Підводні човни типу «Щука»
(Перенаправлено з Щука (тип підводних човнів))
| Підводні човни типу «Щука» | ||
|---|---|---|
| ||
 | ||
| Севастополь, Щ-209 на фоні крейсера «Комінтерн» | ||
| Під прапором |  СРСР
| |
| Спуск на воду | 1933–1945 | |
| Виведений зі складу флоту | 1939–1993 | |
| Проєкт | ||
| Тип ПЧ | Середній торпедний підводний човен | |
| Основні характеристики | ||
| Швидкість (надводна) | 11,6 — 14 вузлів | |
| Швидкість (підводна) | 8,5 вузлів | |
| Гранична глибина занурення | 90 м | |
| Автономність плавання | 20 діб | |
| Екіпаж | 37-41 осіб | |
| Розміри | ||
| Довжина найбільша (по КВЛ) | 57 м | |
| Ширина корпусу найб. | 6,2 м | |
| Середня осадка (по КВЛ) | 3,8 — 3,9 м | |
| Водотоннажність надводна | 578 т | |
| Озброєння | ||
| Артилерія | дві 45-мм гармати 21-К (1000 снарядів) або 37-мм гармати чи 12,7-мм кулемети. | |
| Торпедно- мінне озброєння |
носові: 4 ТА калібру 533-мм, кормові: 2 ТА калібру 533-мм (10 торпед) | |
Підводні човни типу «Щука» — низка проєктів радянських дизель-електричних підводних човнів побудованих у 1933–1945 роках. Один з наймасовіших типів підводних човнів СРСР у період Другої світової війни. Всього було побудовано і передано флоту 86 човнів шести серій.
Чисельність серій[ред. | ред. код]
| Серія | Роки передачі флоту | Кількість човнів |
|---|---|---|
| ІІІ | 1933–1934 | 4 |
| V | 1933–1934 | 12 |
| V-біс | 1934–1935 | 13 |
| V-біс-2 | 1935–1936 | 14 |
| X | 1936–1938 | 32 |
| X-біс | 1941–1945 | 11+2 |
Човни несли службу на чотирьох флотах і мали тризначні номери, де перша цифра визначала приналежність до флоту:
- Щ-1хх — Тихоокеанський флот;
- Щ-2хх — Чорноморський флот;
- Щ-3хх — Балтійський флот;
- Щ-4хх — Північний флот.
Конструкція[ред. | ред. код]
Півторакорпусна, міцний корпус розділений на 6 відсіків. Відзначалася високою маневреністю і великою живучістю.
Енергетичне обладнання: двогвинтове дизель-електричне, 2 дизелі 8У28/38 потужністю по 500 к.с (ІІІ-я серія), або 2 дизелі 38В8 потужністю по 685 к.с. (V-я серія), 2 головні гребні електродвигуни ПГВ-8 потужністю по 400 к.с. Електродвигуни економічного ходу працюють через зубчату передачу. 2 гребних вали. Акумуляторні батареї типу КСМ-2 у 2 групах по 56 батарей у кожній.
Озброєння: 4 носові і 2 кормові торпедні апарати калібру 533-мм (10 торпед); дві 45-мм гармати 21-К (1000 снарядів) або 37-мм гармати чи 12,7-мм кулемети.
Представники[ред. | ред. код]
Серія ІІІ[ред. | ред. код]
Перша серія підводних човнів типу «Щука». Проєктування чотирьох човнів цієї серії проводилось паралельно з проєктуванням підводних човнів проєкту. Усі човни серії несли службу на Балтійському флоті.
