Юкагирські мови

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
юкагирська сім'я
Поширена в північно-східний Сибір
Носії 370[1]
Класифікація

Ностратична макросім'я (гіпотеза)

Уральсько-юкагирські мови (гіпотеза)
Склад Північноюкагирська мова, Південноюкагирська мова
Офіційний статус
Коди мови
Географічне поширення юкагирських мов у XVII столітті (штрихування) і наприкінці XX століття (суцільний фон). Чуванці, які нині говорять по-чукотськи та по-російськи, відзначені рожевим.

Юкагирські мови (юкагиро-чуванські, одульські) — сім'я споріднених мов, якими говорять юкагири, сибірський народ, що проживає в басейні річки Колима. Раніше юкагиро-чуванські мови були поширені на великій території Північно-Східної Азії, з XVIII століття їх носії були частково асимільовані чукчами, частково росіянами[2].

Питання класифікації[ред. | ред. код]

Дотепер збереглися дві юкагирських мови[3]:

Раніше існувало іще щонайменше дві мови:

Спорідненість з іншими мовними сім'ями достеменно не доведено, але мовознавці висували припущення про спорідненість юкагирських мов з уральськими або нівхськими мовами, і, відповідно, з мовами ностратичної макросім'ї.

Юкагирські мови перебувають під сильною загрозою зникнення.

Писемність[ред. | ред. код]

Файл:Yukagir.jpg
Лист дівчини, загальне значення якого: «Ти (2) одружений (12) на іншій (4), вона перешкоджає (10) нашій любові (13) і рве (6) твій зв'язок (11) з моїм домом (14). У вас є діти (3). З сумом (15), я думала (16) про тебе, але є хлопець (5), який думає про мене (16) і я починаю думати про нього.». Спідниця (7) означає, що дружина (4) — росіянка, коси (8) свідчать ,що це дівчина (жінка)

У юкагирів існувала малюнкова (ідеографічна) писемність, якою користувалися виключно жінки для своїх любовних послань. Юкагирську писемність на основі кирилиці було створено в 1980-і роки.

Наразі для юксгирської мови існує 2 варіанти абетки. Один з них створений на основі Якутської:

А а Б б В в Г г Ҕ ҕ Д д Дь дь Е е Ё ё Ж ж
З з И и Й й К к Л л Ль ль М м Н н Нь нь Ҥ ҥ
О о Ө ө П п Р р С с Т т У у Ф ф Х х Ц ц
Ч ч Ш ш Щ щ Ъ ъ Ы ы Ь ь Э э Ю ю Я я

Цим алфавітом користуються в Саха[4] и других городах Сибири[5]. В некоторых изданиях используется также буква Ԝ ԝ[6].

В книжках з Санкт-Петербургу, користуються алфавітом, схожим на «Сахинський» варіант, але замість літер Ҕ ҕ й Ҥ ҥ використовують Ӷ ӷ і Ӈ ӈ відповідно[7][8][9][10].

Існує й взагалі окрема абетка [11]:

А а Аа аа Б б В в Г г Ғ ғ Д д Дь дь Е е Ё ё Ж ж З з
И и Ии ии Иэ иэ Й й К к Л л Ль ль М м Н н Нь нь Ң ң О о
Оо оо Ӧ ӧ П п Р р С с Сь сь Т т У у Уу уу Уӧ уӧ Ф ф Х х
Ц ц Ч ч Ш ш Щ щ Ъ ъ Ы ы Ь ь Э э Ю ю Я я

Юкагирська література[ред. | ред. код]

Відомі літературні твори, створені юкагирськими мовами, зокрема такими поетами та письменниками, як:

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Перепис-2010
  2. Стаття ЛЕС Юкагиро-чуванські мови (рос.)
  3. Стаття ЛЕС Юкагирська мова (рос.)
  4. Демина Л. Н. {{{Заголовок}}}.
  5. Курилов Г. Н. {{{Заголовок}}}.
  6. Т. Васильева (24.11.2017). Новый букварь якутских юкагиров. Ил Түмэн. Парламентская газета. Архів оригіналу за 2019-09-23. Процитовано 2019-01-19. 
  7. Спиридонов В. К., Николаева И. А. {{{Заголовок}}}.
  8. Николаева И. А., Шалугин В. Г. {{{Заголовок}}}.
  9. Атласова Э. С. {{{Заголовок}}}.
  10. Атласова Э. С. {{{Заголовок}}}.
  11. {{{Заголовок}}}. — Т. 3. — ISBN 5-02-011237-2.
  12. Бабічева М. «Якщо я не повернусь, то повернеться мій вітер…»
  13. Біографічний інтернет-довідник якутської літератури. Семен Курилов
  14. Текі Одулок — засновник неіснуючої літератури Архівовано 16 серпень 2014 у Wayback Machine.. (рос.)

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]