Юзафат Огризко

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Юзафат Огризко
Jozafat Ohryzko.jpg
Народився 1826
Лепельський повітd, Вітебська губернія, Російська імперія
Помер 1890
Іркутськ, Російська імперія
Поховання Jerusalem Cemeteryd
Країна Flag of the Russian Empire (black-yellow-white).svg Російська імперія
Місце проживання Санкт-Петербург[1]
Діяльність журналіст
Alma mater Мінська чоловіча гімназіяd
Знання мов польська[2]
Учасник Польське повстання 1863—1864

Юзефат Петро́вич Огризко (1826, Мінська губернія — 1890, Іркутськ) — чільний діяч польського визвольного руху 1860-х гг., білоруський дворянин, видавець польської газети «Слово» («Slowo») у Петербурзі.

Біографія[ред. | ред. код]

Закінчив Лепельское повітове училище, мінську гімназію (1844), петербурзький університет зі ступенем кандидата права (1849).

Був чиновником Міністерства фінансів. У 1858 році організував друкарню і видання польської газети «Слово», видавець восьми томів „Volumina legum“ (Зібрання законів старої Польщі).

У революційний рух включився в студентські роки, примикав до гуртка З. Сераковського, до польської революційної організації в Петербурзі. Користувався великим авторитетом у російських революційних колах, підтримував стосунки з партією «Земля і воля». Був близько знайомий з М. Г. Чернишевським.

З лютого 1863 року призначений головним представником Варшавського повстанського уряду в Петербурзі. У 1864 році був заарештований, в 1865 році — засуджений до страти, заміненої після каяття і видачі спільників двадцятьма роками сибірської каторги (на етапі в Тобольську в лютому 1866 року захворів і затримався на тиждень).

У 1866 році за участь у протесті засуджених проти жорстоких умов Акатуйського тюремного режиму був відправлений з Ю. Двржачком у заслання в Якутську область. Організатори російсько-польського повстання засланців планували ввести його в керівництво сибірської республіки Свободославія. 4 роки він перебував у повній самоті в спеціально побудованому острозі в Вілюйску, без прізвища (під № 11), а з 1871 року був у засланні в Якутську. Там він займався сільським господарством, розводив худобу, вчив якутів землеробства, здобув любов місцевих жителів.

З 1874 року Огризко відбував заслання в Верхоленську і Іркутську, де намагався добувати золото, а також займався адвокатурою серед золотопромисловців.

Помер в Іркутську в 1890 році, похований на Єрусалимському кладовищі, могила втрачена.

Література[ред. | ред. код]

  • Баренбаум И. Е. Иосафат Огрызко. — М., 1964.
  • Якутия. Хроника. Факты. События. 1632—1917 гг. А. А. Калашников. — Якутск, Бичик, 2000. — 480 с. ISBN 5-7696-1200-2

Посилання[ред. | ред. код]

  1. https://www.polskipetersburg.pl/hasla/ohryzko-jozafat
  2. Czech National Authority Database