Юхан Борген (норв.Johan Borgen) 28 квітня 1902 Осло, Християнія — 16 жовтня 1979) — норвезький письменник, один з найбільших європейських письменників ХХ ст.
Син адвоката. Літературну діяльність почав, як журналіст. Збірники «Спостереження і заперечення» («Betraktninger og anfektelser», під псевд. Мумле Госегг, 1932) і «60 Мумле Госегг» («60 Mumle Gåsegg», 1936), направлені головним чином проти буржуазного лицемірства, принесли Боргену репутацію одного з найкрупніших гумористів Норвегії. Перший роман Боргена «Підбиваючи підсумки» («Når alt kommer til alt», 1934) зображає рефлектуючого буржуазного інтелігента. В п’єсах 30-х рр. «Конторшеф Лі» (1936), «Поки ми чекаємо» (1938) та ін. Борген показав себе майстром психологічного аналізу. Під час 2-ї Світової війни емігрував у Швецію, де написав «Літа немає і не буде» («Ingen sommer», Стокгольм, 1944, в Осло вид. в 1946) про настрої норвезької інтелігенції під час окупації. В романі «Стежка кохання» (1946) Борген засуджує пасивність частини інтелігенції, ворожої до фашизму. В трилогії «Маленький лорд» («Lillelord», 1955), «Темні воды» («De mørke kilder» ,1956) и «Тепер йому не втекти» («Vi har ham nå», 1957) найвідомішому його творі, показане формування, розвиток та крах особистості головного героя. В романі «Я» («Jeg», 1959) Борген віддав шану методу фрейдистського психоаналізу.
Борген Юхан // Зарубіжні письменники. Енциклопедичний довідник : у 2 т. / за ред. Н. Михальської та Б. Щавурського. — Тернопіль : Навчальна книга — Богдан, 2005. — Т. 1 : А — К. — С. 163. — ISBN 966-692-578-8.
Норвегія[8][9][10]
Юхан Борген у Вікісховищі