Щ-304 став першим підводним човном побудованим на заводі Червоне Сормово[1] в Горькому.
| Назва | Місце побудови | Закладений | Спущений на воду | Прийнятий флотом | Виведений з флоту |
|---|---|---|---|---|---|
| Щ-301 | Ленінград | 5 лютого 1930 | 1 грудня 1930 | 11 жовтня 1933 | 28 серпня 1941 підірвався на міні |
| Щ-302[ru] | Ленінград | 5 лютого 1930 | 6 листопада 1931 | 11 жовтня 1933 | 11-14 листопада 1942 зник безвісти |
| Щ-303[ru] | Ленінград | 5 лютого 1930 | 6 листопада 1931 | 15 листопада 1933 | 1950-ті |
| Щ-304[ru] | Ленінград | 23 лютого 1930 | 2 травня 1931 | 15 серпня 1934 | 29 жовтня 1942 зник безвісти |
Серія V[ред. | ред. код]
Дещо збільшена надводна водотоннажність. Встановлено два дизельних двигуни 38В потужністю 685 к.с. Запас палива до 53 тонн забезпечував дальність ходу 4500 миль при швидкості 8,5 вузлів у надводному положенні, 100 миль при 2,8 вузлах у підводному положенні.
Серія V-біс[ред. | ред. код]
З 13 човнів серії 8 було побудовано для Тихоокеанського флоту, 2 для Балтійського флоту, 3 для Чорноморського флоту. Потужність головних двигунів була збільшена на 35 % при збереження габаритів і розмірів човнів попередніх серій. Була покращена форма буїв. Це дозволило збільшити надводну швидкість до 15 вузлів. Підводні човни були дообладнані для можливості заправки гідролітаків — отримали можливість нести 6 тонн авіаційного бензину і 480 літрів мастил у 16-літрових бідонах, чого було достатньо для заправки трьох Р-6А або семи МБР-4.
Серія V-біс-2[ред. | ред. код]
З 14 човнів серії 5 було побудовано для Тихоокеанського флоту, 5 для Балтійського флоту і 4 для Чорноморського флоту.
Серія X[ред. | ред. код]
На цій серії встановлювались нові дизелі 38К8 потужністю 800 к.с. З 32 човнів серії 9 було побудовано для Тихоокеанського флоту, 8 — для Північного флоту, 7 — для Балтійського флоту і 8 — для Чорноморського флоту.
Серія X-біс[ред. | ред. код]
На човнах серії було замінено гідромуфти на фрикційні роздільні муфти типу «Бамаг», огородження рубки виконано звичного типу і більш високим для кращого захисту містка від хвиль, першу гармату було перенесено на палубу, був знятий підводний якір. Водотоннажність човна зросла на 5 тонн. Дев'ять човнів були добудовані у воєнні роки, а два вже після війни.
Інциденти[ред. | ред. код]
- 4 листопада 1935 року в Усурійській затоці в умовах шторму і снігопаду човен Щ-103 був викинутий на каміння між бухтою Безім'яною і мисом Бойля. Човен вийшов з ладу і був покинутий екіпажем. У 1936 році він був знятий з мілини і відбуксований у Владивосток але вже не відновлювався.
- В кінці 1940 року човен Щ-104 врятував радянський сейнер, котрого під час шторму викинуло в море і він дрейфував без палива, продуктів і радіозв'язку.
- 1937 рік. Човен Щ-105 врятував рибальське судно з 5 людьми.
- 20 жовтня 1939 року в Кольській затоці рибальський траулер РТ-43 протаранив човен Щ-424, човен за лічені хвилини затонув, 32 член екіпажу загинули, врятувалося 7-10 людей.
- 11 липня 1942 року від вибуху торпед на човні Щ-138, що стояв поруч, отримав пробоїну і затонув човен Щ-118. Загинуло 35 людей, 5 врятувалося.
- 13 жовтня 1942 року при виході на Неві в підводному положення човен Щ-323 вдарився в опору Володарського мосту. Отримав ушкодження гвинтів, рулів і корпусу. Сім місяців перебував у ремонті.
- 5 листопада 1942 року був потоплений човен Щ-305 таранним ударом фінського підводного човна «Ветехінен». У 2007 році був знайдений біля Аландських островів[4].
