Юзеф Панкевич

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Юзеф Панкевич
пол. Józef Pankiewicz
Автопортрет
Народження 29 листопада 1866
Люблін, Польща
Смерть 4 липня 1940
  Ла-Сьйота, Франція
Поховання Повонзківський цвинтар
Національність поляк
Країна  Республіка Польща
Жанр графіка, пейзаж, портрет, натюрморт
Навчання Академія образотворчих мистецтв (Варшава)
Діяльність художник, викладач університету, графік
Напрямок реалізм, імпресіонізм, символізм, кубізм
Відомі учні Jan Cybisd[1]
Роботи в колекції Національний музей у Варшаві, Сілезький музей, Національний музей, Національний музей у Кракові і Національний музей
Нагороди
Кавалер ордена Почесного легіону Командорський хрест ордена Відродження Польщі Золоті академічні лаври
Автограф

CMNS: Юзеф Панкевич у Вікісховищі

Юзеф Панкевич (польськ. Józef Pankiewicz; 29 листопада 1866, Люблін, Польща - 4 липня 1940, Ла-Сьйота, Франція) - польський художник, графік і педагог.  

Біографія[ред. | ред. код]

Він був сином Адама Панкевича (1808–1883) та Ядвіги Гелені, уродженої Ейхлер (1827–1904), доньки Кароля Фердинанда Ейхлера.  

У 1884-1885 роках навчався у варшавському Класі малюнка (Академії) під керівництвом Войцеха Герсона та Олександра Калинського. Потім разом із Владиславом Підковинським їде до Санкт-Петербурга, де отримує стипендію для навчання в Імператорській Академії мистецтв.  

У 1889 році обидва молоді художники їдуть до Парижа, де на Панкевича чекає перший великий успіх: його написана в реалістичній манері картина «Ринок на площі за залізною брамою» завойовує срібну медаль на паризькій Всесвітній виставці. У Парижі Панкевич знайомиться із творчістю імпресіоністів і, повернувшись 1890 року у Варшаву, пропагує на батьківщині цей новий художній стиль.  

Написане в імпресіоністській манері полотно «Квітковий ринок перед церквою Св. Магдалени в Парижі» (1890) викликає схвальні відгуки художньої критики. Потім у Панкевича настає період захоплення символізмом, про що свідчать його роботи «Ринок Старого М'яста у Варшаві вночі» (1892), «Нічна доріжка» (1893), «Лебеді у ставку» (1894). Наприкінці 90-х років ХІХ століття художник створює серію портретів, серед яких і «Портрет пані Одерфельд із донькою» (1897), який завоював золоту медаль на паризькій Всесвітній виставці.

У 1897 році художник вступає до краківського Товариства польських художників «Мистецтво». У 1897-1906 роках подорожує Німеччиною, Італією, Францією, Англією, Бельгією та Нідерландами. У 1906 році він стає професором Академії образотворчих мистецтв у Кракові.  

У 1908 році одружився з Вандою Марією Люблінською (1864–1957), яка розлучилася заради нього і прийняла лютеранство.  

У тому ж 1908 році їде до Франції, де пише ряд пейзажів та натюрмортів під впливом творчості Поля Сезанна, знайомиться з художником П'єром Боннаром. Першу світову війну митець зустрічає в Іспанії. Перебування в цій країні тривало кілька років. У цей час Панкевич знайомиться з новою течією в образотворчому мистецтві – кубізмом. Від цього періоду збереглася низка «іспанських» полотен Панкевича. Після війни майстер живе у Парижі, де зближується з постімпресіоністами, підтримує паризьку групу польських художників – капістів.  

У 1923 році Панкевич повертається до Кракова, знову викладає в Академії, а з 1925 року очолює її філію в Парижі. У цей творчий період художник пише переважно натюрморти. Серед його учнів були Юзеф Чапський та Зигмунт Валішевський.

Помер 4 липня 1940 року у французькому  м. Ла-Сьйота.

Ордени та нагороди[ред. | ред. код]

  • Командорський хрест Ордена Відродження Польщі (10.11.1933).  
  • Золотий академічний лавр (07.11.1936).

Посилання[ред. | ред. код]

  1. Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.