Щепкін В'ячеслав Миколайович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
В'ячеслав Щепкін
рос. Вячеслав Щепкин
SCHepkin Vyacheslav Nikolaevich.jpg
Народився 25 травня (6 червня) 1863(1863-06-06)
Тімоніно (Нікольське), Богородський повіт, Московська губернія, Російська імперія
Помер 2 грудня 1920(1920-12-02) (57 років)
Москва, Московська губернія, РСФСР
Поховання Новодівочий цвинтар
Місце проживання Російська імперія
РСФСР
Громадянство
(підданство)
Російська імперія
Національність росіянин
Alma mater Московський університет
Галузь наукових інтересів славістика, палеографія, мовознавство
Вчене звання професор
Член Петербурзька академія наук
Батько Q4528746?
Діти Q4528750?
Автограф Shchepkin V signature.jpg

CMNS: Щепкін В'ячеслав Миколайович на Вікісховищі

В'ячеслав Миколайович Щепкін (рос. Вячеслав Николаевич Щепкин; *(25 травня (6 червня) 1863, Тімоніно (Нікольське) Богородський повіт Московська губернія — 2 грудня 1920, Москва) — російський історик, мовознавець, славіст, спеціаліст з руської палеографії. Син Миколи Щепкіна, брат Євгена та Миколи Щепкіних.

Життєпис[ред.ред. код]

В'ячеслав Миколайович Щепкін народився 25 травня 1863 року у Богородському повіті, Московської губернії в містечку Тімоніно.

Після завершення 3-ї московської гімназії (1881) вищу освіту отримав на Історико-філалогічним факультеті Московського університету.

У 1899 році за дисертацію рос. «Рассуждение о языке Саввиной книги» (Петербург, вид. 2 від. Імператорської академії наук) отримав наукову ступінь магістра слов'янської словесності. Щепкіну належить ряд праць з слов'янського мовознавства та літературі, палеографії руським (переважно російським) давностям та іконописам, котрі складені в рос. «Трудах» Спільноти історії та давності, Московського археологічного суспільства, Російського відділення Імператорської академії наук «Archiv für Slavische Philologie».

У 1903 році В'ячеслав Щепкін видав за порученням Імператорського російського історичного музею 11 випуск рос. «Описания памятников музея» (Житие св. Нифонта лицевое XVI в., иконографический анализ и описание миниатюр и альбом снимков). У 1906 році дослідження Вячеслава Щепкіна рос. «Болонская псалтырь» вийшло окремою книгою; в цьому ж році Щепкін захистив її як докторську дисертацію. Захистивши докторську, почав викладати на Вищих жіночих курсах у Москві. У 1912 році став ординарним професором Московського університету. Протягом багатьох років роботи в університеті читав лекційні курси по введенню в славістику, старослов'янської мови, болгарської, словенської, полабської та іншим слов'янських мов, палеографії, історії слов'янських літератур. Керував семінаром з мистецтва Візантії і стародавніх слов'ян. У 1913 році обраний членом-кореспондентом Академії наук по Відділенню російської мови та словесності.

В'ячеслав Щепкін помер 2 грудня 1920 року в місті Москва, похований на Новодівичому кладовищі.

Родина[ред.ред. код]

Донька вченого Марфа (1894—1984) пішла по традиціям батька обрав професію славіста та палеографа стала доктором історичних наук, а з 1919 по 1981 роки працювала у Державному історичному музеї.

Посилання[ред.ред. код]