Що Росія має зробити з Україною
Що Росія має зробити з Україною | |
Назва | рос. Что Россия должна сделать с Украиной |
---|---|
Головний предмет твору | українофобія[1][2][…] і геноцид українців[4] |
Жанр | Памфлет[5] і пропаганда[6][7] |
Автор | Сергейцев Тимофій Миколайович[3] |
Місце публікації | Москва |
Мова твору або назви | російська[8] |
Дата публікації | 3 квітня 2022[9] |
Перший рядок | Еще в апреле прошлого года мы писали о неизбежности денацификации Украины. |
Останній рядок | Денацификация Украины есть в то же время ее деколонизация, что предстоит понять населению Украины по мере того, как оно начнет освобождаться от дурмана, соблазна и зависимости так называемого европейского выбора. |
Повний твір доступний на | ria.ru/20220403/ukraina-1781469605.html(рос.) |
Опубліковано в | РИА Новости |
Статус авторських прав | 🅮 |
«Що Росія має зробити з Україною» (рос. «Что Россия должна сделать с Украиной») — стаття російського політтехнолога Тимофія Сергейцева, яка закликає до цілковитого знищення України як держави та етноциду українців. Опублікована на сайті російського державного агентства новин РИА Новости 3 квітня 2022 року, під час повномасштабного російського вторгнення в Україну.[10]
Стаття викликала міжнародний резонанс і засудження.[11][12][13][14][15]
Автор[ред. | ред. код]
Автор тексту, Тімофєй Сєргєйцев, у 1998—2000 роках консультував проєкти зятя Леоніда Кучми і олігарха Віктора Пінчука, а також займав посаду члена ради директорів його компанії «Інтерпайп».[16] У 1998 році Сєргєйцев займався парламентською виборчою кампанією Віктора Пінчука в Україні. У 1999 році працював у виборчому штабі Леоніда Кучми. У вересні 2004 року був консультантом Віктора Януковича. У 2010 року працював у штабі кандидата у президенти Арсенія Яценюка.[17]
У 2007 році Сєргєйцев та його соратник Дмитро Куліков опублікували статтю у журналі «Профиль», у якій стверджували, що «Україна це виключно продукт діяльності радянської влади» і що «делегітимізація радянського періоду автоматично веде до дефрагментації держави Україна в нинішньому вигляді».[18]
У 2012 році вийшов російський фільм «Матч», продюсером і сценаристом якого був Тімофєй Сєргєйцев. Стрічку критикували за україноненависництво.[19] У 2014 році її заборонили на території України як пропагандистську.[19][20]
Зміст[ред. | ред. код]
Протягом усієї статті українці позиціонуються як «пасивні посібники нацистської влади», які, оскільки технічно усі не зможуть понести покарання, підлягають «перевихованню та денацифікації», що включає в себе:
- воєнну присутність Росії на території України;
- знищення української державності, створення на території України низки «народних республік», повністю підконтрольних Росії;
- знищення теперішньої української влади;
- жорстка цензура у політичній, культурній та освітній сфері;
- реставрація соціалізму радянського зразка;
- терор проти місцевого населення — створення «народних міліцій», репресії проти противників окупаційної влади, примусові роботи для населення по відновленню знищеної росіянами інфраструктури;
- заборона самої назви «Україна»;
- кінцевий етап — остаточна асиміляція українців та інтеграція України в «російську цивілізацію».
Автор вважає, що на втілення цього плану знадобиться щонайменше 25 років. У статті постійно наголошується на «штучності» Української держави та нації, існування яких «немає жодного цивілізаційного підґрунтя», а прагнення України до незалежності завжди завершується нацизмом. Крім національного і етнічного, автор цілком вітає і фізичне винищення українців. Громадян, які стали на захист своєї держави стаття пропонує якнайбільше знищувати на полі бою, а цивільне населення повинно по максимуму пережити всі тяготи війни.
На відміну, скажімо, від Грузії і країн Прибалтики, Україна, як показала історія, неможлива у якості національної держави, а спроби таку створити закономірно приводять до нацизму.
Оригінальний текст (рос.)В отличие, скажем, от Грузии и стран Прибалтики, Украина, как показала история, невозможна в качестве национального государства, а попытки "построить" таковое закономерно приводят к нацизму.
Нацисти, що взяли до рук зброю, повинні бути по максимуму знищені на полі бою. (…) Соціальне «болото», яке активно чи пасивно підтримали її ["бандерівську верхівку"] дієво чи бездіяльно, повинно пережити всі тяготи війни і засвоїти пережитий досвід як історичний урок і спокуту своєї провини.
