Юденрат

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Юденра́т (нім. Judenrat — «єврейська рада») — єврейський адміністративний орган самоврядування, який за ініціативою німецької окупаційної влади в 1939 році створено при Генерал-губернаторстві Польщі (нім. Generalgouvernement für die besetzten polnischen Gebiete) у кожному єврейському гетто, на окупованих нацистами територіях, і пізніше на території СРСР. На території Європи діяв 101 юденрат.

Історія[ред.ред. код]

У створенні єврейських гетто та рад старійшин (юденратів) на окупованих територіях німецька адміністрація керувалась декількома документами. Одним із перших указів, виданих зразу після початку польської кампанії 1939 року, була секретна депеша командирам айнзатцгруп начальника поліції безпеки Рейнгарда Гейдріха № Р/11-288/39 від 21 вересня 1939 року, в якій, зокрема, говорилось:

  • Перший етап на шляху до кінцевої мети — це, перш за все, концентрація євреїв із сіл і містечок у великих містах.
  • ... слід заснувати якомога менше пунктів концентрації з тим, щоб полегшити подальші акції. Разом з тим необхідно подбати, щоб ці пункти концентрації були розташовані тільки у залізничних вузлах або, принаймні, поблизу від залізниць. Принципово постановлено, що громади, які складаються менш, ніж з 500 душ, слід перевести в найближчий пункт концентрації.
  • У кожній єврейській громаді слід створити раду старійшин , що має складатися, по можливості, із шанованих і впливових осіб і рабинів. До її складу повинні входити до 25 осіб чоловічої статі (залежно від величини єврейської громади) . Вона буде нести всю повноту відповідальності за точне виконання в зазначені терміни всіх теперішніх і майбутніх розпоряджень.
  • Юденрати повинні здійснити якомога повніший перепис єврейського населення за статтю та віковими групами : а) до 16 років, б) від 16 до 20, в) старше 20, а також за професіями . Результати перепису слід представити в найближчий термін.
  • Слід оголосити радам старійшин дати етапів, тривалість, засоби транспортування і маршрут, крім того, покласти на них особисту відповідальність за виїзд євреїв із сіл і селищ. Приводом для концентрації євреїв у містах буде служити твердження, що вони беруть участь в партизанських діях і грабежах.
  • Ради старійшин у містах концентрації повинні відповідати за розміщення євреїв, що прибувають із сіл і містечок. У зв'язку з концентрацією євреїв у містах, мабуть, з'явиться необхідність дати вказівку про заборону євреям проживати в деяких кварталах з міркувань загальної безпеки, а такі враховуючи економічну необхідність, про заборону їм залишати територію гетто і виходити на вулиці ввечері після певної години.
Оригінальний текст (рос.)
  • Первый этап на пути к конечной цели — это, прежде всего, концентрация евреев из сел и местечек в больших городах.
  • ... следует учредить как можно меньше пунктов концентрации с тем, чтобы облегчить последующие акции. Вместе с тем необходимо позаботиться, чтобы эти пункты концентрации были расположены только в железнодорожных узлах или, по крайней мере, поблизости от железных дорог. Принципиально постановлено, что общины, состоящие менее, чем из 500 душ, следует перевести в ближайший пункт концентрации.
  • В каждой еврейской общине следует создать совет старейшин, состоящий, по возможности, из уважаемых и влиятельных лиц и раввинов. В его состав должны входить до 25 лиц мужского пола (в зависимости от величины еврейской общины). Он будет нести всю полноту ответственности за точное исполнение в указанные сроки всех настоящих и будущих распоряжений.
  • Юденраты должны осуществить как можно более полную перепись еврейского населения по полу и возрастным группам: а) до 16 лет, б) от 16 до 20, в) старше 20, а также по профессиям. Результаты переписи следует представить в ближайший срок.
  • Следует объявить советам старейшин даты этапов, продолжительность, средства транспортировки и маршрут, кроме того, возложить на них личную ответственность за выезд евреев из деревень и поселков. Поводом для концентрации евреев в городах будет служить утверждение, что они принимают участие в партизанских действиях и грабежах.
  • Советы старейшин в городах концентрации должны отвечать за размещение евреев, прибывающих из сел и местечек. В связи с концентрацией евреев в городах, по-видимому, появится необходимость дать указание о запрете евреям проживать в некоторых кварталах из соображении общей безопасности, а такие учитывая экономическую необходимость, о запрете им покидать территорию гетто и выходить на улицы вечером после определенного часа.
[1][2].

