Югославія (футбольний клуб)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Югославія (Белград)
СК Югославія.jpg
Повна назва Спортивний клуб
Югославія (Белград)
Прізвисько «Червоні» (серб. Crveni)
Засновано 1913
Розформовано 1945
Населений пункт Белград, Югославія
Стадіон СК «Югославія»
Ліга Чемпіонат Югославії
Домашня
Виїзна

Спортивний клуб Югославія (серб. Спортски клуб Југославија) — професійний югославський футбольний клуб із Белграда, що існував у 1913—1945 роках. Дворазовий чемпіон Югославії. Після розформування команди в 1945 році на її основі був створений клуб «Црвена Звезда».

Історія[ред. | ред. код]

Спортивний клуб «Югославія» був заснований в 1913 році в Белграді під назвою «Велика Сербія» групою ентузіастів на чолі з Данило Стояновичем. В 1914 році команда стала переможцем Олімпійського кубку, перемігши з рахунком 3:1 клуб «Шумадія» з міста Крагуєваць завдяки двом голам Алоїза Махека і голу Милети Йовановича. В тому ж році з початком Першої світової війни клуб фактично припинив існування.

Після закінчення війни і створення Королівства Сербів, Хорватів і Словенців клуб «Велика Сербія» був відновлений під назвою СК «Югославія». Команда лишилась на провідних ролях у країні. З початком проведення Чемпіонату Сербії, що пізніше став називатись Чемпіонат Белградської футбольної асоціації, регулярно змагалась за перемогу у цих змаганнях, жодного разу з 1920 по 1930 рік не опускаючись нижче другого місця.

У 1923 році у першому розіграші національного чемпіонату «Югославія» дісталась півфіналу, де поступилась САШКу із Сараєво. Нападник клубу Драган Йованович здобув звання найкращого бомбардира першого чемпіонату.

Уже наступного року белградський клуб під керівництвом австрійського тренера Карела Блахи здобув свій перший титул чемпіона Югославії. На шляху до фіналу команда здолала «Славію» (Осієк) (5:2) і «Сомборський» (6:1), а у головному матчі перемогла «Хайдук» (Спліт) з рахунком 2:1 завдяки голам Дам'яна Джурича і Стевана Лубурича. Титул був здобутий у такому складі: воротар Карой Немеш (3 матчі); захисники Милутин Івкович (3), Бранко Петрович (2), Бошко Тодорович (1); півзахисники Михайло Начевич (3), Алоїз Махек (3), Светислав Маркович (3); нападники Дам'ян Джурич (3.1), Драган Йованович (3.4), Стеван Лубурич (3.3), Душан Петкович (3.4), Бранислав Секулич (3.3).

У 1925 році «Югославія» повторила свій успіх. З однаковим рахунком 3:2 клуб послідовно переміг «Хайдук» (Спліт), «Славію» (Осієк) і «Граджянскі» (Загреб). У складі команди грали: Карой Немеш (3); Милутин Івкович (3), Бранко Петрович (3); Михайло Начевич (3), Алоїз Махек (3), Светислав Маркович (3); Александар Джорджевич (3), Драган Йованович (3.2), Стеван Лубурич (3.1), Душан Петкович (3.3), Бранислав Секулич (3.3); тренер Карел Блаха (Австрія).

Наступного року «Югославія» посіла друге місце, програвши у фіналі «Граджянскі» (1:2), а ще через рік клуб уперше не потрапив до фінального турніру, програвши САШКу у кваліфікації. В команді відбувалась зміна поколінь.

У наступні роки «Югославія» регулярно виступала у фінальному турнірі чемпіонату, але більше жодного разу не зуміла здобути перемогу. Двічі команді вдавалось завоювати срібні нагороди у 1930 і 1935 роках.

В 1930 році три футболісти «Югославії» відправились у Уругвай на чемпіонат світу, де дістались півфіналу, а саме Момчило Джокич, Теофило Спасоєвич і Бранислав Хрньїчек. Можна згадати також Милутина Івковича, багаторічного лідера захисту, і нападника Бранислава Секулича, що залишили клуб незадовго до чемпіонату.

У 1936 році «Югославія» здобула перемогу у кубку Югославії. У фіналі команда двічі виграла у загребського «Граджянскі» — 2:1 (обидва голи на рахунку Шьячича) і 4:0 (три голи забив Петрович і один Зечевич)[1]. У 1939 році команда виграла ще одне кубкове змагання, що носило назву Зимовий кубок. У фіналі «Югославія» переграла клуб Славія (Сараєво) 5:1 і 0:0[2].