Оригінальний текст (рос.)Нацисты, взявшие в руки оружие, должны быть по максимуму уничтожены на поле боя. (...) Социальное "болото", активно и пассивно ее поддержавшие действием и бездействием, должно пережить все тяготы войны и усвоить пережитый опыт как исторический урок и искупление своей вины.
Реакція[ред. | ред. код]
Президент України Володимир Зеленський заявив, що стаття є доказом планів Російської Федерації провести геноцид громадян України. Він зазначив, що для позначення геноциду українців у статті вжито терміни «деукраїнізація» і «деєвропеїзація». На його думку, це один з доказів для майбутнього трибуналу проти російських воєнних злочинців.[21]
Міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко прокоментував: «Цинічно, що автор розповідає про начебто нацизм в Україні. Коли ми бачимо дзеркально протилежні факти: Росія масово знищує українців за національною приналежністю. І як це називати? Я відповім одразу: геноцид українського народу з боку Росії».[22]
Глава МЗС Латвії Едгарс Рінкевичс назвав статтю «звичайним фашизмом».[23]
На думку колишнього посла Канади до України Романа Ващука: «Це, по суті, риторична „ліцензія на вбиство“».[11]
Через кілька днів після видання, Дмитро Медведєв, заступник голови Ради Безпеки Ради Росії, підтвердив основні пункти статті. За словами Медведєва, «пристрасний сегмент українського суспільства молився до третього рейху», Україна є нацистською державою, як третій рейх, і вона повинна бути «денацифікованою», і результатом буде розвал України як держави. Медведєв стверджує, що колапс — це шлях до «відкритих Євразії з Лісабона до Владивостока».[24]
Депутат Бундестагу Томас Гайльманн подав на автора статті заяву до прокуратури Берліна. На його думку, стаття може порушувати «Конвенцію про запобігання злочину геноциду та покарання за нього».[25]
Аналіз[ред. | ред. код]
Російське видання «Meduza» назвало статтю «схематичним планом геноциду» українців.[26]
За словами Оксфордського експерта з російських справ Самуель Рамані, стаття «представляє основне кремлівське мислення».[27]
Американський історик Тімоті Снайдер зазначив у Твіттері, що текст «виступає за ліквідацію українського народу як такого».[28] Пізніше він зауважив, що стаття оперує особливим російським визначенням «нацизму»: «Нацист — це українець, який відмовляється визнати себе росіянином». На його думку, стаття розкриває геноцидальні наміри Росії.[29]
Див. також[ред. | ред. код]
- Російське вторгнення в Україну (з 2022)
- Бучанська різанина
- Рашизм
- «Основи геополітики: Геополітичне майбутнє Росії»
- Геноцид українців
- Визнання геноциду українців (2022)
- Українофобія
- Система фільтраційних таборів під час російсько-української війни
- Російська колективна провина
- Сучко Євген Юрійович
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ https://www.cbc.ca/news/world/kremlin-editorial-ukraine-identity-1.6407921
- ↑ https://web.archive.org/web/20220407083701/https://www.liga.net/politics/articles/pochemu-ubiystva-lyudey-pod-kievom-eto-genotsid-i-chast-shemy-putina-obzor-zapadnyh-media
- ↑ а б https://www.theguardian.com/world/live/2022/apr/04/russia-ukraine-war-latest-zelenskiy-calls-russian-forces-butchers-after-civilian-mass-graves-found-around-kyiv-live?page=with%3Ablock-624ae9888f08fd70369ddbcc
- ↑ Снайдер Т. http://web.archive.org/web/20220405112023/https://twitter.com/TimothyDSnyder/status/1511156772706430984
- ↑ https://www.brusselstimes.com/opinion/215076/bucha-highlights-our-moral-obligation
- ↑ https://meduza.io/en/live/2022/03/25/russia-s-war-against-ukraine
- ↑ https://web.archive.org/web/20220407084655/https://nv.ua/ukr/world/geopolitics/viyna-v-ukrajini-ta-namiri-putina-na-maybutnye-oglyad-zahidnih-zmi-novini-ukrajini-50231659.html
- ↑ https://ria.ru/20220403/ukraina-1781469605.html
- ↑ https://archive.ph/FoMBp
- ↑ «Банда грабіжників, ґвалтівників і вбивць». Що пише іноземна преса про російську армію й подальші наміри Кремля — огляд НВ. nv.ua (укр.). Архів оригіналу за 6 квітня 2022. Процитовано 6 квітня 2022.
- ↑ а б Brown, Chris (5 квітня 2022). A Kremlin paper justifies erasing the Ukrainian identity, as Russia is accused of war crimes. Canadian Broadcasting Corporation. Архів оригіналу за 7 квітня 2022. Процитовано 5 квітня 2022.