- 21 травня 1943 року на човні Щ-303, що перебував у бойовому поході, побачили кораблі противника. Старшина машиністів Борис Галкин, який знаходився на центральному посту, закрив переборочні двері і подав у цистерни повітря високого тиску. Човен сплив. Піднявшись на палубу Галкин почав подавати сигнали кораблям противника. Але екіпажу човна вдалося відкрити зачинені двері і виконати екстрене занурення. Протичовнові катери противника підібрали Галкина і виконали скидання глибинних бомб, але човнові вдалося уникнути потоплення[5].
- 31 серпня 1943 року під час проведення нічних торпедних стрільб в затоці Америка через порушення командиром правил навігації човен Щ-128 на повній швидкості протаранив у борт Щ-130, який після зіткнення затонув на глибині 38 м. Загинуло двоє людей. Після підняття Щ-130 екіпаж Щ-128 попросив перевести його в повному складі на Щ-130 для усунення наслідків аварії. Через півроку човен був відремонтований.
- 14 грудня 1952 року за невияснених обставин загинув під час навчань у штормових умовах човен Щ-117.
Бойове використання[ред. | ред. код]
Човни проєкту брали активну участь у Другій світовій війні, з 44 човнів, що брали участь в бойових діях 31 загинув. Ці човни потопили 27 транспортів і танкерів ворога, загальним тоннажем 79855 брт, 20 транспортів і шхун нейтральних держав (6500 брт), пошкодили 4 кораблі противника (18204 брт). На рахунку човнів 35 % затопленого і пошкодженого тоннажу ворога[6]. За бойові заслуги 6 човнів стали гвардійськими, 11 нагороджені орденами Червоного Прапора.
- Щ-102 здійснив один бойовий похід (9 серпня — 3 вересня 1945 року).
- Щ-104 здійснив один бойовий похід (9 серпня — 3 вересня 1945 року).
- Щ-117 здійснив один бойовий похід (9 серпня — 3 вересня 1945 року).
- Щ-105 здійснив один бойовий похід (9 серпня — 3 вересня 1945 року)
- Щ-118 здійснив один бойовий похід (9 серпня — 3 вересня 1945 року).
- Щ-119 здійснив один бойовий похід (9 серпня — 3 вересня 1945 року).
- Щ-122 здійснив один бойовий похід (9 серпня — 3 вересня 1945 року).
- Щ-123 здійснив один бойовий похід (9 серпня — 3 вересня 1945 року). 19 серпня був атакований японським підводним човном з дистанції 4-5 кабельтових. Атака була вчасно виявлена, по пузирю повітря з торпедних апаратів, і човен екстреним зануренням і циркуляцією ухилився від торпед.
- Щ-126 здійснив один бойовий похід (9 серпня — 3 вересня 1945 року). 25 серпня артилерійським вогнем потопив японський рибальський сейнер типу «Кавасакі».
- Щ-201 здійснив 13 бойових походів, виконав 8 торпедних атак з випуском 24 торпед. Артилерійським вогнем потоплений мотобот, торпедами потоплений транспорт «Geiserich» (712 брт) і ушкоджена десантна баржа F-568 (220 т).
- Щ-202 здійснив 10 бойових походів, виконав 6 торпедних атак з випуском 15 торпед. Торпедами потоплений болгарський ліхтер «Elbe-5» (1200 брт).
- Щ-203 здійснив 18 бойових походів. Потоплений 26 серпня 1943 року італійським підводним човном, знайдений водолазами у 1949 році в районі мису Урет.
- Щ-204 здійснив 3 бойових походи. Потоплений 6-9 грудня 1941 року, загинули усі 46 членів екіпажу. Знайдений 5 червня 1983 року. Вважається що був потоплений авіацією.
- Щ-205 здійснив 6 бойових походів, потопив турецький пароплав «Дуатепє» (128 брт)& 18 травня 1942 року і турецький пароплав «Сафак» (682 брт) 23 травня 1942 року.
- Щ-206 здійснив 1 бойовий похід з якого не повернувся. Останній раз на зв'язок човен виходив вранці 28 червня 1941 року.
