Юкаменський район
Юкаменський район | |||||
---|---|---|---|---|---|
рос. Юкаменский район удм. Юкамен ёрос | |||||
| |||||
Основні дані | |||||
Суб'єкт Російської Федерації: | Удмуртія | ||||
Код ЗКАТУ: | 94 648 000 | ||||
Утворений: | 1 квітня 2021 року | ||||
Населення (2019): | 8368 осіб | ||||
Площа: | 1016,09 км² | ||||
Густота населення: | 8,24 осіб/км² | ||||
Телефонний код: | 7-34161 | ||||
Населені пункти та поселення | |||||
Адміністративний центр: | село Юкаменське | ||||
Сільських населених пунктів: | 73 | ||||
Влада | |||||
Голова місцевої думи: | Іпатова Ірина Авер'янівна | ||||
Голова району: | Востріков Борис Васильович | ||||
Мапа | |||||
Юка́менський район (рос. Юкаменский район, удм. Юкамен ёрос) — муніципальний округ у складі Удмуртської Республіки Російської Федерації. Адміністративний центр — село Юкаменське.
Округ розташований на крайньому північному заході республіки. Його площа становить 1 016,09 км² і з цим показником він займає 21 місце серед усіх округів (їх 25) Удмуртії. Він межує із Кіровською областю — на заході з Фальонським та Унинським; та з іншими округами Удмуртії — Ярським на півночі, Глазовським на сході і Красногорським на півдні.
Юкаменський район розташований на сході Східноєвропейської рівнини, в межах Красногорської височини.
Населення — 8368 осіб (2019[1], 10207 у 2010[2], 11947 у 2002[3]).
Національний склад (станом на 2002 рік) — 48,2 % — удмурти, 19,5 % — татари, 16,1 % — росіяни, 15,1 % — бесерм'яни.
Юкаменський район був утворений 15 липня 1929 року з 17 сільрад Юкаменської, Єжовської та Кур'їнської волостей Глазовського повіту. В 1931-1935 роках до району був приєднаний ліквідований Святогорський район. 1963 року сам район був ліквідований, а його територія увійшла до складу Глазовського району. 3 січня 1967 року Юкаменський район був відновлений у своїх межах.
1 квітня 2021 року район перетворено в муніципальний округ зі збереженням старої назви та з ліквідацією усіх сільських поселень[4]:
Поселення | Площа, км² |
Населення, осіб (2002) |
Населення, осіб (2010) |
Населення, осіб (2019) |
Центр | Населені пункти |
---|---|---|---|---|---|---|
Верх-Унинське сільське поселення | 69,38 | 690 | 564 | 403 | Верх-Уні | село Верх-Уні, присілки Антропіха, Дороніно, Лялино, Усть-Лекма, Шафеєво |
Єжовське сільське поселення | 153,15 | 1449 | 1346 | 1058 | Єжово | село Єжово, присілки Бали, Бугашур, Верхня Пажма, Кичен, Матвієво, Нижня Пажма, Пасшур, Починки, Сидорово, Татарські Ключі, Тилис, Усть-Лем, починок Єжовський |
Єртемське сільське поселення | 109,40 | 585 | 417 | 334 | Єртем | присілки Байран, Воронино, Єртем, Зілай, Зянкіно, Муллино, Сига, Старий Безум, Тарсаки |
Засіковське сільське поселення | 136,48 | 1411 | 1130 | 824 | Засіково | присілки Бадеро, Великий Веніж, Верхній Дасос, Жувам, Засіково, Зямбай, Іманай, Каменне, Кесшур, Коксі, Малий Веніж, Малий Дасос, Митрошата, Тутаєво |
Палагайське сільське поселення | 54,43 | 572 | 554 | 444 | Палагай | присілки Гулекшур, Золотарьово, Палагай |
Пишкетське сільське поселення | 153,78 | 1180 | 841 | 615 | Пишкет | село Пишкет, присілки Деряги, Ешмет, Істошур, Кельдики, Порово, Турчино, Філімоново |
Шамарданівське сільське поселення | 110,81 | 1027 | 636 | 472 | Шамардан | присілки Абашево, Біляново, Кочуково, Новоєлово, Шамардан, виселок Лемський, починок Глазовський |
