Щербаковіт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Щербаковіт
Загальні відомості
Статус IMA чинний (успадкований, G)[d][1]
Абревіатура Sbk[2]
Хімічна формула (K,Ba)KNa(Ti,Nb)₂(Si₄O₁₂)O₂
Nickel-Strunz 10 9.DH.20[3]
Інші характеристики
Названо на честь Щербаков Дмитро Іванович (геолог)[4]
Типова місцевість Apatitovyi tsirkd[4]
CMNS: Щербаковіт у Вікісховищі

Щербаковіт — мінерал, ланцюжковий силікат з групи батиситу. «Щербаковіт», описаний Мітчеллом (1990), насправді виявився нунканбахітом.

Названий на честь Щербакова Д. І., радянського геолога і геохіміка, академіка АН СРСР. Учень В. І. Вернадського та А. Е. Ферсмана.

Опис[ред. | ред. код]

Хімічна формула: (К, Na, Ва)3(Тi, Nb)2[Si2O7]2.

Домішки: Zr, Al, Fe, Ta, Mn, Mg, Ca, Cl, H2O

Кристали довгопризматичні, на відміну від батиситу витягнуті по осі а. Рідко двійники зрощення з двійниковою площиною (110). Агрегати у вигляді віялоподібних зростків.

Спайність по (110) ясна, по (010) і (001) — недосконала. Крихкий. Частково розчиняється в H2SO4 при нагріванні. У HNO3 і HCl нерозчинний.

Поширення[ред. | ред. код]

Знайдений з пектолітом і натролітом в нефелінових сієнітах; пізній гідротермальний мінерал неглибоких натролітових жил.

Вперше встановлений на руднику «Апатитовий Цирк» на горі Расвумчорр Хібінського масиву (Кольський півострів, Росія).

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]