Щербаков Володимир Іванович (генерал)

Володимир Іванович Щербаков
рос. Владимир Иванович Щербаков
Народження	14 липня 1901(1901-07-14) Уривки, Орловська губернія, Російська імперія
Смерть	4 листопада 1981(1981-11-04) (80 років) Ленінград, РРФСР, СРСР
Національність	росіянин
Країна	СРСР
Приналежність	Радянська армія
Освіта	Військова академія імені М. В. Фрунзе
Роки служби	1919—1957
Партія	КПРС
Звання	Генерал-лейтенант
Командування	104-та стрілецька дивізія (СРСР)
Війни / битви	Громадянська війна в Росії Польсько-радянська війна Радянсько-українська війна Радянсько-фінська війна Німецько-радянська війна
Нагороди	Медаль «За бойові заслуги» Медаль «За доблесну працю (За військову доблесть)» Медаль «За оборону Ленінграда» Медаль «За оборону Радянського Заполяр'я» Медаль «30 років Радянській Армії та Флоту» Медаль «40 років Збройних Сил СРСР» Медаль «50 років Збройних Сил СРСР» Медаль «60 років Збройних Сил СРСР»
Щербаков Володимир Іванович у Вікісховищі

Володи́мир Іва́нович Щербако́в (рос. Владимир Иванович Щербаков; 14 липня 1901 — 4 листопада 1981) — радянський воєначальник, генерал-лейтенант (28.04.1943).

Обирався депутатом Верховної Ради СРСР 3-го скликання (1950—1954).

Життєпис

Народився у селі Уривки, нині Єлецького району Липецької області Росії.

У лавах Червоної армії з 17 квітня 1919 року. Учасник громадянської війни в Росії, пройшов шлях від червоноармійця до командира роти. У 1920—1921 роках у складі 212-го Московського стрілецького полку 24-ї Самаро-Ульянівської Залізної стрілецької дивізії воював в Україні проти військ армії УНР.

З листопада 1923 року проходив військову службу в 286-му стрілецькому полку 96-ї стрілецької дивізії Українського військового округу: командир роти, командир батальйону, тво начальника штабу полку. У 1927—1928 роках навчався на Стрілецько-тактичних курсах удосконалення командного складу РСЧА «Постріл» імені Комінтерна. З листопада 1930 року — на викладацькій роботі: викладач тактики, згодом — начальник навчальної частини Школи з перепідготовки командирів запасу імені В. І. Леніна (з 1932 року — КУКС командного складу запасу).

З липня 1938 року — тво командира і помічник командира 90-ї стрілецької дивізії Ленінградського військового округу. З лютого 1939 року — командир 104-ї стрілецької дивізії того ж округу. У вересні 1939 року дивізія морем була перекинута в район півострова Рибальський і на південний беріг Мотовської затоки. З початком радянсько-фінської війни 104-та стрілецька дивізія перейшла радянсько-фінський кордон, оволоділа містом Петсамо, портом Ліїнахамарі, селищем Луостарі і вийшла на державний кордон з Норвегією, де зайняла оборону. 4 червня 1940 року присвоєне військове звання генерал-майор.

З січня 1941 року — командир 50-го стрілецького корпусу Ленінградського військового округу, на цій посаді зустрів початок німецько-радянської війни. У серпні 1941 року призначений командувачем 8-ї армії Ленінградського фронту. З березня 1942 року — заступник командувача 23-ї армії. З квітня 1942 року і до кінця війни — командувач 14-ї армії Карельського фронту (з січня 1945 року — Біломорського військового округу).

У жовтні 1945 року призначений заступником командувача військами Прибалтійського військового округу. З лютого 1946 року навчався на Вищих академічних курсах при Вищій військовій академії імені К. Є. Ворошилова. З лютого 1947 року — командувач військами Архангельського, а з травня 1949 року — командувач військами Горьківського військового округів. З жовтня 1953 року обіймав посаду 1-го заступника командувача військами Воронезького військового округу. 22 серпня 1957 року генерал-лейтенант В. І. Щербаков вийшов у відставку.

Мешкав у Ленінграді, де й помер. Похований на військовому кладовищі в Мартишкіно, поблизу Оранієнбаума.

Нагороди

Нагороджений орденом Леніна (21.02.1945), чотирма орденами Червоного Прапора (05.02.1940, 06.02.1942, 03.11.1944, 20.06.1949), орденами Суворова 1-го ступеня (02.11.1944), Червоної Зірки (…) і медалями.

Посилання

• Біографія на сайті МО РФ [Архівовано 11 червня 2021 у Wayback Machine.]. (рос.)