Наступним документом, котрий регулював дільність єврейських громад, став наказ від 26 жовтня 1939 року, згідно з яким усі євреї-чоловіки у віці від 14 й до 60 років були зобов'зані брати участь у примусових роботах, котрі організовували юденрати[1][2].

Після утворення 12 жовтня 1939 року Краківського Генерал-губернаторства його очільник генерал-губернатор Ганс Франк 28 листопада 1939 року видав свій указ стосовно єврейського населення на підлеглих йому територіях, в якому зокрема говорилось:

  • У кожній єврейській громаді буде створено представницький орган.
  • Цей представницький орган, юденрат, складатиметься з 12 євреїв в громадах понад 10 тис . чоловік. Юденрат обирається членами громади. На місце члена юденрату, що йде з посади, повинен негайно обиратися новий член.
  • Юденрат обирає голову та заступника.
  • Після виборів «...» слід повідомити про склад юденрату районному адміністратору (Kreishauptmann) а в містах — міському адміністратору (Stadthauptmann).
  • Районний (міський) адміністратор вирішує питання про затвердження складу юденрату. Він уповноважений встановити інший склад.
  • Юденрат отримує через голови або його заступника вказівки німецької влади. Він відповідає за їх повне і точне виконання. Всі євреї і єврейки зобов'язані підкорятися юденратові , що виконує розпорядження німців.
Оригінальний текст (рос.)
  • В каждой еврейской общине будет создан представительный орган.
  • Этот представительный орган, юденрат, будет состоять из 12 евреев в общинах свыше 10 тыс . чел. Юденрат избирается членами общины. На место уходящего с должности члена юденрата должен немедленно избираться новый член.
  • Юденрат избирает председателя и заместителя.
  • После выборов «...» следует сообщить о составе юденрата районному администратору (Kreishauptmann) а в городах — городскому администратору (Stadthauptmann).
  • Районный (городской) администратор решает вопрос об утверждении состава юденрата. Он уполномочен установить другой состав.
  • Юденрат получает через председателя или его заместителя указания германских властей. Он отвечает за их полное и точное выполнение. Все евреи и еврейки обязаны подчиняться юденрату, выполняющему распоряжения немцев
[2].

20 січня 1940 року було видано розпорядження № А-428, згідно з яким усі євреї чоловічої статі у віці від 14 до 60 років підлягали примусовій праці[2].

Наприкінці 1940 року на території Краківського Генерал-губернаторства діяло вже приблизно дві сотні гетто й стільки ж єврейських рад з їх управління (юденратів). З початком війни із СРСР німці продовжували утворювати органи керування єврейськими громадами на нових окупованих територіях, користуючись тими ж нормативними документами.

Керівництво[ред.ред. код]

Указ Рейнгарда Гейдріха № Р/11-288/39 від 21 вересня 1939 року підпорядковував єврейські ради айнзатцкомандам та поліції безпеки, а указ генерал-губернатора Ганса Франка від 28 листопада 1939 року — районним та міським адміністраторам, тобто цивільній адміністрації генерал-губернаторства. Фактично юденрати виконували розпорядження й одних, і других, а на практиці безпосереднє керівництво дільністю єврейських рад здійснювали представники німецької поліції та гестапо[2]. Власне саме вони і визначали основні цілі й завдання, котрі юденрати мали виконувати, а саме:

«
  • Реєстрація та контроль за єврейським населенням, облік всіх євреїв, у першу чергу працездатних, для здійснення примусових робіт. Статистичні відомості потрібні були німцям і для розподілу за картками продуктів харчування, а в період депортації — для організації етапів.
  • Здійснення примусових робіт, покладених на євреїв. Для цієї мети юденрат проводив перепис усіх працездатних і організовував їх направлення на роботи, зазначені німцями.
  • Переселення євреїв у гетто, забезпечення ізоляції євреїв від решти населення міст.
  • Сприяння німецької поліції у проведенні конфіскації єврейського майна, обшуків з метою вилучення укритих цінностей.
  • Забезпечення усіх євреїв відмітними знаками, нарукавними пов'язками та нашивками із зіркою Сіону (зіркою Давида).
  • Контроль за тим, щоб не допустити епідемії, яка могла б позначитися і на здоров'ї арійців.
  • Сприяння у проведенні депортації євреїв у період їх масового знищення.[1][2]
 »

