Щербак Пилип Кузьмич

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Щербак Пилип Кузьмич
Народився 16 липня 1907(1907-07-16)
Но́вий Буг, Ново-Бузька волость, Херсонський повіт, Херсонська губернія, Російська імперія
Помер 13 вересня 1969(1969-09-13) (62 роки)
Київ, Українська РСР, СРСР
Поховання Байкове кладовище
Країна  СРСР
Діяльність державний діяч, політик, військовослужбовець
Учасник німецько-радянська війна
Посада депутат Верховної ради СРСР[d]
Військове звання полковник
Партія КПРС
Нагороди
Орден ЛенінаОрден Червоного ПрапораОрден Богдана Хмельницького II ступеняОрден Вітчизняної війни I ступеня
Орден Вітчизняної війни II ступеняОрден Трудового Червоного Прапора

Пилип Кузьмич Щербак (16 липня 1907(1907-07-16), Но́вий Буг, Херсонська губернія — 13 вересня 1969(1969-09-13), Київ) — український радянський і компартійний діяч, депутат Верховної Ради СРСР 1-го (з 1940 року) та 4—5-го скликань, депутат Верховної Ради УРСР 2—3-го скликань. Член ЦК КПУ (1949–1966).

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 16 липня 1907(19070716) року в родині селянина-біднякав містечку Новий Буг, тепер місто Миколаївської області. Батько помер у 1918 році. У 1923 році закінчив семирічну школу в містечку Новий Буг. У 1924 році вступив до комсомолу, організував у Новому Бузі перший комсомольський осередок, обирався секретарем комсомольського осередку містечка. Працював у сільському господарстві.

З 1925 року — член правління Ново-Бузького районного селянського товариства взаємодопомоги, секретар Ново-Бузької районної судової земельної комісії.

Член ВКП(б) з 1927 року.

У 1927 році навчався на курсах пропагандистів у місті Миколаєві.

З 1928 року — секретар Ново-Бузького районного виконавчого комітету; голова Ново-Бузької районної судової земельної комісії; заступник голови Ново-Бузького районної колгоспної спілки; завідувач Ново-Бузького районного земельного відділу Миколаївського округу.

У 1931–1932 роках — слухач Вищих агроіндустріальних курсів у місті Харкові.

У 1932–1937 роках — завідувач Городоцького районного земельного відділу Проскурівського округу Вінницької області.

У 1937–1938 роках — голова виконавчого комітету Городоцької районної Ради Проскурівського округу.

У 1938–1939 роках — заступник голови Організаційного комітету Президії Верховної Ради УРСР по Кам'янець-Подільській області; 1-й секретар Проскурівського міського комітету КП(б)У Кам'янець-Подільської області. Одночасно, у травні — жовтні 1938 року — в.о. головного державного арбітра по Кам'янець-Подільській області.

З вересня 1939 року — голова Надвірнянського тимчасового управління (Станіславське воєводство).

8 грудня 1939[1] — червень 1941 року — голова виконавчого комітету Ровенської обласної Ради депутатів трудящих.

Учасник Другої світової війни, з серпня 1941 року — уповноважений Державного комітету оборони СРСР із виробництва боєприпасів; уповноважений Військової Ради 21-ї армії Сталінградського і Воронезького фронтів.

З травня 1942 року працював начальником відділу по мобілізації населення на сільськогосподарські роботи при Раді народних комісарів Української РСР.

У 1943–1946 роках — член Військової Ради 7-ї гвардійської армії Степового, 2-го Українського фронтів, полковник.

У травні 1946 — січні 1949 року — голова виконавчого комітету Станіславської обласної Ради депутатів трудящих.

У січні 1949 — січні 1950 року — 1-й секретар Станіславського обласного комітету КП(б)У та 1-й секретар Станіславського міського комітету КП(б)У.

У січні 1950–1951 роках — слухач курсів перепідготовки перших секретарів обкомів при ЦК ВКП(б); інспектор ЦК КП(б)У.

У вересні 1951 — 4 червня 1959 року — 1-й секретар Станіславського обласного комітету КП(б)У.

28 травня 1959 — 5 лютого 1962 року — 1-й секретар Закарпатського обласного комітету КПУ. Увільнений «за станом здоров'я».

Потім — на пенсії. Помер у Києві 13 вересня 1969 року після важкої, довготривалої хвороби (інсульту). Похований на Байковому кладовищі міста Києва.

Звання[ред. | ред. код]

  • полковник

Нагороди[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Указ Президії Верховної Ради Української РСР від 8 грудня 1939 року «Про затвердження обласних виконавчих комітетів у Волинській, Дрогобичській, Львівській, Ровенській, Станіславській, Тарнопольській областях УРСР» // Пролетарська правда: газета. — Київ, 1939. — № 280 (5386). — 9 грудня. — С. 1.

Джерела[ред. | ред. код]