Щоденники Чорнобиля (фільм)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Щоденники Чорнобиля M:
англ. Chernobyl Diaries
Заборонена зона.jpg
Жанр жахи
трилер
фантастика
Режисер Бредлі Паркер
Продюсер Орен Пелі
Брайан Уїттен
Сценарист Орен Пелі
Кері Ван Дайк
Шейн Ван Дайк
У головних
ролях
Джонатан Садовський
Натан Філліпс
Джессі Маккартні
Інгрід Болсай Бердал
Дмитро Дяченко
Олівія Дадлі
Девін Келлі
Мілош Тимотіевич
Мілутін Мілошевич
Іван Джорджевич
Оператор Мортен Себорг
Композитор Дієго Стокко
Кінокомпанія FilmNation Entertainment
Warner Bros
Horror Entertainment
Тривалість 86 хвилин
Мова англійська
Країна Flag of the United States.svg США
Рік 2012
Кошторис $1 000 000
IMDb ID 1991245
chernobyldiaries.warnerbros.com/index.html

«Щоденники Чорнобиля» (англ. Chernobyl Diaries, в українському прокаті «Заборонена зона», робоча назва: «Щоденник Лоусона Оксфорда» англ. The Diary of Lawson Oxford) — американський фільм жахів, режисера Бредлі Паркера. Дія відбувається в Зоні відчуження Чорнобильської АЕС. Прем'єра в Україні відбулася 24 травня 2012 року.

Слоган фільму: Десять років тому уряд дозволив екскурсії в «Мертве місто». Вони стверджували, що це безпечно … вони помилялися.

Зміст[ред. | ред. код]

Після Чорнобильської катастрофи квітуче місто Прип'ять було залишене людьми за одну добу і закрите для всіх назавжди. Висока радіація, мутація рослин і живих істот зробили життя людей там неможливим. Однак любителів підвищеної дози адреналіну вистачає у всі часи. Група туристів-екстремалів зважується на сумнівну екскурсію в заборонену зону. Вони й не підозрюють, що насправді ховають місця, у яких люди жити не змогли.

Ролі[ред. | ред. код]

Цікаві факти[ред. | ред. код]

  • Перші ідеї щодо історії фільму спали на думку Орену Пелі, коли він натрапив на опубліковані в інтернеті фотографії з Прип'яті.
  • Фільм не показувався заздалегідь для критиків.
  • Існує одна майже завершена градирня (охолоджувальна вежа) і одна ледь розпочата, які повинні були бути використані для блоків 5 і 6 Чорнобильської АЕС. У фільмі ж показують 3 або 4 повністю побудованих градирні, що є вигадкою.
  • Коли група заходить в одну з будівель, червоне світло від камери оператора відбивається в скляних дверях.
  • Фотокамера, яку використовує Аманда — Nikon D3100. Об'єктив — AF-S DX NIKKOR 18-55 mm f / 3,5-5,6 G VR.
  • На стоянці в Прип'яті показано техніку, яка аж ніяк не могла бути залишена в 1986 році. Так, ВАЗ-21099 і АЗЛК-2141 почали випускатися тільки в 1991 і 1986 роках відповідно, причому АЗЛК-2141 було 5 штук, а тролейбуса не могло бути через відсутність в Прип'яті електромереж для даного виду транспорту, також помічені ВАЗ-2108 і ВАЗ-2104.
  • Насправді КПП «Прип'ять» розташований на самому початку міста (у фільмі сказано, що до найближчого КПП 20 км), від парку атракціонів — на відстані 600—700 метрів, а від четвертого енергоблоку — близько двох кілометрів, також прямо перед в'їздом у місто є пост санітарної охорони.
  • На КПП «Прип'ять», де Юрій розмовляє з солдатами, на їхній формі видно нарукавні нашивки спецпідрозділу «Беркут».
  • Під час прокату фільму ходили чутки, що зйомки проводилися в реальних місцях Прип'яті та Чорнобиля. Насправді фільм було знято в Сербії та Угорщині, про що свідчать титри. Це видно і за оглядовим колесом: у Прип'яті оглядове колесо є в парку і навколо нього немає житлових будинків. Крім того, нині Прип'ять дуже заросла деревами і чагарником.
  • Провідник неправильно користується дозиметром, опускаючи його майже до землі. Таким чином, в основному, вимірюється бета-випромінювання, яке навіть на дуже невеликій відстані не становить серйозної небезпеки. Для вимірювання більш небезпечного гамма-випромінювання дозиметр постійно працює і при досягненні встановленого порогового значення видає сигнали.
  • Ведмедів в українській частині Зони немає, є вовки. Ведмеді водяться в білоруській частині Зони.

Посилання[ред. | ред. код]