Юкаменське сільське поселення | 232,30 | 5033 | 4719 | 4218 | Юкаменське | село Юкаменське, присілки Єшмаково, Жуки, Камки, Колбенки, Куркан, Ляпино, Мустай, Одинці, Ситники, Уні-Гучин, Чурашур |
До складу округу входять 73 сільських населених пункти:
Населений пункт | Населення, осіб (2002) |
Населення, осіб (2010) |
---|---|---|
Абашево, присілок | 104 | 58 |
Антропіха, присілок | 50 | 40 |
Бадеро, присілок | 99 | 81 |
Байран, присілок | 9 | 2 |
Бали, присілок | 89 | 38 |
Біляново, присілок | 47 | 35 |
Бугашур, присілок | 34 | 19 |
Великий Веніж, присілок | 96 | 69 |
Верхній Дасос, присілок | 15 | 12 |
Верхня Пажма, присілок | 94 | 70 |
Верх-Уні, село | 377 | 314 |
Воронино, присілок | 25[5] | 0 |
Глазовський, починок | 26 | 16 |
Гулекшур, присілок | 108 | 91 |
Деряги, присілок | 36 | 12 |
Дороніно, присілок | 48 | 36 |
Ешмет, присілок | 30 | 15 |
Єжово, село | 629 | 556 |
Єжовський, починок | 58 | 48 |
Єртем, присілок | 178 | 134 |
Єшмаково, присілок | 54 | 70 |
Жувам, присілок | 266 | 213 |
Жуки, присілок | 34 | 20 |
Засіково, присілок | 263 | 236 |
Зілай, присілок | 11 | 3 |
Золотарьово, присілок | 5 | 6 |
Зямбай, присілок | 15 | 7 |
Зянкіно, присілок | 198 | 164 |
Іманай, присілок | 83 | 51 |
Істошур, присілок | 33 | 24 |
Каменне, присілок | 20 | 17 |
Камки, присілок | 191 | 155 |
Кельдики, присілок | 188 | 102 |
Кесшур, присілок | 74 | 48 |
Кичен, присілок | 91 | 77 |
Коксі, присілок | 51 | 35 |
Колбенки, присілок | 22 | 14 |
Кочуково, присілок | 54 | 45 |
Куркан, присілок | 43 | 43 |
Лемський, виселок | 20 | 13 |
Лялино, присілок | 9 | 6 |
Ляпино, присілок | 80 | 58 |
Малий Веніж, присілок | 221 | 196 |
Малий Дасос, присілок | 47 | 44 |
Матвієво, присілок | 14[6] | 0 |
Митрошата, починок | 51 | 34 |
Муллино, присілок | 38 | 27 |
Мустай, присілок | 24 | 21 |
Нижня Пажма, присілок | 57 | 38 |
Новоєлово, присілок | 310 | 258 |
Одинці, присілок | 60 | 49 |
Палагай, присілок | 459 | 457 |
Пасшур, присілок | 24 | 14 |
Пишкет, село | 612 | 512 |
Порово, присілок | 44 | 21 |
Починки, присілок | 264 | 251 |
Сига, присілок | 32 | 28 |
Сидорово, присілок | 6[7] | 0 |
Ситники, починок | 4 | 2 |
Старий Безум, присілок | 55 | 34 |
Тарсаки, присілок | 39 | 25 |
Татарські Ключі, присілок | 208 | 187 |
Тилис, присілок | 30 | 19 |
Турчино, починок | 162 | 86 |
Тутаєво, присілок | 110 | 87 |
Уні-Гучин, присілок | 59 | 51 |
Усть-Лекма, присілок | 6[8] | 0 |
Усть-Лем, присілок | 37 | 29 |
Філімоново, присілок | 75 | 69 |
Чурашур, присілок | 136 | 132 |
Шамардан, присілок | 280 | 211 |
Шафеєво, присілок | 200 | 168 |
Юкаменське, село | 4326 | 4104 |
Район є сільськогосподарським, на рослинництво припадає 15 %, на тваринництво 77 %.
- ↑ Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2019 года — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)
- ↑ Всероссийская перепись населения 2010 года: Удмуртская Республика — сводная таблица районов и городских округов [Архівовано 10 липня 2021 у Wayback Machine.] — краєзнавчий портал «Родная Вятка» (рос.)
- ↑ Чисельність населення за національністю в Удмуртській Республіці — проєкт «Lingvarium» (рос.)
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 11 квітня 2021. Процитовано 27 липня 2021.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ З них удмурти — 96 %.
- ↑ З них удмурти — 71 %, росіяни — 29 %.
- ↑ З них росіяни — 50 %, бесерм'яни — 33 %.
- ↑ З них удмурти — 100 %.
Це незавершена стаття про Удмуртію. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |