Юлигін Володимир Михайлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Jump to navigation Jump to search
Ф
Володимир Юлигін
Володимир Михайлович Юлигін.jpg
Особові дані
Повне ім'я Володимир Михайлович Юлигін
Народження 18 січня 1936(1936-01-18)
  Сталіногорськ, Тульська область, СРСР
Смерть 26 квітня 2016(2016-04-26) (80 років)
  Москва, Росія
Зріст 174 см
Громадянство СРСР СРСР
Росія Росія
Позиція нападник, півзахисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
1954 СРСР «Шахтар» (Сталіногорськ) 1 (0)
1955 СРСР СКЧФ 2 (0)
1958—1959 СРСР «Торпедо» (Г) 32 (4)
1960 СРСР «Шахтар» (Мосбас) 30 (2)
1961 СРСР «Чорноморець» (Од) 24 (4)
1962 СРСР «Шинник» (Г) 20 (8)
1963 СРСР «Дніпро» (Дніпроп.) 7 (0)
1963 СРСР «Дніпровець» ? (?)
1964—1965 СРСР «Таврія» (С) 74 (10)
Національна збірна
Роки Збірна Ігри (голи)
СРСР СРСР (U-18)
Тренерська діяльність**
Сезони Команда Місце
1966
1967
1968—1971
1973—1974
1976
1976—1980
1986
1990—1992
1993—1994
1994
1995
1999
2000—2002
2003
2006
СРСР «Трактор» (Вл)
СРСР «Таврія» (С)
СРСР «Мотор» (Вл)
СРСР «Будівельник» (А)
СРСР «Спартак» (Кос)
СРСР «Торпедо» (Вл)
СРСР «Колхозчі»
СРСР/Росія «Волгар»
Болгарія «Димитровград»
Росія «Динамо» (Ст)
Росія «Уралець»
Росія «Спартак» (Щ)
Росія «Динамо» (В)
Росія «Знамя Труда»
Росія «Пресня»

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Володимир Михайлович Юлигін (рос. Владимир Михайлович Юлыгин; нар. 18 січня 1936, Сталіногорськ, Тульська область, СРСРпом. 26 квітня 2016, Москва, Росія) — радянський футболіст, півзахисник, радянський і російський футбольний тренер. Майстер спорту СРСР, заслужений тренер РРФСР (1991).

Кар'єра гравця[ред.ред. код]

Розпочинав грати в футбол в рідному Сталіногорську (нині Новомосковськ). У 1955 році призваний в армію. Провівши 2 матчі за севастопольський «Будинок офіцерів флоту», був переведений у дубль ЦСКА, але на зборах зламав ногу й був змушений пропустити два роки. У 1958 році став гравцем «Торпедо» (Горки). У 1960 році повернувся до сталіогорського «Шахтаря». У 1961 році отримав запрошення від одеського «Чорноморця». У другій лізі союзного чемпіонату відіграв 24 матчі та відзначився 4-а голами. Ще 1 поєдинок (відзначився 1 голом) провів у кубку СРСР. У 1962 році перейшов до ярославльського «Шинника». У 1963 році підсилив склад першолігового дніпропетровського «Дніпра», в складі якого зіграв 7 матчів. Того ж року виступав у дніпродзержинському «Дніпровці». У 1964 році перейшов до складу сімферопольської «Таврії», в складі якого 1965 року й завершив кар'єру футболіста (у віці 29 років).

Кар'єра тренера[ред.ред. код]

В ході сезону 1965 року став керівником тренерської ради, сформованого з гравців «Таврії», так як посада старшого тренера команди була вакантною, в цьому сезоні команда виграла зональний турнір класу «Б»[1]. Офіційно розпочав тренерську кар'єру в 1966 році у владимирському «Тракторі». У 1967 році протягом півроку очолював «Таврію», потім ще двічі повертався у владимирський клуб і двічі тренував команду з Ашгабата, також тренував костромський «Спартак» і «Волгар» з Астрахані.

Окрім роботи головним тренером, також входив у тренерські штаби московських «Локомотива» й «Асмарала», працював тренером у московській Футбольної школі молоді (ФШМ). У 1991 році отримав звання Заслуженого тренера РРФСР.

У 1993-1994 роках очолював клуб «Компакт» (Димитровград), який виступав в третьому дивізіоні Болгарії, і вивів команду до другого дивізіону.

У червні 1994 року повернувся в Росію і був призначений головним тренером клубу вищої ліги«Динамо» (Ставрополь), проте вже через три місяці подав у відставку, а клуб, який відчував фінансові проблеми, за підсумками сезону вилетів з вищої ліги.

Надалі тренував клуби другого дивізіону Росії. З середини 2000-х років відійшов від керівної тренерської роботи і працював на консультативних посадах. Останнім клубом для Юлигіна був казанський «Рубін», де він входив у тренерський штаб Курбана Бердиєва.

Серед відомих вихованців Юлигіна фахівці виділяють Курбана Бердиєва, олімпійського чемпіона 1988 року Віктора Лосєва, гравця збірної Росії Віктора Булатова[2].

Помер 26 квітня 2016 року у 81-му році життя[3].

Досягнення[ред.ред. код]

Як гравця[ред.ред. код]

«Чорноморець» (Одеса)

Відзнаки[ред.ред. код]

  • СРСР Заслужений тренер РРФСР: 1991

Примітки[ред.ред. код]

  1. Олександр Кружков (2006-01-13). Володимир Юлигін: Як справи?. «Спорт-Експрес Футбол». Процитовано 2016-05-03. 
  2. Олександр Кружков (2016-04-26). Помер Володимир Юлигін. Футбол - «У своїх воріт». «Спорт-Експрес». Процитовано 2016-05-03. 
  3. Помер колишній гравець і наставник сімферопольської «Таврії» Володимир Юлигін. «Кримський спорт». 2016-04-26. Процитовано 2016-05-03. 

Посилання[ред.ред. код]