Щипавка золотиста
| ?Щипавка золотиста | |
|---|---|
 | |
| Охоронний статус | |
 Найменший ризик (МСОП 3.1)[1] | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Ядерні (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Променепері (Actinopterygii) |
| Ряд: | Коропоподібні (Cypriniformes) |
| Родина: | В'юнові (Cobitidae) |
| Рід: | Золотиста щипавка (Sabanejewia) |
| Вид: | Щипавка золотиста |
| Біноміальна назва | |
| Sabanejewia aurata (De Filippi, 1863) | |
| Посилання | |
 Вікісховище: | Sabanejewia aurata |
 EOL: | 1156466 |
 ITIS: | 640071 |
 МСОП: | 19793 |
 NCBI: | 66306 |
Щи́павка золотиста[2] (Sabanejewia aurata) — невелика прісноводна риба родини в'юнових (Cobitidae).
Дрібна рибака, завдовжки 8-12 см, щонайбільше 14 см. Верхня частина тіла темно-мармурова, боки зазвичай від світлого до жовтувато-коричневого кольору і мають типовий золотистий блиск. Уздовж бічної лінії є великі темні плями з розмитим краєм.
Вид поширений в Східній Європі, Західній і Середній Азії, у річках, що впадають у Чорне, Егейське та Каспійське моря. Мешкає у басейнах річок Дунай, Камчия, Дон, Кубань, Анзалі Мордаб, Сефідруд, Тонкабон, Чалус, Хераз, Бабол, Кура, Аракс, Теджен та Мургаб.
Трапляється в струмках і стоячих водах з малим стоком води. Мешкає безпосередньо на дні річки і шукає дрібних безхребетних, які служать йому поживою. Ікру відкладає між камінням і рослинами з травня по липень.
На більшій частині ареалу стан природних популяцій виду залишається більш-менш стабільним. Саме тому він, згідно Червоного списку МСОП, отримав охоронну категорію «відносно благополучний вид»[3]. Але в окремих регіонах спостерігається тенденція до зниження чисельності популяції виду. Тому щипавка золотиста занесена до Бернської конвенції (Додаток ІІІ. Види фауни, що підлягають охороні), а також до Директиви Європейського Союзу 92/43/ЄС «Про збереження природних оселищ та видів природної фауни і флори» (Додаток II. Види рослин і тварин, що становлять особливий інтерес для Європейського Союзу, збереження яких потребує створення територій особливої охорони).[4]
- Sabanejewia aurata aurata (De Filippi, 1865), синонім: Sabanejewia aurata radnensis (Jaszfalusi, 1951)
- Sabanejewia aurata aralensis (Kessler, 1877)
- Sabanejewia aurata bosniaca (Karaman, 1963)
- Sabanejewia aurata doiranica (Economidis & Nalbant 1996)
Колишні підвиди S. aurata balcanica, Karaman, 1922 і S. aurata bulgarica, Drensky 1928 визнані окремим видами Sabanejewia balcanica і Sabanejewia bulgarica.
- ↑ Freyhof, J. (2014) Sabanejewia aurata: інформація на сайті МСОП (англ.) 30 липня 2021
- ↑ О. О. Кагало та Б. Г. Проць. ОСЕЛИЩНА КОНЦЕПЦІЯ ЗБЕРЕЖЕННЯ БІОРІЗНОМАНІТТЯ: БАЗОВІ ДОКУМЕНТИ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ [Архівовано 21 січня 2022 у Wayback Machine.].: — Львів. 2012. с. 53
- ↑ Щипавка золотиста в Червоному списку МСОП
- ↑ Оселищна концепція збереження біорізноманіття: базові документи Європейського Союзу / За ред. : О. О. Кагала, Б. Г. Проця. — Львів: ЗУКЦ, 2012. — 278 с. (с. 53)
- Froese R., Pauly D. (eds.) (2012). Sabanejewia aurata на FishBase. Версія за September 2012 року.
|
Це незавершена стаття про променеперих риб. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