- Щ-207 здійснив 10 бойових походів.
- Щ-208 здійснив 6 бойових походів. 23 серпня 1941 року вийшов у останній свій похід з якого не повернувся. У 1980 році знайдений на дні у 5 милях від острова Зміїний[7]
- Щ-209 здійснив 18 бойових походів, потопив німецьку швидкохідну десантну баржу F-566 (155 т) 2 грудня 1943 року і турецький вітрильник «Семсі-Бахрі» (26 брт) 20 липня 1944 року.
- Щ-210 здійснив 5 бойових походів, виконав 1 торпедну атаку, але торпеда випущена з відстані у 5 кабельтових по німецькому танкеру «Ле Прогрес» вибухнула не дійшовши до цілі. 12 березня 1942 року вийшов у свій останній похід з котрого не повернувся. Літом 1983 року знайдений на дні в 4 милях на схід від мису Шаблер в точці з координатами 43°33′04″ пн. ш. 28°43′25″ сх. д. / 43.55111° пн. ш. 28.72361° сх. д.. Ймовірно підірвався на міні.
- Щ-211 здійснив 4 бойових походи, виконав 4 торпедних атаки випустивши 6 торпед. Потопив румунський транспорт «Пелеш» (5708 брт) й італійський танкер «Суперга» (6154 брт). 14 листопада 1941 року вийшов в бойовий похід у район Варни з котрого не повернувся. У 2000 році знайдений на дні у точці з координатами 42°53′ пн. ш. 28°03′ сх. д. / 42.894167° пн. ш. 28.058517° сх. д.. Причина загибелі човна залишається невідомою.
- Щ-212 здійснив 6 бойових походів і 3 транспортних рейси. У жовтні 1941 року підірвався на міні але зміг самостійно повернутися на базу. 14 листопада 1941 року пішов в бойовий похід у район гирла Дунаю з якого не повернувся. В 1976 році знайдений на дні на південний захід від острова Зміїний у район з координатами 45°10′09″ пн. ш. 30°08′07″ сх. д. / 45.16917° пн. ш. 30.13528° сх. д.. Підірвався на міні типу ЕМС.
- Щ-213 здійснив 6 бойових походів, потопив турецький вітрильник «Чанкая» (164 брт) 23 лютого 1942 року в районі протоки Босфор і болгарське вітрильно-моторне судно під панамським прапором «Струма» (169 брт) 24 лютого 1942 року також в районі Босфору. Човен загинув у жовтні 1942 року. Знайдений в 2008 році на 30-метровій глибині за 10 км від Констанци[8].
- Щ-214 здійснив 5 бойових походів. Потопив: турецький вітрильник «Каральтепе» (350 брт) 3 листопада 1941 року, італійський танкер «Торчелло» (3336 брт) 5 листопада 1941 року, турецький вітрильник «Кайнакдере» (85 брт) 1 січня 1942 року, турецький вітрильник «Хударвендігар» (96 брт) 29 травня 1942 року, турецький вітрильник «Махбубдіхан» (85 брт) 31 травня 1942 року, турецький вітрильник, назва невідома (близько 100 брт) 2 червня 1942 року. Човен потоплений 19 червня 1942 року італійським торпедним катером MAS-571. 38 членів екіпажу загинуло, 2 були взяті в полон.
- Щ-215 здійснив 14 бойових походів. Потопив 18 листопада 1941 року торпедами турецький транспорт «Енідже» (428 брт), 30 серпня 1943 року біля Босфору торпедами турецький транспорт «Тісбе» (1782 брт) з вантажем хромової руди, 15 листопада 1943 року торпедами швидкохідну десантну баржу F-592, 5 серпня 1944 року артилерійським вогнем турецьку шхуну «Мефкурє» (53 брт), 24 серпня 1944 року торпедами болгарську шхуну «Віта» (240 брт).
