Юдита (опера)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Опера «Юдита»
рос. Юдифь
Judith clavier.jpeg
Композитор Олександр Миколайович Сєров
Автор лібрето Костянтин Званцовd, Дмитро Лобанов-Ростовськийd і Майков Аполлон Миколайович
Мова лібрето російська
Джерело сюжету Книга Юдити
Кількість дій 5 Дія (театр)
Перша постановка 16 травня 1863
Інформація у Вікіданих

CMNS: Юдита у Вікісховищі

«Юди́та» (рос. Юдифь) — опера на 5 дій російського композитора Олександра Сєрова, лібрето Костянтина Званцева і Дмитра Лобанова за участі Аполлона Майкова. Перша постановка — Петербург, Маріїнський театр, 16 травня 1863 року, за участі Костянтина Лядова; Москва, Большой театр, 15 вересня 1865 року. Створена за мотивами біблійної легенди про Юдиту.

У 1860 році Сєров побачив на сцені італійську артистку Аделаїду Рісторі у ролі Юдити в однойменній трагедії Паоло Джакометті і вирішив написати оперу на цей сюжет.

Тему опери композитор взяв з Книги Юдити (Юдіфі), що входить у второканонічні тексти Біблії. Місто Ветулія страждає від облоги ассирійський військ, які очолює Олоферн. Жителям загрожує голод. Смілива Юдита проникає у табір ворога і покоряє своєю красою Олоферна. Полководець влаштовує великий бенкет і, зрештою, засинає п'яний. Юдита відрубує йому голову і повертається до Ветулії. Ассирійські воїни, побачивши відрубану голову свого вождя, що височіє на мурах міста, у розпачі втікають.

Попри те, що ситуація, образи і епоха твору не пов'язані з російською дійсністю XIX ст., Сєров створив цікавий контраст голодного і суворого образу оточеної Ветулії з яскравим табором ассирійців.

Вважають, що на принципи опери вплинула драматургія опери Михайла Глінки «Іван Сусанін». Автор зумів сконцентрувати увагу на образах двох антагоністів: Юдита є символом моральної чистоти і віри у Божі закони, а Олоферн — тиран та звір, який поклоняється лише власним інстинктам.

Головні герої позбавлені динаміки, всю увагу автор намагається зосередити на яскравому фоні. Переконлива і темпераментна музика опери дозволила їй досягти великого успіху вже під час прем'єри. Це визнали навіть ідейні неприятелі композитора, наприклад, Модест Мусоргський. В головних партіях виступали згодом відомі російські співаки: Федір Стравінський, Федір Шаляпін (Олоферн) та Фелія Литвин, Наталія Єрмоленко-Южина і Марта (Марія) Валицька (Юдита).

Література[ред. | ред. код]

  • Гозенпуд А. А. Краткий оперный словарь. — Киев: Музична Україна, 1986.