- ↑ Ball, Tom. Russia’s vision for renaming Ukraine includes executing rebels (англ.). The Times. ISSN 0140-0460. Архів оригіналу за 5 квітня 2022. Процитовано 5 квітня 2022.
- ↑ Russian media spins alleged atrocities—"Shot by Nazis". Newsweek (англ.). 4 квітня 2022. Архів оригіналу за 5 квітня 2022. Процитовано 5 квітня 2022.
- ↑ Clayton, Samantha Lock (now); Abené; Oladipo, Gloria; Chao-Fong, Léonie; Belam (earlier), Martin; Sauer, Pjotr (5 квітня 2022). Zelenskiy says more than 300 people killed and tortured in Bucha – as it happened. The Guardian (en-GB). ISSN 0261-3077. Архів оригіналу за 5 квітня 2022. Процитовано 5 квітня 2022.
- ↑ Hoez, Julien (5 квітня 2022). Bucha highlights our moral obligation. The Brussels Times. Архів оригіналу за 5 квітня 2022. Процитовано 5 квітня 2022.
- ↑ Цензор.НЕТ. Від тез про "ви руїна" до закликів до геноциду українців: чому статтю Тимофія Сергейцева випустили після звірств на Київщині. Цензор.НЕТ (рос.). Архів оригіналу за 6 квітня 2022. Процитовано 6 квітня 2022.
- ↑ Базар, Олег (04.04.2022). Державне інформагентство РФ опублікувало текст з обґрунтуванням геноциду в Україні. LB.ua. Архів оригіналу за 5 квітня 2022. Процитовано 5 квітня 2022.
- ↑ Найєм, Мустафа (06.07.2009). Арсений Яценюк: Одноклассники.RU. Українська правда. Архів оригіналу за 5 квітня 2022. Процитовано 5 квітня 2022.
- ↑ а б TJ. tjournal.ru. Процитовано 17 вересня 2022.
- ↑ Заборонити слово Україна та репресувати ціле покоління – розкрито плани кремлівських нацистів, які здивували б Гітлера. www.segodnya.ua (укр.). Процитовано 17 вересня 2022.
- ↑ Прищепа, Ярослав (05.04.2022). Зеленський: стаття РИА Новости "Що Росія повинна зробити з Україною" — доказ геноциду для трибуналу. Суспільне. Новини.
- ↑ Котубей, Олеся (04.04.2022). Етнічні чистки: на державному російському сайті вийшла стаття «Що Росія має зробити з Україною». Суспільне. Культура. Архів оригіналу за 5 квітня 2022. Процитовано 5 квітня 2022.
- ↑ Звичайний фашизм, — глава МЗС Латвії щодо статті «Що Росія має зробити з Україною». Цензор.нет. 05.04.2022. Архів оригіналу за 05.04.2022.
- ↑ Wie soll der Krieg in der Ukraine enden? Dieser russische Text lässt Böses erahnen. watson.ch (нім.). Архів оригіналу за 6 квітня 2022. Процитовано 12 квітня 2022.
- ↑ Лебедева, Ольга (8 квітня 2022). Немецкий депутат подал иск на автора статьи о денацификации Украины в РИА «Новости». DW.com (Russian).
- ↑ Russia’s war against Ukraine Daily updates as Moscow’s full-scale invasion enters its second month. Meduza. 5 квітня 2022. Архів оригіналу за 7 квітня 2022. Процитовано 7 квітня 2022.
- ↑ 'Genocide masterplan': Experts alarmed after Kremlin intellectual calls for 'cleansed' Ukraine. news.yahoo.com (амер.). Архів оригіналу за 7 квітня 2022. Процитовано 12 квітня 2022.
- ↑ Snyder, Timothy [TimothyDSnyder] (5 квітня 2022). An article in the official state Russian news agency RIA Novosti... (Твіт) — через Твіттер.
- ↑ Snyder, Timothy (8 квітня 2022). Russia's genocide handbook - The evidence of atrocity and of intent mounts. Thinking about... - Opening the future by understanding the past (Substack). Архів оригіналу за 11 квітня 2022. Процитовано 1 квітня 2022.
Снайдер, Тімоті (10 квітня 2022). Російський посібник з геноциду (Ukrainian). NV.ua. Архів оригіналу за 10 квітня 2022. Процитовано 10 квітня 2022.
Першоджерело[ред. | ред. код]
- Сергейцев, Тимофей (03.04.2022). Что Россия должна сделать с Украиной. РИА Новости. Архів оригіналу за 03.04.2022.