Щупак Самійло Борисович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Самійло Щупак
Народився 10 квітня 1895(1895-04-10)
Липовець, Київська губернія, Російська імперія
Помер 10 березня 1937(1937-03-10) (41 рік)
Діяльність журналіст

Самійло Борисович Щупак (* 10 квітня 1895(18950410), за іншими даними, 16 березня 1894 р., м. Липовець, тепер Вінницька область — † 10 березня 1937 р.) — український літературний критик і журналіст доби сталінізму. Автор вульгарних критичних матеріалів, передусім про твори Миколи Хвильового. Член літературної організації ВУСПП.

Жертва сталінського терору.

Життєпис[ред. | ред. код]

У 1920-х роках був редактором журналу «Глобус» і газет «Більшовик» та «Пролетарська правда», 19301936 — редактор «Літературної газети». З 1930 жив у Харкові і якийсь час був редактором журналу «Критика».

Належав до літературної організації ВУСПП і цілковито поділяв її лінію, відігравав визначну ролю у літературній дискусії 1925–1928 років виступами проти М. Хвильового. Окремими виданнями вийшли літературознавчі і літературно-критичні збірки: «Критика і проза» (1930), «Боротьба за методологію» (1933), «Соціалістичний реалізм у художній літературі» (1934). 1934 р. переїхав до Києва, поселився в будинку письменників Роліт.

Заарештований і ув'язнений органами ДПУ 10 листопада 1936 р. Засуджений до страти. У 1950-х роках за клопотанням дітей посмертно реабілітований.

Див. також[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]