Після того, як країни Осі напали на Югославію, СК «Югославія» був перейменований у СК «1913» році на честь року заснування. У цей час команда виступала у чемпіонаті Сербії. Одного разу у 1942 році стала чемпіоном змагань, а у інших розіграшах поступалась своєму головному конкуренту БСК. Після закінчення Другої світової війни і встановлення комуністичного уряду у країні, СК «1913» був розформований. Більшість нерухомості, гравці і тренувальна база були передані новоствореному клубу — «Црвена Звезда».

Історичні назви клубу[ред. | ред. код]

Роки Назва клубу
1913–1919. СК Велика Сербія (Спортски клуб Велика Србија) (Белград)
1919–1941. СК Югославія (Спортски клуб Југославија) (Белград)
1941–1945. СК 1913 (Спортски клуб 1913) (Белград)

Статистика виступів[ред. | ред. код]

Чемпіонат Югославії Чемпіонат Белграда
Сезон Результат Сезон Результат
1919–20 Silver medal icon.svg місце
1920–21 Silver medal icon.svg місце
1921–22 Gold medal icon.svg місце
1923 1/2 фіналу 1922–23 Gold medal icon.svg місце
1924 Gold medal icon.svg місце 1923–24 Gold medal icon.svg місце
1925 Gold medal icon.svg місце 1924–25 Gold medal icon.svg місце
1926 Silver medal icon.svg місце 1925–26 Gold medal icon.svg місце
1927 кваліфікація 1926–27 Silver medal icon.svg місце
1928 6 місце 1927–28 Gold medal icon.svg місце
1929 Bronze medal icon.svg місце 1928–29 Silver medal icon.svg місце
1930 Silver medal icon.svg місце 1929–30 Silver medal icon.svg місце
1930-31 3 місце в групі 1930–31 незавершений
1931-32 4 місце 1931–32 Gold medal icon.svg місце
1932-33 Bronze medal icon.svg місце
1934-35 Silver medal icon.svg місце
1935-36 Кваліфікаційна група - 1 місце[3] 1935-36 Bronze medal icon.svg місце
1936-37 4 місце
1937-38 6 місце
1938-39 Bronze medal icon.svg місце
1939-40 4 місце


Чемпіонат Сербії
Сезон Результат
1939–40 Silver medal icon.svg місце
1940–41 Silver medal icon.svg місце
1941–42 Gold medal icon.svg місце
1942–43 Silver medal icon.svg місце
1943–44 Silver medal icon.svg місце

Досягнення[ред. | ред. код]

  • Сербія Чемпіонат Сербії:
    • Gold medal icon.svg Чемпіон (1): 1942
    • Silver medal icon.svg Срібний призер (4): 1940, 1941, 1943, 1944
  • Югославія Кубок Королівства Югославія з футболу:

Гравці[ред. | ред. код]

Футболісти, що залишили значний слід в історії клубу або югославського футболу загалом[5].

Тренери[ред. | ред. код]

Неповний список тренерів «Югославії»:[6]

Президенти[ред. | ред. код]

Президенти клубу:[6]

  • Югославія Данило Стоянович (1913—1919)
  • Югославія Александар Йович (1919—1922)
  • Югославія Васа Божидаревич (1922—1923)
  • Югославія Нинко Перич (1923—1925)
  • Югославія Янко Шафарик (1925—1928)
  • Югославія Ж. Євхенієвич (1928—1931)
  • Югославія Янко Шафарик (1931—1932)
  • Югославія Мутимир Коцич (1932—1933)
  • Югославія Милан Живанович (1933—1934)
  • Югославія Александар Тадич (1934—1935)
  • Югославія Милутин Станойлович (1935—1938)
  • Югославія Александар Тадич (1938—1941)

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Подробиці змагань. Архів оригіналу за 23 грудень 2016. Процитовано 3 грудень 2016. 
  2. Подробиці змагань. Архів оригіналу за 23 грудень 2016. Процитовано 3 грудень 2016. 
  3. «Югославія», як і більшість провідних клубів країни, відмовилась від участі у фінальній частині чемпіонату
  4. Також носив назву зимовий кубок
  5. Більшість даних про роки виступів у клубі і кількість зіграних матчів взято з сайту reprezentacija.rs у профілях гравців
  6. а б Милорад Сијић: Фудбал у Краљевини Југославији, ст. 153—154.
  7. Владислав Бељански, Јован Дејановић, Лука Дотлић, Коста Хаџи и Јован Виловац: Пола века, ст. 105.

Див. також[ред. | ред. код]

«Црвена Звезда»

Джерела[ред. | ред. код]