Перейти до вмісту

Юзеф Клеменс Чорторийський

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Юзеф Клєменс Чарторийський
Народився21 листопада 1740(1740-11-21)
Брін
Помер15 лютого 1810(1810-02-15) (69 років)
Варшава
ПохованняКальварія-Зебжидовська (парк)[1]
ПідданствоРіч Посполита
Діяльністьдипломат
ЧленствоТорговицька конфедерація
Посадаучасник виборів короля Польщіd, луцький староста[1], стольник великий литовський[2], посол Сейму Речі Посполитої[d] і староста радошицькийd
РідЧарторийські
БатькоСтаніслав Костка Чорторийський
МатиАнна Рибінськаd[3]
У шлюбі зDorota Barbara Jabłonowskad
ДітиКлементина Чарторийськаd, Тереза Чарторийськаd і Жозефіна Марія Чорторійськаd
Нагороди
орден Білого Орла орден Святого Станіслава

Юзеф Клєменс Чарторийський (21 листопада 1740(17401121), Брін — 15 лютого 1810, Варшава) — князь, державний діяч Речі Посполитої. Останній представник молодшої гілки роду Чорторийських на Корці та Олексинці.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Батько — князь Станіслав Костка Чорторийський, луцький староста, війт, ловчий великий коронний. Мати — Анна Рибіньська, донька хелмінського воєводи Якуба Зиґмунта Рибіньського та Йоанни Потоцької.

Навчався спочатку вдома, одним з вчителів був монах-піяр кс. Новачиньський. Потім вирушив за кордон, відвідав Дрезден, Берлін та інші міста. Повернувся додому після смерті короля Августа ІІІ. Захопився німецьким способом господарювання, навіть одягався по-німецьки, часто розмовляв німецькою.

Луцький староста з 25[4] квітня 1763 року, урядувати почав по смерті батька 1766-го; з 1791-го через фінансові негаразди почав думати про його продаж. З 1768 також староста радошицький, стольник великий литовський з 11 грудня 1764 року, ключник волинський з 1772 року. 1767 року став кавалером ордену Білого Орла.

1774 року в Корці заснував економічну школу, яка однак діяла недовго. Дав дозвіл на заснування 2-х єврейських друкарень: в Олексинці 1767-го, Корці — 1776 року, В Корці сприяв поселенню німецьких колоністів, які розвивали тут промисловість. 1783 року за сприяння князя було засновано відоме виробництво порцеляни. Сприяв заснуванню та початку діяльності Волинської гімназії[5].

1809 року переїхав до Варшави. Вночі 15 лютого 1810 року Помер на руках Князевича[кого?]. Похований 20 лютого в кляшторі бернардинів Кальварії Зебжидовської; на похоронах мав промову Ю. П. Воронич.

Сім'я

[ред. | ред. код]

Дружина з 1778 року — княжна Дорота Барбара Яблоновська, донька Антонія Барнаби Яблоновського, уродженка Ганнополя. Мали 5 доньок:

  • Марія Антоніна
  • Клементина Марія Тереза
  • Тереза
  • Юзефіна — дружина І-го ордината Ланьцута графа Альфреда Потоцького.
  • Целестина.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Urzędnicy wołyńscy XIV-XVIII wieku: spisy / за ред. M. WolskiKórnik: Biblioteka Kórnicka, 2007. — С. 100. — 188 с. — ISBN 978-83-85213-51-2
  2. Senatorowie i dygnitarze Wielkiego Księstwa Litewskiego 1386—1795 / за ред. J. WolffKraków: 1885. — С. 321.
  3. Pas L. v. Genealogics — 2003.
  4. Władysław Konopczyński. Czartoryski Stanisław (†1766) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków, 1937. — t. IV/1, zeszyt 16. — 480 s. — S. 297. (пол.)
  5. у джерелі вказано ліцею — але він почав діяти у 1819 році

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Julian Niec. Czartoryski Józef Klemens (1740—1810) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków, 1937. — t. IV/1, zeszyt 16. — 480 s. — S. 279—281. (пол.)

Посилання

[ред. | ред. код]