Ювентус

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Футбольний клуб «Ювентус»
Емблема ФК Ювентус.png
Повна назва Juventus Football Club
Прізвисько «б'янконері» (з іт. — біло-чорні)
«Юве», «стара синьйора»,
«зебра»
Рік заснування 1897
Місто Турин, Італія
Стадіон Ювентус Стедіум, Турин
Вміщує 41 000
Президент Італія Андреа Аньєллі
Головний тренер Італія Массіміліано Аллегрі
Ліга Серія А
2015/16 1-ше
Домашня
Виїзна
Запасна

Футбольний клуб «Ювентус» (італ. Juventus Football Club, неформальне прізвисько «Юве» (Juve); назва походить від лат. iuventus — молодість, молодь) — італійський футбольний клуб з міста Турин, столиці регіону П'ємонт на півночі країни. Був заснований в 1897 році під назвою «Sport Club Juventus»; грає в найвищому дивізіоні чемпіонату Італії (зараз — Серія A) з моменту свого заснування, за винятком єдиного сезону 2006/2007 років, коли внаслідок скандалу з договірними матчами він був позбавлений чемпіонського титулу і переведений до нижчого дивізіону (Серії B). Столицю П'ємонту в Серії A «Ювентус» представляє разом з клубом «Торино», заснованим в 1906 році групою вихідців з «Ювентуса» після розколу клубу. «Ювентус» грає на стадіоні спортивного центра «Ювентус-центр» у Віново, передмісті Турина.

«Ювентус» — третій за віком з нині існуючих італійських футбольних клубів; за кількістю трофеїв на національному рівні це незаперечний лідер італійського футболу, хоча на міжнародному рівні він дещо поступається «Мілану». Всього «Ювентус» вигравав 40 титулів національного рівня; 32-разовий чемпіон Італії (найближчий переслідувач «Мілан» ставав чемпіоном лише 17 разів), 10-разовий володар Кубка Італії і 6-разовий володар Суперкубка. На міжнародному рівні «Ювентус» двічі перемагав у Лізі Чемпіонів, тричі — у Кубку УЄФА, по два рази виборював Суперкубок Європи та Міжконтинентальний Кубок, один раз здобував Кубок володарів Кубків. «Ювентус» — друга команда в Італії, третя у Європі і шоста у світі за кількістю здобутих титулів, що офіційно визнаються регіональними футбольними конфедераціями (у цьому випадку — УЄФА) і ФІФА.

«Ювентус» першим з італійських команд здобув Кубок УЄФА (1976/77), а також є єдиним клубом, який виборював усі основні міжнародні клубні трофеї. Зокрема, в 1985 році він став першою командою, яка перемагала в усіх трьох європейських клубних змаганнях (Ліга Чемпіонів, Кубок УЄФА, Кубок володарів Кубків); це досягнення було повторене «Аяксом» в 1992 і «Баварією» в 1996.

Згідно з результатами дослідження, проведеного в серпні 2007 року газетою «Репуббліка», за «Ювентус» вболівають 28 % італійських любителів футболу. На відміну від інших італійських клубів, за винятком міланського «Інтернаціонале», прихильники «Ювентуса» не концентруються в окремих містах чи регіонах, а досить рівномірно розподілені по всій території країни.

Історія[ред.ред. код]

Створення і становлення[ред.ред. код]

Датою народження клубу вважають 1 листопада 1897 року, коли певний гурт туринських ліцеїстів вирішив створити футбольну команду. Першою назвою була «Sport Club Juventus», а сучасну назву — «Football Club Juventus» туринський клуб отримав у 1899 році.

Тоді кольорами ігрової форми були рожевий і чорний, за що колектив отримав прізвисько «росанеро» (рожево-чорні). У 1900 році «Юве» вперше взяв участь у чемпіонаті Італії. Його розігрували з 1898 року переможці регіональних турнірів. Дебютною зустіччю у чемпіонатах Італії стала гра проти «Торінезе»[1] 11 травня 1900 року. У своїй групі туринці посіли 2-е місце і не вийшли з групи.

«Ювентус»

Кольори ігрової
форми у перші роки
(1897–1903)

«Ювентус» підсилювався і у 1903 та 1904 роках виходив до фіналу — вирішального матчу чемпіонату Італії, де обидва рази поступався «Дженоа». Першим успіхом на національному рівні став титул чемпіона Італії у 1905 році, коли «Юве» у фінальному турнірі із трьох команд випередив «Міланезе» і «Дженоа».

