Южный край (газета)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

«Южный край» - газета, яка видавалася російською мовою в Харкові (Російська імперія) з 1 грудня 1880 року до 1918 року. Видавці-редактори - А. А. Іозефовіч, А. Н. Стоянов, І. А. Воронецький, з 1910 року - А. Н. Краснов та інші. У 1912 - 1917 рр. газета виходила двічі на день - ранковим і вечірнім випусками. У 1899 - 1917 рр. окремі числа виходили з «Ілюстрованим додатком» [1].

Загальні відомості[ред.ред. код]

У передовій статті першого числа проголошувалося: «Суттєве завдання південноросійського друку в цей час полягає в зближенні різнорідних суспільних елементів. Відшукати найкращих людей краю, згуртувати їх і спрямувати на найголовніші пункти наукової і суспільної праці - значить, підняти край в духовному та економічному відношенні »[2]. Оскільки 1881 рік газета закінчила зі збитками розмірі 22 тисяч карбованців, її видавець та ідейний натхненник Олександр Олександрович Іозефович змушений був продати публічну бібліотеку, очолити редакцію, різко збільшити обсяг реклами і спертися на консервативний напрямок у харківському політичному житті [2].

«Южный край» був однією з найбільших провінційних газет у Російській імперії. Наприкінці 1890-х років його наклад становив від 2 до 5 тисяч примірників, після революції 1905-1907 років - від 12 до 40 тисяч на день [3]. За своїм напрямом «Южный край» прилягав до «Московських відомостей» і протистояв більш офіційній і теж великій газеті «Харківські губернські відомості».

На початку XX століття газета не піддавалася попередній цензурі, щодня виходила на 6-8 сторінках, а в неділю - на 12 сторінках. Половину і більше її обсягу в ній обіймали реклама та оголошення. Ціна становила 3 копійки [2].

«Южный край» є одним з найцінніших джерел для вивчення історії культури і соціально-економічного розвитку Харкова і Слобожанщини[4].

Співробітники[ред.ред. код]

З 1882 року в газеті співпрацював російський критик і письменник Юрій Миколайович Говоруха-Отрок [5]. 1884 року в газеті були опубліковані перші вірші російського поета Скитальця. 27 січня 1895 року в газеті дебютував зі своїм оповіданням російський письменник Михайло Петрович Арцибашев [6].

31 жовтня 1903 року в газеті «Южный край» з'явилося перше оповідання російського письменника Аркадія Тимофійовича Аверченка «Як мені довелося застрахувати життя». З газетою Аверченко співпрацював до свого переїзду в Санкт-Петербург і початку видання найпопулярнішого в Росії гумористичного журналу «Новий Сатирикон». З газетою співпрацювали Микола Бекетов, Леонард Гіршман, Григорій Данилевський, Володимир Немирович-Данченко, Гліб Успенський[2], Микола Черняєв.

Будівля друкарні[ред.ред. код]

У Харкові на вулиці Сумській, 13 зберігся будинок колишньої друкарні газети «Южный край», який був побудований за проектом академіка Олексія Бекетова в 1903 - 1906 роках[7]. Будівля на Сумській, 13, після Жовтневої революції була зайнята більшовиками, з 18 грудня 1918 року тут працював Центральний Виконавчий Комітет Рад і засідав перший робітничо-селянський уряд Радянської України[2]. У січні-червні 1919 року в будівлі розміщувалася друкарня газети «Ізвєстія Харківської ради і губернського виконавчого комітету Ради Робітничих, Селянських і Солдатських депутатів». У червні-грудні 1919 року при Добровольчій армії друкарня була повернута газеті «Южный Край». При третьому приході в місто більшовиків 12 грудня 1919 року газета була закрита остаточно.

Пізніше в тому будинку розташувалась друкарня видавництва «Соціалістична Харківщина» [2].

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]