Юкагирські мови

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
юкагирська сім'я
Поширена в північно-східний Сибір
Носії 370[1]
Класифікація

Ностратична макросім'я (гіпотеза)

Уральсько-юкагирські мови (гіпотеза)
Склад Північноюкагирська мова, Південноюкагирська мова
Офіційний статус
Коди мови
Географічне поширення юкагирських мов у XVII столітті (штрихування) і наприкінці XX століття (суцільний фон). Чуванці, які нині говорять по-чукотськи та по-російськи, відзначені рожевим.

Юкагирські мови (юкагиро-чуванські, одульські) — сім'я споріднених мов, якими говорять юкагири, сибірський народ, що проживає в басейні річки Колима. Раніше юкагиро-чуванські мови були поширені на великій території Північно-Східної Азії, з XVIII століття їх носії були частково асимільовані чукчами, частково росіянами[2].

Питання класифікації[ред. | ред. код]

Дотепер збереглися дві юкагирських мови[3]:

Раніше існувало іще щонайменше дві мови:

Спорідненість з іншими мовними сім'ями достеменно не доведено, але мовознавці висували припущення про спорідненість юкагирських мов з уральськими або нівхськими мовами, і, відповідно, з мовами ностратичної макросім'ї.

Юкагирські мови перебувають під сильною загрозою зникнення.

Писемність[ред. | ред. код]

У юкагирів існувала малюнкова (ідеографічна) писемність, якою користувалися виключно жінки для своїх любовних послань. Юкагирську писемність на основі кирилиці було створено в 1980-і роки.

Наразі для юксгирської мови існує 2 варіанти абетки. Один з них створений на основі Якутської:

А а Б б В в Г г Ҕ ҕ Д д Дь дь Е е Ё ё Ж ж
З з И и Й й К к Л л Ль ль М м Н н Нь нь Ҥ ҥ
О о Ө ө П п Р р С с Т т У у Ф ф Х х Ц ц
Ч ч Ш ш Щ щ Ъ ъ Ы ы Ь ь Э э Ю ю Я я

Цим алфавітом користуються в Республіці Саха[4] та інших містах Сибіру[5]. У деяких виданнях використовується також літера Ԝ ԝ[6].

В книжках з Санкт-Петербургу, користуються алфавітом, схожим на «Сахинський» варіант, але замість літер Ҕ ҕ й Ҥ ҥ використовують Ӷ ӷ і Ӈ ӈ відповідно[7][8][9][10].

Існує й взагалі окрема абетка[11]:

А а Аа аа Б б В в Г г Ғ ғ Д д Дь дь Е е Ё ё Ж ж З з
И и Ии ии Иэ иэ Й й К к Л л Ль ль М м Н н Нь нь Ң ң О о
Оо оо Ӧ ӧ П п Р р С с Сь сь Т т У у Уу уу Уӧ уӧ Ф ф Х х
Ц ц Ч ч Ш ш Щ щ Ъ ъ Ы ы Ь ь Э э Ю ю Я я

Юкагирська література[ред. | ред. код]

Відомі літературні твори, створені юкагирськими мовами, зокрема такими поетами та письменниками, як:

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Перепис-2010. Архів оригіналу за 22 вересня 2018. Процитовано 7 грудня 2014. 
  2. Стаття ЛЕС Юкагиро-чуванські мови [Архівовано 11 грудня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
  3. Стаття ЛЕС Юкагирська мова [Архівовано 11 грудня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
  4. Демина Л. Н. Юкагирская азбука: учебное пособие на языке лесных юкагиров : [арх. 19 червня 2020] : [рос.]. — Якутск : Бичик, 2013. — С. 3. — 78 с.
  5. Курилов Г. Н. Юкагирско-русский словарь (тундреный диалект) : [арх. 20 червня 2020] : [рос.]. — Новосибирск : Наука, 2001. — С. 16. — 680 с.
  6. Т. Васильева (24.11.2017). Новый букварь якутских юкагиров. Ил Түмэн. Парламентская газета. Архів оригіналу за 23 вересня 2019. Процитовано 19 січня 2019. 
  7. Спиридонов В. К., Николаева И. А. Букварь: для 1 класса юкагирских школ (верхнеколымский диалект) : [арх. 18 червня 2020] : [рос.]. — СПб. : Просвещение, 1993.
  8. Николаева И.А., Шалугин В.Г. Словарь юкагирско-русский и русско-юкагирский (верхнеколымский диалект) : [рос.]. — СПб. : Дрофа, 2002. — С. 10. — 200 с.
  9. Атласова Э. С. Юкагирско-русский тематический словарь (тундреный диалект) : [рос.]. — СПб. : Просвещение, 2006. — С. 4. — 72 с.
  10. Атласова Э. С. Словарь юкагирско-русский и русско-юкагирский (тундреный диалект) : [рос.]. — СПб. : Просвещение, 2007. — С. 8. — 143 с.
  11. Языки народов Российской Федерации и соседних государств : [рос.]. — М. : Наука, 2005. — Т. 3. — 606 с. — ISBN 5-02-011237-2.
  12. Бабічева М. «Якщо я не повернусь, то повернеться мій вітер…»
  13. Біографічний інтернет-довідник якутської літератури. Семен Курилов
  14. Текі Одулок — засновник неіснуючої літератури [Архівовано 16 серпня 2014 у Wayback Machine.]. (рос.)

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]