Наступного року після здобуття чемпіонства у керівництві клубу виникли негаразди, які закінчились відставкою президента Альфреда Діка, який, взявши з собою кількох провідних футьболістів, вирішив створити нову команду — Футбольний клуб «Торіно». «Торіно» утворили у 1906 році, а 13 січня наступного року відбулося перше дербі Турину — «Ювентус» проти «Торіно».

Вихід у лідери італійського футболу (1910–1957)[ред.ред. код]

З 1923 року власниками клубу стає родина Аньєллі — засновники автомобільного концерну ФІАТ.

Наступний після 1905 року трофей «б'янконері» завоювали аж у сезоні 1925/26. В той час на воротах команди стояв Джанп'єро Комбі, який став основним голкіпером також і збірної Італії. Оплотом оборони були Вірджініо Розетта і Умберто Каліґаріс. У кінці 1920-х рр. команда отримала ще кількох хороших виконавців: до Європи почали приїджати талановиті футболісти з Південної Америки, які отримували на старому континенті кращі умови для гри.

У 1931-35 роках «Юве» виграв чемпіонат Італії 5 разів поспіль. За рік до світової першости, у 1933-му році, в Турині побудували арену «Стадіо Муссоліні» на 65 000 місць, де мали відбуватися ігри турніру. У складі збірної Італії, що виграла чемпіонат світу 1934 було 9 гравців «бьянконері». Капітаном «скуадри адзурри» на турнірі був воротар «Ювентуса» Джанп'єро Комбі, а зірками лінії атаки були вихідці з Аргентини Луїс (Луїджі) Монті та Раймундо Орсі.

Видатних досягнень до другої світової війни туринці не мали, а нове сходження на вершину почалося після дебюту юного нападника Джамп'єро Боніперті. Команда двічі здобула «скудетто» на початку 1950-х років — у сезонах 1949/50 та 1951/52 під керівництвом англійського тренера Джесса Карвера.

1958–1970[ред.ред. код]

Влітку 1957 року «стара синьйора» підписує двох футболістів лінії атаки — валлійця Джона Чарлза і аргентинця Омара Сіворі, які повинні були допомогти багаторічному бомбардирові Джамп'єтро Боніперті. У першому ж сезоні з цим складом — 1957/58 «Ювентус» виграв «скудетто» і повторював успіх у 1960 та 1960–1961 роках. У 1961 році гравець «Ювентуса» Омар Сіворі став першим футболістом з італійських клубів, який отримав «Золотий м'яч» — нагороду найкращому футболістові Європи.

Титули та досягнення[ред.ред. код]

Склад[ред.ред. код]

Станом на 2 травня 2016.[3]
Позиція Гравець
1 Італія ВР Джанлуїджі Буффон Kaptan logo.svg
3 Італія ЗХ Джорджо К'єлліні
4 Уругвай ЗХ Мартін Касерес
5 Боснія і Герцеговина ПЗ Міралем П'янич
6 Німеччина ПЗ Самі Хедіра
7 Італія НП Сімоне Дзадза
8 Італія ПЗ Клаудіо Маркізіо
10 Франція ПЗ Поль Погба
11 Бразилія ПЗ Ернанес
12 Бразилія ЗХ Алекс Сандро
15 Італія ЗХ Андреа Барцальї
16 Колумбія ПЗ Хуан Куадрадо
17 Хорватія НП Маріо Манджукич
Позиція Гравець
18 Габон ПЗ Маріо Леміна
19 Італія ЗХ Леонардо Бонуччі
20 Італія ПЗ Сімоне Падоїн
21 Аргентина НП Пауло Дибала
22 Гана ПЗ Квадво Асамоа
23 Бразилія ЗХ Даніел Алвес
24 Італія ЗХ Даніеле Ругані
25 Бразилія ВР Норберту Нету
26 Швейцарія ЗХ Штефан Ліхтштайнер
27 Італія ПЗ Стефано Стураро
33 Франція ЗХ Патріс Евра
34 Бразилія ВР Рубінью
37 Аргентина ПЗ Роберто Перейра

Відомі гравці[ред.ред. код]


Примітки[ред.ред. код]

  1. Команда є одним з клубів-попередників теперішнього «Торіно»
  2. Клуб також вигравав титули в сезонах 2004-05 і 2005-06, які згодом були анульовані через звинувачення в участі у корупційних схемах.
  3. First Team. juventus.com. Процитовано 4 April 2016. 

Посилання[ред.ред. код]