- Щ-216 здійснив 14 бойових походів і 1 транспортний, виконав 5 торпедних атак. Потопив 10 жовтня 1942 року торпедами румунський транспорт «Carpati» (4336 брт) з вантажем військового спорядження і вугілля, 6 серпня 1943 року торпедами німецький танкер «Firuz» (7327 брт) з вантажем газойлю. Танкер отримав серйозні ушкодження, але не затонув. Загинув у лютому 1944 року з невідомих причин.
- Щ-301 здійснив 1 бойовий похід, виконав 3 торпедних атаки. Загинув 28 серпня 1941 року, вижили тільки дві людини.
- Щ-302 здійснив 1 бойовий похід. Загинув 10 жовтня 1941 року.
- Щ-303 здійснив 5 бойових походів, виконав 9 торпедних атак, випустивши 20 торпед. Пошкодив транспорт «Альдебаран» (7 891 брт).
- Щ-304 здійснив 2 бойових походи. 9 червня 1942 року зумів першим подолати створений противником протичовновий рубіж витримавши численні атаки ворожих кораблів, авіації і берегових батарей. Не повернувся з останнього походу, причини загибелі невідомі.[9].
- Щ-307 здійснив 4 бойових походи, виконав 11 торпедних атак, випустивши 26 торпед. Потопив три судна: 10 серпня 1941 року в районі острова Даго німецький підводний човен U-144 , 26 жовтня 1942, в районі Аландських островів фінський пароплав «Бетті Х.» (2477 брт), 16 січня 1945 в районі Лібави німецький пароплав «Штайнбург» (1319 брт).[10]
- Щ-308 здійснив 3 бойових походи, виконав 3 торпедних атаки. Командиром було заявлено про потоплення трьох транспортів. Не повернувся з останнього походу.
- Щ-310 здійснив 7 бойових походів (2 у часи фінської війни), виконав 22 торпедних атаки, випустивши 43 торпеди. Потопив три судна: 28 вересня 1942 року німецький транспорт «Franz Rudolf» (1419 брт), 8 жовтня 1944 року німецький земснаряд «Pumpenbagger III» (587 брт) і транспорт «RO-24» (4449 брт, 230 загиблих).
- Щ-311 здійснив 6 бойових походів (2 у часи фінської війни). Потопив 2 фінських пароплави. Зник у жовтні 1942 року.
- Щ-317 здійснив 6 бойових походів (2 у часи фінської війни), виконав 6-7 торпедних атак випустивши більше 10 торпед. Потопив 3-5 транспортів. Загинула 13-14 липня 1942 року. Знайдений у 1990 році в точці з координатами 57°52′ пн. ш. 16°55′ сх. д. / 57.867° пн. ш. 16.917° сх. д..
- Щ-318 здійснив 9 бойових походів (2 у часи фінської війни), виконав 5-6 торпедних атак. Потопив 2 транспорти.
- Щ-319 здійснив 3 бойових походи (2 у часи фінської війни). Не повернувся з походу у жовтні 1941 року.
- Щ-320 здійснив 5 бойових походів (2у часи фінської війни), виконав 5 торпедних атак. Потопив німецький транспорт «Анна Катрін Фрітцен» (677 брт). У жовтні 1942 року не повернувся з бойового походу.
- Щ-322 здійснив 5 бойових походів (3 у часи фінської війни), виконав 5 торпедних атак. Потопив 10 грудня 1939 року німецький пароплав «Райнбек» (2804 брт). Загинув у жовтні 1942 року.
- Щ-323 здійснив 6 бойових походів (2 у часи фінської війни). Потопив 16 жовтня 1941 року німецький пароплав «Балтенланд» (3724 брт). Затонув у ніч на 1 травня 1943 року в Морському каналі внаслідок підриву на донній міні. Майже весь екіпаж загинув, частина через переохолодження.
- Щ-324 здійснив 4 бойових походи (2 у часи фінської війни). У листопаді 1941 року не повернувся з бойового походу.
- Щ-401 здійснив 8 бойових походів (127 діб), виконав 8 торпедних атак, випустивши 19 торпед. Потопив 23 квітня 1942 року транспорт «Stensaas» (1359 брт). У квітні 1942 року не повернувся з бойового походу.
- Щ-402 здійснив 19 бойових походів. Потопив німецький пароплав «Ханау» (3000 т), німецький сторожовий корабель NM01 «Vandale» і каботажний пароплав «Вестераален» (682 т). Загинув 21 вересня 1944 року через атаку свого літака-торпедоносця.
- Щ-403 здійснив 14 бойових походів (165 діб), виконав 11 торпедних атак випустивши 37 торпед. Загинув 2 жовтня 1943 року, ймовірно на міні.
- Щ-404 здійснив 14 бойових походів (201 доба), виконав 12 торпедних атак випустивши 36 торпед. Потопив 1 квітня 1942 року німецький транспорт «Michael» (2793 брт).
- Щ-407 здійснив 5 бойових походів (149 діб), виконав 10 торпедних атак. Потопив два судна: 6 жовтня 1944 року транспорт «Nordstern» (1127 брт), 4 грудня 1944 року транспорт «Seeburg» (12181 брт).
- Щ-421 здійснив 6 бойових походів. Потопив транспорт «Консул Шульте» (2975 брт). Загинув 8 квітня 1942 року на глибині 15 метрів, підірвавшись на антенній міні у 8 милях від мису Нордкап, екіпаж був врятований, а човен розстріляли торпедою з човна К-22.
- Щ-422 здійснив 15 бойових походів (223 доби), виконав 18 торпедних атак випустивши 42 торпеди. Загинув 5 липня 1943 року, ймовірно через атаку глибинними бомбами.
Див. також[ред. | ред. код]
- Дизельні підводні човни (за типами і країнами)
- Список підводних човнів ВМФ СРСР
- H (тип підводних човнів США)
- Підводні човни типу VII
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Первая сормовская «Щука», sormovich.nnov.ru, № 11 Март 2008. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 21 жовтня 2012.
- ↑ Подводная лодка «Щ-421» под парусом «Катера и Яхты» № 35 1972
- ↑ лодка «Щ-421» под парусом [недоступне посилання з серпня 2019]
- ↑ «Воинствующий безбожник», «Линь», Щ-305 Тип «Щ» V-бис серии
- ↑ Балтийский флот ПЛ типа С, Щ. Архів оригіналу за 18 травня 2012. Процитовано 21 жовтня 2012.
- ↑ Морозов М. Э., Кулагин К. Л.: Щуки. Стор. 159
- ↑ А. С. Николаев. Щ-208, тип «Щ» X серии
- ↑ А. С. Николаев. Щ-213, тип «Щ» X серии
- ↑ Первая сормовская «Щука», sormovich.nnov.ru, № 11. Март 2008. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 21 жовтня 2012.
- ↑ Евгений Чирва Подводная война на Балтике. 1939—1945. -М.: Яуза, Эксмо, 2009.
Література[ред. | ред. код]
- Морозов, М. Э., Кулагин, К. Л. «Щуки». Легенды Советского подводного флота. — М.: Яуза, Эксмо, 2008. — 176 с. — (Арсенал коллекция). — ISBN 978-5-699-25285-5 (рос.)
- Широкорад А. Б. Советские подводные лодки послевоенной постройки. Москва 1997, ISBN 5-85139-019-0 (рос.)
- CHANT, Chris. Válečné lodě současnosti. Praha: Deus, 2006. ISBN 80-86215-81-4. S. 256. (чес.)
- PEJČOCH, Ivo; NOVÁK, Zdeněk; HÁJEK, Tomáš. Válečné lodě 7 — Druhá část zemí Evropy po roce 1945. Praha: Ares, 1998. ISBN 80-86158-08-X. S. 353. (чес.)
Посилання[ред. | ред. код]
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Підводні човни типу «Щука» |
| ||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
| ||||||||||||||||||||||||||
.svg){kind=small}