Щукін Михайло Миколайович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Щукін Михайло Миколайович
Народився 1907(1907)
місто Москва, тепер Російська Федерація
Помер 1995(1995)
місто Москва
Громадянство Flag of Russia.svg Російська імперіяСРСР СРСР
Національність росіянин
Діяльність інженер-механік
Партія КПРС
Нагороди Орден ЛенінаОрден Трудового Червоного ПрапораОрден Червоної ЗіркиОрден «Знак Пошани»Сталінська преміяСталінська премія

Михайло Миколайович Щукін (1907(1907), місто Москва, Російська імперія — 1995, місто Москва, Російська Федерація) — радянський інженер-механік, машинобудівник, головний конструктор Харківського заводу транспортного машинобудування. Депутат Верховної Ради Української РСР 2-го скликання.

Біографія[ред. | ред. код]

Син Миколи Михайловича Щукіна, бухгалтера, і Щукіной (в дівоцтві — Колобашкіної) Тетяни Миколаївни. У 1926—1927 роках — підручний слюсаря Московської фабрики імені Свердлова.

У 1927—1931 роках — студент Московського вищого технічного училища імені Баумана.

З 1931 року працював конструктором та начальником Центрального локомотиво-конструкторського бюро Народного комісаріату важкої промисловості СРСР, в якому в 1931 році брав безпосередню участь у проектуванні потужних паровозів 1П (ФД) і 2П (ІС). Також автор проектів швидкісного паровоза типу 2-3-2 і дослідного газогенераторного теплопаровоза.

До 1941 року — заступник головного конструктора Коломенського паровозобудівного заводу імені Куйбишева Московської області. Під час німецько-радянської війни працював головним конструктором оборонного заводу у східних районах СРСР.

У 1944 році разом з групою фахівців був переведений на Харківський паровозобудівний завод (незабаром перейменований у «Харківський завод транспортного машинобудування (ХЗТМ)»), де був призначений головним конструктором з танкобудування. Брав участь у розробці танка Т-44. У 1945 році очолив роботи по проектуванню ТЕ1 — першого радянського післявоєнного тепловоза, пізніше брав участь у проектуванні ТЕ2. Під керівництвом Щукіна ХЗТМ став великою тепловозобудівною базою, але в 1968 році виробництво локомотивів було згорнуто і завод зосередився на випуску танків.

У кінці 1955 року, займаючи посаду начальника Технічного управління Міністерства важкого машинобудування СРСР, Михайло Щукін спільно з рядом інших фахівців того часу взяв участь у складанні доповідної записки про доцільність заміни паровозів на тепловози та електровози, а також припинення випуску паровозів.

Нагороди та премії[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Залізничний транспорт: Енциклопедія — Москва, 1994.