Щетинкохвіст гірський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Щетинкохвіст гірський

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Горнерові (Furnariidae)
Рід: Щетинкохвіст (Margarornis)
Вид: Щетинкохвіст гірський
Margarornis rubiginosus
Lawrence, 1865
Ареал виду
Ареал виду
Підвиди

(Див. текст)

Синоніми
Margarornis rubiginosa
Посилання
Вікісховище: Margarornis rubiginosus
Віківиди: Margarornis rubiginosus
ITIS: 560996
МСОП: 22702719
NCBI: 265636

Щетинкохві́ст гірський[2] (Margarornis rubiginosus) — вид горобцеподібних птахів родини горнерових (Furnariidae). Мешкає в Коста-Риці і Панамі.

Гірський щетинкохвіст

Довжина птаха становить 14-16 см, вага 17-24 г. Верхня частина тіла рудувато-коричнева, нижня частина тіла охриста. Горло біле, над очима білі "брови". Хвіст закінчується шипами — виступами стрижнів стернових пер. Виду не притаманний статевий диморфізм.

Підвиди

[ред. | ред. код]

Виділяють два підвиди:[3]

  • M. r. rubiginosus Lawrence, 1865 — гори Коста-Рики і західної Панами (на схід до Чирикі);
  • M. r. boultoni Griscom, 1924 — гори центральної Панами (схід Чирикі, Вераґуас).

Поширення і екологія

[ред. | ред. код]

Гірські щетинкохвости живуть у вологих гірських тропічних лісах, на узліссях і галявинах. Зустрічаються на висоті від 1200 до 3000 м над рівнем моря.

Поведінка

[ред. | ред. код]

Гірські щетинкохвости зустрічаються поодинці, парами, іноді приєднуються до змішаних зграй птахів. Живляться великими комахами і павуками. а також їх личинками і яйцями. Шукають здобич серед моху, опалого листя і епіфітів. Гнізда великі, закриті, овальної форми зі входом знизу, розміщуються в кронах дерев.

Збереження

[ред. | ред. код]

МСОП класифікує цей вид як такий, що не потребує особливих заходів зі збереження. За оцінками дослідників, популяція гірських щетинкохвостів становить від 20 до 50 тисяч птахів. Це досить поширений вид в межах свого ареалу.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. BirdLife International (2016). Margarornis rubiginosus. Архів оригіналу за 13 квітня 2021. Процитовано 28 лютого 2022.
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Ovenbirds, woodcreepers. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 18 січня 2022. Процитовано 28 лютого 2022.

Джерела

[ред. | ред. код]