Юкаменський район

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Юкаменський район
рос. Юкаменский район
удм. Юкамен ёрос
Герб Юкаменського району Прапор Юкаменського району
Розташування району
Основні дані
Суб'єкт Російської Федерації: Удмуртія
Код ЗКАТУ: 94 648 000
Утворений: 1 квітня 2021 року
Населення (2019): 8368 осіб
Площа: 1016,09 км²
Густота населення: 8,24 осіб/км²
Телефонний код: 7-34161
Населені пункти та поселення
Адміністративний центр: село Юкаменське
Сільських населених пунктів: 73
Влада
Голова місцевої думи: Іпатова Ірина Авер'янівна
Голова району: Востріков Борис Васильович
Мапа
Мапа

Юка́менський район (рос. Юкаменский район, удм. Юкамен ёрос) — муніципальний округ у складі Удмуртської Республіки Російської Федерації. Адміністративний центр — село Юкаменське.

Географія

[ред. | ред. код]

Округ розташований на крайньому північному заході республіки. Його площа становить 1 016,09 км² і з цим показником він займає 21 місце серед усіх округів (їх 25) Удмуртії. Він межує із Кіровською областю — на заході з Фальонським та Унинським; та з іншими округами Удмуртії — Ярським на півночі, Глазовським на сході і Красногорським на півдні.

Юкаменський район розташований на сході Східноєвропейської рівнини, в межах Красногорської височини.

Населення

[ред. | ред. код]

Населення — 8368 осіб (2019[1], 10207 у 2010[2], 11947 у 2002[3]).

Національний склад (станом на 2002 рік) — 48,2 % — удмурти, 19,5 % — татари, 16,1 % — росіяни, 15,1 % — бесерм'яни.

Історія

[ред. | ред. код]

Юкаменський район був утворений 15 липня 1929 року з 17 сільрад Юкаменської, Єжовської та Кур'їнської волостей Глазовського повіту. В 1931-1935 роках до району був приєднаний ліквідований Святогорський район. 1963 року сам район був ліквідований, а його територія увійшла до складу Глазовського району. 3 січня 1967 року Юкаменський район був відновлений у своїх межах.

1 квітня 2021 року район перетворено в муніципальний округ зі збереженням старої назви та з ліквідацією усіх сільських поселень[4]:

Поселення Площа,
км²
Населення,
осіб (2002)
Населення,
осіб (2010)
Населення,
осіб (2019)
Центр Населені пункти
Верх-Унинське сільське поселення 69,38 690 564 403 Верх-Уні село Верх-Уні, присілки Антропіха, Дороніно, Лялино, Усть-Лекма, Шафеєво
Єжовське сільське поселення 153,15 1449 1346 1058 Єжово село Єжово, присілки Бали, Бугашур, Верхня Пажма, Кичен, Матвієво, Нижня Пажма, Пасшур, Починки, Сидорово, Татарські Ключі, Тилис, Усть-Лем, починок Єжовський
Єртемське сільське поселення 109,40 585 417 334 Єртем присілки Байран, Воронино, Єртем, Зілай, Зянкіно, Муллино, Сига, Старий Безум, Тарсаки
Засіковське сільське поселення 136,48 1411 1130 824 Засіково присілки Бадеро, Великий Веніж, Верхній Дасос, Жувам, Засіково, Зямбай, Іманай, Каменне, Кесшур, Коксі, Малий Веніж, Малий Дасос, Митрошата, Тутаєво
Палагайське сільське поселення 54,43 572 554 444 Палагай присілки Гулекшур, Золотарьово, Палагай
Пишкетське сільське поселення 153,78 1180 841 615 Пишкет село Пишкет, присілки Деряги, Ешмет, Істошур, Кельдики, Порово, Турчино, Філімоново
Шамарданівське сільське поселення 110,81 1027 636 472 Шамардан присілки Абашево, Біляново, Кочуково, Новоєлово, Шамардан, виселок Лемський, починок Глазовський
Юкаменське сільське поселення 232,30 5033 4719 4218 Юкаменське село Юкаменське, присілки Єшмаково, Жуки, Камки, Колбенки, Куркан, Ляпино, Мустай, Одинці, Ситники, Уні-Гучин, Чурашур