Крім того, керівництво єврейських рад повинно було вирішувати питання забезпечення існування єврейських громад (розселення людей, котрих переселяли в гетто, організації охорони здоров'я, постачання населення продуктами харчування, виховання та освіти молоді, проведення культурних заходів, поховання померлих), організацію виробництва продукції для потреб німців, збір накладених на членів громади податків, платежів та контрибуцій, збір теплих речей для потреб німецької армії тощо[2].

Єврейська поліція та службовці юденрату[ред.ред. код]

Докладніше: Єврейська поліція

Для кращого виконання наказів та дотримання порядку з числа євреїв створено бюрократичний апарат єврейської ради та ортполіцію (нім. Judischer Ordnungsdienst). Єврейські поліцейські сили були підпорядковані Гестапо і юденрату, забезпечували внутрішній правопорядок в єврейських гетто, брали участь в облавах, здійснювали конвоювання при переселенні і депортації євреїв, забезпечували виконання наказів окупаційної влади тощо.

У Варшавському гетто єврейська поліція налічувала близько 2500; у Лодзі до 1200; у Львові до 500 осіб і т. д.[3]

Бюрократичний апарат юденратів був досить громіздкий та численний, з великою кількістю різних відділів, підвідділів, секцій та чиновників в них.

До прикладу, у Львівському гетто при чисельності в місті у 1941 році 150—160 тисяч євреїв нараховувалось близько 3 000 службовців юденрату та на початках 200, згодом 500, а пізніше навіть до 750 чоловік особового складу єврейської поліції. Службовці працювали у більш ніж двох десятках відділів, серед яких:

  • президія;
  • відділ будівництва;
  • відділ єврейської поліції;
  • відділ житла і переселення;
  • відділ кадрів та організаційний;
  • відділ контролю;
  • відділ культури;
  • відділ меблів (займався пошуком добротних меблів для німецьких чиновників і співробітників гестапо);
  • відділ обліку громадян;
  • відділ податків та мита;
  • відділ постачання;
  • відділ праці;
  • відділ санітарії та охорони здоров'я;
  • відділ соціального забезпечення;
  • відділ статистики;
  • відділ фінансів;
  • відділ шкіл;
  • господарський відділ з підвідділами (загальним, продовольства, ремесла, торгівлі);
  • каса;
  • комітет допомоги ув'язненим у таборах примусової праці;
  • похоронний відділ;
  • редакція і адміністрація бюлетеня юденрату;
  • соціальна комісія по накопиченню подарунків (забирала з домівок заможних євреїв килими, кришталь, сервізи та інші цінні речі, а потім передавала їх німцям як «подарунки»);
  • телефонна станція.[4][2]

Юденрати в інших населених пунктах організовувались за подібним зразком із поправкою на кількість іудейського населення в громаді міста чи містечка[2].

Оцінка діяльності[ред.ред. код]

Історики суперечливо оцінюють діяльність юденратів та їх роль в Голокості: як співпрацю з нацистами та принизливе пристосуванство, чи як вимушену тактику пасивного опору жорстокому ворогові. До кінця Другої світової війни серед євреїв переважала перша точка зору, але згодом поширилася саме остання.

Як вважає частина істориків, зокрема дослідник геноциду євреїв у Європі Рауль Гільберг (нім. Raul Hilberg), в усій Генеральній губернії (як на території Польщі, зразу в 1939 році окупованій Третім Рейхом, так і у підрадянській Галичині, окупованій й приєднаній до губернії після початку в 1941 році німецько-радянської війни), юденрати формувались по єдиному зразку за правилами, встановленими німецькими окупаційними властями й діяли у їх інтересах, як складова частина плану з «остаточного вирішення єврейського питання». На його думку:

« "Юденрати стали важливим знаряддям знищення єврейства, оскільки полегшували тяжке завдання німецької адміністративної системи." «...» "У всій Європі зрадники відкрито солідаризувалися з німцями, а в єврейській громаді члени юденратів вважалися приналежними до єврейського народу, навіть при виконанні смертних наказів німців ... У результаті діяльність юденратів служила німецьким інтересам, оскільки присипляла пильність єврейського народу. "
Оригінальний текст (рос.)

