Засноване 1976 року як селище міського типу Костянтинівка-2 Арбузинського району Миколаївської області. З 1987 року є містом обласного підпорядкування з назвою Южноукраїнськ. Розташоване на березі річки Південний Буг, за 153 км від її гирла на висоті 82 м над рівнем моря. На його території розташована залізнична станціяЮжноукраїнськаОдеської залізниці. Місто має розвинену мережу автомобільних шляхів з твердим покриттям. Місто займає площу 2437,9 га. Житловий фонд становить 14400 квартир загальною площею 770 988 м². Міська газета «Контакт» виходить з 1990 року. Відстань: до Києва — 370 км, до Миколаєва — 121 км (автошлях Н24), до Одеси — 170 км, до Кривого Рогу — 200 км.
Населений пункт був заснований 26 квітня1976 року під назвою Костянтинівка-2 і спершу входив до складу Арбузинського району. 2 квітня 1987 року Указом Президії Верховної Ради новозбудованому населеному пункту Південно-Української атомної електростанції Миколаївської областї присвоєно найменування — місто Южноукраїнськ віднесено до категорії міст обласного підпорядкування.[2] Постановою Верховної Ради України від 3 лютого 1993 року встановлені межі міста і затверджена його загальна площа — 2437,9 гектара.
1996 року засновано громаду УПЦ КП, в липні 2015 року відбулося освячення храму[3].
28 жовтня2005 року було засновано громаду Всіх Святих Українського народу УГКЦ, у червні 2018 року відбулося освячення храму[4].
Населення міста становить 42,1 тис. осіб, з них осіб жіночої статі 21 тис. Станом на 1 січня2000 року налічувалося 4945 пенсіонерів та 12387 дітей. Середній вік населення міста — 30,6 років.
Етнічний склад населення міста на 2001 рік був представлений таким чином:
Южноукраїнськ є монопрофільним містом — супутником Южно-Української АЕС. Місто є перспективним для розміщення енергомістких виробництв.
Географічне розташування міста сприяє розвитку туризму. Наявність скелястих схилів по берегах р. Південний Буг дозволяє займатися альпінізмом, а його мінлива течія — різноманітними видами водного спорту. На схід від міста розташоване Ташлицьке водосховище.
Южноукраїнська міська рада діє з 1987 року. Перший голова міськвиконкому — Євген Вичалковський (1987—1990). Перший голова міської ради — Микола Стулін (1990—1994).
Провідне місце в соціально-економічному розвитку міста належить Південно-Українській атомній електростанції, що входить як структурний підрозділ до складу державного підприємства — Національної атомної енергогенерувальної компанії «Енергоатом» (м. Київ). У місті працює низка підприємств з будівництва (ВАТ «Юженергобуд» та інші), з виробництва товарів повсякденного попиту, меблів, харчів тощо.
Буйновський Ігор Анатолійович (1968—2015) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни (13-й окремий мотопіхотний батальйон «Чернігів-1» 1-ї окремої танкової бригади). Загинув 28 січня 2015-го внаслідок обстрілу з РСЗВ «Град» позицій військових під Вуглегірськом. Указом Президента України № 103/2016 від 21 березня 2016 року нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
Гончарук Микола Павлович (1984—2015) — солдат Збройних сил України (17-й окремий мотопіхотний батальйон 57-ї мотопіхотної бригади, учасник російсько-української війни. Загинув 21 травня 2015-го поблизу села Ленінське Амвросіївського району. Указом Президента України № 132/2016 від 8 квітня 2016 року нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
Толкач Анатолій Петрович (* 1970) — сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни. За особисту мужність, сумлінне та бездоганне служіння Українському народові, зразкове виконання військового обов'язку відзначений — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (3.11.2015).
Горобець Сергій Валерійович (1986–2014) — солдат збройних сил України (34-й окремий мотопіхотний батальйон «Батьківщина»), учасник російсько-української війни. 17 жовтня 2014-го загинув на блокпосту № 7 під селом Озерянівка. Указом Президента України від 4 червня 2015 року № 311/2015 «Про відзначення державними нагородами України» нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
Баланов Микола Миколайович — прапорщик Збройних сил України (зведений загін «Дика качка» — підрозділ Збройних сил України, сформований з добровольців Повітряних сил України під час війни на Донбасі). Учасник російсько-української війни. За особисту мужність, сумлінне та бездоганне служіння Українському народові, зразкове виконання військового обов'язку нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (3.11.2015).
Клименко Руслан Іванович — солдат Збройних сил України (79-та окрема Миколаївська десантно-штурмова бригада), учасник російсько-української війни. 26 липня 2014 року — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни нагороджений орденом «За мужність» III ступеня.
Україна
