Юзеф Клеменс Чорторийський
Юзеф Клєменс Чарторийський | |
---|---|
Народився | 21 листопада 1740 Брін |
Помер | 15 лютого 1810 (69 років) Варшава |
Поховання | Кальварія-Зебжидовська (парк)[1] |
Підданство | Річ Посполита |
Діяльність | дипломат |
Членство | Торговицька конфедерація |
Посада | учасник виборів короля Польщіd, луцький староста[1], стольник великий литовський[2], посол Сейму Речі Посполитої[d] і староста радошицькийd |
Рід | Чарторийські |
Батько | Станіслав Костка Чорторийський |
Мати | Анна Рибінськаd[3] |
У шлюбі з | Dorota Barbara Jabłonowskad |
Діти | Клементина Чарторийськаd, Тереза Чарторийськаd і Жозефіна Марія Чорторійськаd |
Нагороди | |
Юзеф Клєменс Чарторийський (21 листопада 1740, Брін — 15 лютого 1810, Варшава) — князь, державний діяч Речі Посполитої. Останній представник молодшої гілки роду Чорторийських на Корці та Олексинці.
Батько — князь Станіслав Костка Чорторийський, луцький староста, війт, ловчий великий коронний. Мати — Анна Рибіньська, донька хелмінського воєводи Якуба Зиґмунта Рибіньського та Йоанни Потоцької.
Навчався спочатку вдома, одним з вчителів був монах-піяр кс. Новачиньський. Потім вирушив за кордон, відвідав Дрезден, Берлін та інші міста. Повернувся додому після смерті короля Августа ІІІ. Захопився німецьким способом господарювання, навіть одягався по-німецьки, часто розмовляв німецькою.
Луцький староста з 25[4] квітня 1763 року, урядувати почав по смерті батька 1766-го; з 1791-го через фінансові негаразди почав думати про його продаж. З 1768 також староста радошицький, стольник великий литовський з 11 грудня 1764 року, ключник волинський з 1772 року. 1767 року став кавалером ордену Білого Орла.
1774 року в Корці заснував економічну школу, яка однак діяла недовго. Дав дозвіл на заснування 2-х єврейських друкарень: в Олексинці 1767-го, Корці — 1776 року, В Корці сприяв поселенню німецьких колоністів, які розвивали тут промисловість. 1783 року за сприяння князя було засновано відоме виробництво порцеляни. Сприяв заснуванню та початку діяльності Волинської гімназії[5].
1809 року переїхав до Варшави. Вночі 15 лютого 1810 року Помер на руках Князевича[кого?]. Похований 20 лютого в кляшторі бернардинів Кальварії Зебжидовської; на похоронах мав промову Ю. П. Воронич.
Дружина з 1778 року — княжна Дорота Барбара Яблоновська, донька Антонія Барнаби Яблоновського, уродженка Ганнополя. Мали 5 доньок:
- Марія Антоніна
- Клементина Марія Тереза
- Тереза
- Юзефіна — дружина І-го ордината Ланьцута графа Альфреда Потоцького.
- Целестина.
- ↑ а б Urzędnicy wołyńscy XIV-XVIII wieku: spisy / за ред. M. Wolski — Kórnik: Biblioteka Kórnicka, 2007. — С. 100. — 188 с. — ISBN 978-83-85213-51-2
- ↑ Senatorowie i dygnitarze Wielkiego Księstwa Litewskiego 1386—1795 / за ред. J. Wolff — Kraków: 1885. — С. 321.
- ↑ Pas L. v. Genealogics — 2003.
- ↑ Władysław Konopczyński. Czartoryski Stanisław (†1766) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków, 1937. — t. IV/1, zeszyt 16. — 480 s. — S. 297. (пол.)
- ↑ у джерелі вказано ліцею — але він почав діяти у 1819 році
- Julian Niec. Czartoryski Józef Klemens (1740—1810) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków, 1937. — t. IV/1, zeszyt 16. — 480 s. — S. 279—281. (пол.)
- Książęta Czartoryscy (02) (пол.)
- Корецький замок - скромна резиденція першого виробника порцеляни [Архівовано 31 серпня 2018 у Wayback Machine.] // BBC Ukrainian
- Народились 21 листопада
- Народились 1740
- Померли 15 лютого
- Померли 1810
- Тарговицькі конфедерати
- Чорторийські
- Кавалери ордена Білого Орла (Польща)
- Кавалери ордена Святого Станіслава
- Стольники великі литовські
- Луцькі старости
- Радошицькі старости
- Персоналії:Кременець
- Персоналії:Корець
- Померли у Варшаві
- Члени королівського двору Станіслава Августа Понятовського