"Юденраты стали важным орудием уничтожения еврейства, поскольку облегчали тяжкую задачу германской административной системы." «...» "Во всей Европе изменники открыто солидаризировались с немцами, а в еврейской общине члены юденратов считались принадлежащими к еврейскому народу, даже при исполнении смертных приказов немцев... В итоге деятельность юденратов служила германским интересам, поскольку усыпляла бдительность еврейского народа."

 »

[5]

Негативно оцінює діяльність юденратів і польський історик Чеслав Мадайчик[pl]:

« "єврейські ради складалися в основному з людей похилого віку, схильних до угодовства. Відчуваючи відповідальність за долю своїх одновірців, вони обрали політику "вичікування" і "задобрювання" німців. Діючи такими методами, вони сподівалися уникнути Катастрофи ..."
Оригінальний текст (рос.)

"еврейские советы состояли в основном из людей пожилого возраста, склонных к соглашательству. Чувствуя ответственность за судьбу своих единоверцев, они избрали политику "выжидания" и "задабривания" немцев. Действуя такими методами, они надеялись избежать Катастрофы..."

 »

[6]

Навіть дослідники, які вважають діяльність юденратів у цілому позитивною, зокрема Йосеф Телушкін[ru] (англ. Joseph Telushkin), вважають, що:

« "замість того, щоб допомагати євреям, вони часто ставали пособниками нацистів. Коли нацисти, наприклад, вирішували вивезти євреїв, то часто наказували місцевому юденрату привести на наступний ранок певне число євреїв на залізничну станцію. Більшість юденратів виконувало подібні розпорядження і навіть посилало єврейську поліцію, щоб насильно привести тих, хто не побажав з'явитися за повісткою."
Оригінальний текст (рос.)

"вместо того, чтобы помогать евреям, они часто становились пособниками нацистов. Когда нацисты, например, решали вывезти евреев, то часто приказывали местному юденрату привести на следующее утро определенное число евреев на железнодорожную станцию. Большинство юденратов выполняло подобные распоряжения и даже посылало еврейскую полицию, чтобы насильно привести тех, кто не пожелал явиться по повестке."

 »

[7]

Відомий єврейський філософ 20-го століття Ганна Арендт у своїй книзі «Банальність зла: Ейхман у Єрусалимі»[en] звинуватила юденрати та єврейську поліцію в активному сприянні депортації євреїв до таборів смерті і стверджувала, що за відсутності юденратів загинуло б набагато менше євреїв, оскільки нацисти зіткнулися б зі значними труднощами при створенні списків євреїв та при зборі інформації про їхнє майно.

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б в Eksterminacja Zydow па ziemiach polskich. Dokument 1. Warszawa. 1957. S. 15—25. (пол.)
  2. а б в г д е ж и к Яків Хонігсман. Юденрати в Західній Україні (російською). 
  3. Raul Hilberg, The Destruction of the European Jews, Quadrangle Books, Chicago, 1961, p. 310.
  4. Державний архів Львівської області, ф. р-35, оп. 12, д. 50, л. 1-7
  5. Гильберг Рауль. Юденраты как сознательные или бессознательные орудия коллаборации (иврит) // Еврейское руководство под властью нацистов. Иерусалим. 1980.С.26,29.
  6. Czesław Madajczyk Polityka III Rzeszy w okupowanej Polsce, T. 1-2, Wyd. PWN, Warszawa 1970, T. 1. S.212-225. (пол.)
  7. Телушкин Йосеф Еврейский мир. Москва-Иерусалим. 1952. С. 304. (рос.)

Посилання[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Илья Кабанчик, Евреи на Украине. Учебно-методические материалы. Днепропетровск, 2004 (рос.)
  • Нариси з історії Дрогобича (від найдавніших часів до початку XXI ст.) Дрогобич, Коло, 2009 рік


Єврейська історія Це незавершена стаття з єврейської історії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.