Юка нитчата

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Юка нитчата
Yucca filamentosa.jpg
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Вищі рослини (Streptophyta)
Судинні (Tracheophyta)
Насінні (Spermatophyta)
Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас: Однодольні (Liliopsida)
Порядок: Холодкоцвіті (Asparagales)
Родина: Холодкові (Asparagaceae)
Підродина: Агавові (Agavoideae)
Рід: Юка (Jucca)
Вид: Юка нитчата
Біноміальна назва
Yucca filamentosa
L., 1753
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Yucca filamentosa
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Yucca filamentosa
EOL logo.svg EOL: 1083613
IPNI: 325008-2
ITIS logo.svg ITIS: 43140
IUCN logo.svg МСОП: 117427949
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 55960

Юка нитчата (Yucca filamentosa) — багаторічна вічнозелена майже безстеблова з дерев'янистим стеблом рослина, вид роду юка родини холодкові (Asparagaceae).

Опис[ред. | ред. код]

Багаторічний вічнозелений кущ.

Листя лінійно-ланцетні, плоскі. Прикореневі, що ростуть з розетки — синьо-зеленого кольору, довжиною від 30 до 90 см і шириною 2-4 см, з різко загостреною м'якою або твердою верхівкою. По краях листя звисають нитки, які з часом можуть опадати.

Суцвіття — волоть висотою від 1 до 3(4) м. Квітки вершково-білі, жовтувато-білі або білі із зеленуватим відтінком, пониклі, від 5 до 8 см завдовжки, пелюсток 6.

Плід — суха округла коробочка розміром 4-5 × 2 см. Насіння чорного кольору, тонке, 6 мм в діаметрі.

Поширення та екологія[ред. | ред. код]

Ареал виду охоплює схід і південний схід США від штату Меріленд і Нью-Гемпшир на півночі, штату Флорида на півдні і до штатів Теннессі, Міссісіпі (Небраска, Техас[1]) на заході.

Виростає на сухих, піщаних ґрунтах уздовж узбережжя або кам'янистих місцях проживання, на полях, вздовж узбіч доріг і в інших відкритих місцях.

Квіти з'являються в кінці весни, на початку літа.

У природі квіти запилюються юкковою міллю (Tegeticula yucasella) і схожими видами з роду Tegeticula і Parategeticula з родини Prodoxidae). Самки юккових молей скачують пилок в кульку, яку переносять вночі в іншу квітку. Проникнувши в іншу квітку, самка спочатку відкладає яйця в зав'язь, після чого цілеспрямовано поміщає грудку пилку на сенсорну поверхню рильця маточки. Личинки молей харчуються розвиваються насінням, оскільки личинки дозрівають перш ніж з'їдять всі насіння, то від 60 до 80 % насіння зберігає схожість. Якщо в плоді розвивається надто багато личинок молі, рослина скидає плоди. В Європі рослина не плодоносить через відсутність юковой молі, отримання плодів можливо при штучному запиленні.

Розмноження: насінням, кореневими паростками, стебловими і кореневими живцями. Посів насіння проводять рядками або в розкид, в легку піщану землю із закладенням піском або легкої землею на глибину 1-2 см.

Застосування і значення[ред. | ред. код]

У США волокна юки нитчатої донині додають до бавовни при виробництві джинсів — це підвищує стійкість джинсів до зносу. Також волокна юки нитчатої використовують при виробництві канатних мотузок і паперу.

Як декоративна рослина вирощується у всіх частинах світу. Також використовується для створення композицій у ландшафтному дизайні.

У народній медицині[ред. | ред. код]

Індіанські племена використовували юкку нитчату в медицині, робили мотузки, з коренів робили мило. Мазь з подрібнених коренів використовувалася для лікування розтягувань і ран на шкірі.

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]