Населені пункти

[ред. | ред. код]

До складу округу входять 73 сільських населених пункти:

Населений пункт Населення,
осіб (2002)
Населення,
осіб (2010)
Абашево, присілок 104 58
Антропіха, присілок 50 40
Бадеро, присілок 99 81
Байран, присілок 9 2
Бали, присілок 89 38
Біляново, присілок 47 35
Бугашур, присілок 34 19
Великий Веніж, присілок 96 69
Верхній Дасос, присілок 15 12
Верхня Пажма, присілок 94 70
Верх-Уні, село 377 314
Воронино, присілок 25[5] 0
Глазовський, починок 26 16
Гулекшур, присілок 108 91
Деряги, присілок 36 12
Дороніно, присілок 48 36
Ешмет, присілок 30 15
Єжово, село 629 556
Єжовський, починок 58 48
Єртем, присілок 178 134
Єшмаково, присілок 54 70
Жувам, присілок 266 213
Жуки, присілок 34 20
Засіково, присілок 263 236
Зілай, присілок 11 3
Золотарьово, присілок 5 6
Зямбай, присілок 15 7
Зянкіно, присілок 198 164
Іманай, присілок 83 51
Істошур, присілок 33 24
Каменне, присілок 20 17
Камки, присілок 191 155
Кельдики, присілок 188 102
Кесшур, присілок 74 48
Кичен, присілок 91 77
Коксі, присілок 51 35
Колбенки, присілок 22 14
Кочуково, присілок 54 45
Куркан, присілок 43 43
Лемський, виселок 20 13
Лялино, присілок 9 6
Ляпино, присілок 80 58
Малий Веніж, присілок 221 196
Малий Дасос, присілок 47 44
Матвієво, присілок 14[6] 0
Митрошата, починок 51 34
Муллино, присілок 38 27
Мустай, присілок 24 21
Нижня Пажма, присілок 57 38
Новоєлово, присілок 310 258
Одинці, присілок 60 49
Палагай, присілок 459 457
Пасшур, присілок 24 14
Пишкет, село 612 512
Порово, присілок 44 21
Починки, присілок 264 251
Сига, присілок 32 28
Сидорово, присілок 6[7] 0
Ситники, починок 4 2
Старий Безум, присілок 55 34
Тарсаки, присілок 39 25
Татарські Ключі, присілок 208 187
Тилис, присілок 30 19
Турчино, починок 162 86
Тутаєво, присілок 110 87
Уні-Гучин, присілок 59 51
Усть-Лекма, присілок 6[8] 0
Усть-Лем, присілок 37 29
Філімоново, присілок 75 69
Чурашур, присілок 136 132
Шамардан, присілок 280 211
Шафеєво, присілок 200 168
Юкаменське, село 4326 4104

Господарство

[ред. | ред. код]

Район є сільськогосподарським, на рослинництво припадає 15 %, на тваринництво 77 %.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2019 года — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)
  2. Всероссийская перепись населения 2010 года: Удмуртская Республика — сводная таблица районов и городских округов [Архівовано 10 липня 2021 у Wayback Machine.] — краєзнавчий портал «Родная Вятка» (рос.)
  3. Чисельність населення за національністю в Удмуртській Республіці — проєкт «Lingvarium» (рос.)
  4. Архівована копія. Архів оригіналу за 11 квітня 2021. Процитовано 27 липня 2021.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  5. З них удмурти — 96 %.
  6. З них удмурти — 71 %, росіяни — 29 %.
  7. З них росіяни — 50 %, бесерм'яни — 33 %.
  8. З них удмурти — 100 %.

Посилання

[ред. | ред. код]