Юзефович Михайло Володимирович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Юзефович Михайло Володимирович
Mikhail Vl. Iuzefovich.jpeg
Народився 17 (29) червня 1802
Сотниківка, Яготинський район, Україна
Помер 21 травня 1889(1889-05-21) (86 років)
Київ, Російська імперія
Поховання Аскольдова могила
Громадянство
(підданство)
Flag of the Russian Empire (black-yellow-white).svg Російська імперія
Діяльність політик
Галузь історія
Alma mater Московський університет благодійний пансіонd
Діти Юзефович Володимир Михайлович
Нагороди
Орден Святого Володимира IV ступеня орден Святої Анни II ступеня

Миха́йло Володи́мирович Юзефо́вич (рос. Михаи́л Влади́мирович Юзефо́вич; *17 червня 1802(18020617) — †21 травня 1889) — російський державний службовець, освітній, культурний і громадський діяч, публіцист українського походження. Голова Київської археографічної комісії (18571889). Один із ініціаторів видання Емського указу 1876 року та закриття Південно-Західного відділу Російського географічного товариства. Голова комісії для збудування пам'ятника Богдану Хмельницькому в Києві (1888). Дійсний таємний радник11 липня 1888). Член Імператорського російського географічного товариства, Копенгагенського товариства північних антикваріїв. Русофіл, прибічник русифікації, монархіст. Противник українофілів й українського національного руху.

Біографія[ред. | ред. код]

Пам'ятник Хмельницькому в Києві

Народився 1802 року в селі Сотниківка Пирятинського повіту Полтавській губернії Російської імперії. Належав до дворянської родини Юзефовичів, що походила з нобілітованих реєстрових козаків Речі Посполитої. Випускник Московського університету (1819).

Служив у Чугуївському уланському полку, корнет1822), поручник1828). Брав участь у російсько-турецькій війні 18281829 років, був ад'ютантом Івана Паскевича й Миколая Раєвського. Нагороджений орденами святих Володимира (IV ступеня) й Анни (ІІ ступеня), штабс-ротмістр1829). Під час служби на Кавказі познайомився із Олександром Пушкіним, Денисом Давидовим, Олександром Грибоєдовим.

Інспектор народних училищ Київської губернії (18401843), надвірний радник і виконувач обов'язків помічника попечителя Київського навчального округу (18431846), помічник попечителя цього округу (18461856). Займався русифікацією освіти, боротьбою з польськими освітньо-культурними впливами та антиросійськими національними рухами та Київщині. 1843 року заснував Київську археографічну комісію для розгляду давніх актів, очолив її після виходу у відставку з державної служби (1856).

Голова розпорядчого комітету Київської міської публічної бібліотеки. Друкувався у «Віснику Південно-Західної і Західної Росії» і «Киянин». Був одним з ініціаторів закриття газети «Київський телеграф».

Обстоював загальноросійську ідею, вважав українців, росіян і білорусів єдиним російським народом. Боровся проти українського національно-визвольного руху, який вважав сепаратистським. Сприяв виданню Валуєвського циркуляра (1863); член комісії для розробки Емського указу 1876 року, що обмежував використання української мови. Був посередником у справі субсидій царського уряду до галицького москвофільського «Слова» у Львові.

Керував встановленням пам'ятника Богдану Хмельницькому в Києві (1888), що містив на постаменті написи: «Хочемо під царя східного, православного» та «Богдану Хмельницькому від єдиної і неподільної Росії».

Помер 1889 року в Києві. Похований на Аскольдовій могилі.

Родина[ред. | ред. код]

Праці[ред. | ред. код]

  • (рос.)Чего требует общественное образование? — Киев, 1859.
  • (рос.)О памятнике тысячелетию России. // «Киевский Телеграф», 1862, № 4.
  • (рос.)Возможен ли мир с нами польской шляхты? // «Московские Ведомости», 1864, № 203.
  • (рос.)Несколько мыслей и соображений по поводу покушения 4-го апреля. — Киев, 1866.
  • (рос.)Еврейский вопрос. — Киев, 1867.
  • (рос.)Народность и государство. — Киев, 1867.
  • (рос.)Памяти Василия Васильевича Тарновского, [члена Черниг. губ. земск. управы]. — Киев, 1867.
  • (рос.)По поводу памятника Богдану Хмельницкому. // «Московские Ведомости», 1869, № 196.
  • (рос.)Богдан Хмельницкий в русской истории. // «Вестник Западной России», 1870, кн. 7.
  • (рос.)По поводу распространения у нас воинской повинности на все состояния. — Киев, 1870.
  • (рос.)Еврейский у нас вопрос. — Киев, 1871.
  • (рос.)Богдан Хмельницкий: по поводу памятника, сооружаемого ему в г. Киеве. — Киев, 1872.
  • (рос.)На прощанье: стихотворения: (1876—77 г.) — Киев, 1878.
  • (рос.)Памяти Пушкина. — Москва, 1880.
  • (рос.)Юзефович Михаил Владимирович, Наша либеральная интеллигенция. — Киев: тип. Г. Г. Иванова, 1882. — 125 с.
  • (рос.)Несколько слов об исторической задаче России. — Киев, 1891.
  • (рос.)О значении личности у нас и на Западе. — Санкт-Петербург, 1906.

Цитати[ред. | ред. код]

  • «Малороссы никогда не ставили родину [Україну] выше отечества [Російської імперії]»[2]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Ю. Поліщук. Юзефович Михайло Володимирович // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.: Парламентське видавництво, 2011. — с.793 ISBN 978-966-611-818-2

Посилання[ред. | ред. код]