Юган Крістіан Даль

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Юган Крістіан Даль
Johan Christian Dahl

портрет художника роботи Карла Кристіана Фогеля фон Фогельштайна (Carl Christian Vogel von Vogelstein)
При народженні Johan Christian Klausson Dahl
Народження 24 лютого 1788(1788-02-24)
Берген, Норвегія
Смерть 14 жовтня 1857(1857-10-14) (69 років)
  Дрезден, Німеччина
Поховання
Національність норвежець
Країна  Норвегія
Жанр живопис, графіка
Навчання Данська королівська академія витончених мистецтв
Діяльність художник, професор
Вчитель Христіан Август Лоренцен[3]
Відомі учні Johann Hermann Carmiencked, Anton Dorphd, Heinrich Stuhlmannd, Thomas Fearnleyd і Ernst Ferdinand Oehmed
Працівник Дрезденська академія мистецтвd
Твори Norwegian Mountain Landscaped і View of Dresden by Moonlightd
У шлюбі з Emilie von Blockd[4] і Amalie von Bassewitzd[4]
Діти Johann Siegwald Dahld[5] і Caroline Elisabeth Dahld[6]
Роботи в колекції галерея Бельведер, Штедель, Міннеаполіський інститут мистецтваd, Національна галерея мистецтв, Національний музей Швеції, Музей мистецтва Метрополітен, Print Collectiond[7], Oslo Museumd, Національні галереї Шотландіїd, Ніваагаардd, Музей Бойманса - ван Бенінгена, The Museum of National Historyd, Королівський палац, Landesmuseum Hannoverd, Art Collections Chemnitzd, Державний музей мистецтв, Національний музей мистецтва, архітектури і дизайну, KODE Art museums and composer homesd, Державні художні зібрання Дрездена, Музей Каподімонте, Витончено-мистецькі музеї Сан-Франциско, Нова гліптотека Карлсберга, Музей Торвальдсена, Гамбурзька картинна галерея, Далласький музей мистецтв, Museum of Copenhagend, Художній музей Тронгейма, Gustavianumd, Kunsthalle Kield, Музей образотворчих мистецтв, Баварські державні колекції картинd, Музей Фіцвільяма, Німецький національний музей, Національна галерея, Kunsthaus Zürichd, Pomeranian State Museumd, Гетеборзький художній музей, Lillehammer Art Museumd, ARoS Aarhus Kunstmuseumd, Музей Фолькванг, музей Драммена, Kunsthalle Mannheimd, Barber Institute of Fine Artsd, Національний музей, Roskilde Museumd, Державна картинна галерея (Карлсруе), Latvian Museum of Foreign Artd, Музей фюрера, Клівлендський музей мистецтв, Стара національна галерея, Бременська картинна галерея, Національна галерея, Національна галерея, Aulestadd і Spencer Museum of Artd
Нагороди
орден Святого Олафа орден Вази Орден Данеброг (Данія)

CMNS: Юган Крістіан Даль у Вікісховищі

Юган Крістіан Даль (норв. Johan Christian Klausson Dahl; повне ім'я — Johan Christian Klausson Dahl; *24 лютого 1788(17880224), Берген, Норвегія — †14 жовтня 1857, Дрезден, Німеччина) — норвезький художник, графік, один з основоположників національного пейзажу.

Біографія[ред. | ред. код]

Юган Крістіан Клауссон Даль народився 24 лютого 1788 року в Бергені (Норвегія).

Живопису навчався у Й.Г. Мюллера в Бергені (бл. 1808 року). Від 1811 року навчався в Академії мистецтв у Копенгагені.

Починаючи з 1817 року викладав у класі рисунка.

Від 1818 року Юган Крістіан Даль мешкав у Дрездені (Німеччина). Там же і в тому ж році познайомився з К.Д. Фрідріхом, який мав визначальний вплив на творчість норвежця. Також зазнав впливу німецького романтизму.

Літні місяці Даль проводив у рідній Норвегії, малюючи на пленерах.

Від 1820 року художник працював у Неаполі. Зокрема, захопився малюванням пейзажів місцевих видноколів, також писав сцени виверження Везувію — наслідуючи Фрідриха змальовуючи на передньому плані людські фігури. Проживав митець на віллі кронпринця Квізисана у Монте-Сант'Анджело в околицях міста. У Даля багато малюнків і акварелей з видами з вікон вілли й тераси. Вивчення голландського живопису і «північних італьяністів» викликало до життя появу тонального колориту в пейзажах художника.

У 1826, 1834, 1839, 1844, 1850 роках художник навідувався до Норвегії.

Від 1836 року викладав у Дрезденській Академії мистецтв.

1818 року, отримавши спеціальну стипендію від данського принца Фредерика, переїхав до Саксонії назавжди. Тут він долучився до кола художників-романтиків, яке утворилось навколо Каспара Давида Фрідриха.

По якимось часі Юган Крістіан Даль узяв шдюб із Емілією фон Блок.

У 182023 роках — художник у творчому відрядженні містами Італії. Тут він як вивчає багаті мистецькі традиції країни, в т.ч. доби Античності, так і милувався яскравою італійською природою. Створені під час цієї поїздки численні накиди надалі лягли в основу мальовничих полотен Даля.

У 1824 році Ю.К. Даль повернувся до Дрездена, де разом із Фрідрихом дістав професорську кафедру у місцевій Академії мистецтв.

У подальші роки Даль багато мандрує за кордон, зокрема і до рідної Норвегії. Створені на основі норвезьких вражень картини Даля вважаються одними з найкращих у його творчому доробку.

Художник помер 14 жовтня 1857 року в німецькому Дрездені.

З творчого доробку[ред. | ред. код]

У своїй творчості Юган Крістіан Даль наслідує традиції голландських пейзажистів XVII столітті, зокрема Мейндерту Хоббему і Якобу ван Рейсдалу.

Даль писав переважно гори, річки, долини та озера Норвегії. Роботи Даля завжди панорамні, в них тонко передано єдність середовища світла і повітря («Лісовий пейзаж», 1820; «Вид Штальгайма», 1826). Як і живописці-романтики, він часто зображував водоспади (малюнок «Водоспад біля Ломена», 1820), ефекти місячного сяйва (рисунок «Пейзаж з місяцем», 1824). Писав також морське узбережжя, човни і кораблі у морі («Два кораблі», 1826).

Аналізуючи доробок Даля, перш за все колористику картин, художні критики зараховують художника до передтеч світового імпресіонізму.

Твори:
  • «Пейзаж з бастіоном» (1819);
  • «Дві копенгагенські башти на вечірньому небі» (бл. 1820)
  • «Вечірній пейзаж з пастухом» (1822);
  • «Вид з вікна на палац» (1824);
  • «Виверження Везувію» (1826);
  • «Кораблетроща біля узбережжя Норвегії» (1832);
  • «Перед дощем» (1835);
  • «Вид на Фортундаль» (1836);
  • «Береза в бурю» (1836);
  • «Гіттердальська кірка в Телемарку» (1837);
  • «Штальгайм. Пейзаж з веселкою» (1842);
  • «Хольмештранд» (1843);
  • «Копенгагенська гавань у місячному сяйві» (1846);
  • «Берген, Норвегія» (1848).

Галееря[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела та література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]