Щитоноска

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Щитоноска
Характеристики
Вага 2,25 т

Щитоноска (всюдихідний танковий кулемет «Щитоноска») — один з двох проектів танкетки, розроблений в 1919 році російським інженером Максимовим[1]. Вважається одним з перших у світі надлегких танків[2]. Проект не був реалізований. Російський військовий історик Михайло Свірін вважає, що проект був відхилений «на увазі складності одночасного управління і ведення вогню одним членом екіпажу» а також тому, що «Червона Армія отримала прекрасну можливість ознайомитися з трофейними танками Renault FT-17, що володіли набагато кращими бойовими якостями[3]».

Конструкція[ред. | ред. код]

Танк щитоноска представляв собою легко броньоване гусеничне шасі в носовій частині якого перебував кулемет «Кольт» або «Максим», а водій-кулеметник перебував напівлежачи за ним, над головою водія кулеметника перебував бронековпак, через який здійснювалась посадка в танк.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Свирин М.Н., М.Н. (2012). Танки Сталинской эпохи. Суперэнциклопедия (російська). Эксмо. с. 640. ISBN 978-5-699-56072-1. 
  2. Кирьян, М.М. (1982). Военно-технический прогресс и Вооруженные Силы СССР : (Анализ развития вооружения, организации и способов действий) (російська). Воениздат. с. 26. с. 335. ISBN 978-5-699-56072-1. 
  3. Щитоноска: Лёгкий танк.