Юліана Гессен-Філіпстальська

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Юліана Гессен-Філіпстальська
нім. Juliane von Hessen-Philippsthal
Juliane von Hessen-Philippsthal.jpg
Портрет Юліани пензля невідомого майстра, близько 1780 року, замок Бюккебург
графиня-консорт Шаумбург-Ліппе
Початок правління: 10 жовтня 1780
Кінець правління: 13 лютого 1787
Попередник: Марія Барбара Елеонора Ліппе-Бістерфельд
Наступник:Іда цу Вальдек-Пірмонт
(як княгиня-консорт)
Дата народження: 8 червня 1761(1761-06-08)
Місце народження:Зютфен
Дата смерті:9 листопада 1799(1799-11-09) (38 років)
Місце смерті:Бюккебург, Шаумбург-Ліппе, Священна Римська імперія
Чоловік:Філіп II
Діти:В шлюбі: Елеонора Луїза, Вільгельміна Шарлотта, Георг Вільгельм, Кароліна Луїза
Поза шлюбом: Клеменс Антон
Династія:Гессенський дім, дім Ліппе
Батько:Вільгельм Гессен-Філіпстальський
Мати:Ульріка Елеонора Гессен-Філіпсталь-Бархвельдська

Юліана Вільгельміна Луїза Гессен-Філіпстальська (нім. Juliane Wilhelmine Luise von Hessen-Philippsthal), (нар. 8 червня 1761 — пом. 9 листопада 1799) — ландграфиня Гессен-Філіпстальська з Гессенського дому, донька ландграфа Гессен-Філіпсталя Вільгельма та ландграфині Ульріки Елеонори Гессен-Філіпсталь-Бархвельдської, дружина графа Шаумбург-Ліппе Філіпа II. Регентка графства Шаумбург-Ліппе у 17871799 роках.

Біографія[ред. | ред. код]

Ранні роки[ред. | ред. код]

Народилась 8 червня 1761 року у Зютфені. Була п'ятою дитиною та третьою донькою в родині Вільгельма Гессен-Філіпстальського та його дружини Ульріки Елеонори Гессен-Філіпсталь-Бархвельдської. Мала старшого брата Карла та сестру Фредеріку. Інші діти померли в ранньому віці до її народження. Згодом сімейство поповнилося п'ятьма молодшими дітьми, троє з яких досягли дорослого віку.

Батько в той час служив у голандському війську у чині генерала від кавалерії. У 1770 році він став ландграфом Гессен-Філіпсталя. Свою резиденцію переніс у Кассель. Там Юліана вперше побачила свого майбутнього чоловіка.[1]

Подружнє життя[ред. | ред. код]

Портрет Філіпа II

У віці 19 років була видана заміж за правлячого графа Шаумбург-Ліппе Філіпа II. Наречений був удівцем, всі його нащадки від першого шлюбу також померли. Весілля відбулося 10 жовтня 1780 у Філіпсталі. Шлюбний договір засвідчував, що Юліана у разі смерті чоловіка стає опікуном їхніх дітей.[1] В канун Різдва наступного року Юліана народила первістка. Всього у подружжя було четверо спільних дітей:

  • Елеонора Луїза (17811783) — прожила 1 рік;
  • Вільгельміна Шарлотта (17831858) — дружина графа Ернста Фрідріха цу Мюнстер-Ленденбург, мала сина та семерих доньок;
  • Георг Вільгельм (17841860) — граф, а згодом князь Шаумбург-Ліппе, був одружений з принцесою цу Вальдек-Пірмонт Ідою, мав дев'ятеро дітей;
  • Кароліна Луїза (17861846) — одружена не була, дітей не мала. Жила при дворі брата.

Сімейство мешкало у замку Бюккебурга. Юліана перетворила частину місцевого саду у пейзажний парк.[2] Літньою резиденцією слугував замок Гагенбург. Також мали мисливський будинок Баум у Шаумбурзькому лісі.

У лютому 1787 року Юліана була у Касселі, коли дізналась про важку хворобу Філіпа. Повернувшись до Бюккебургу 15 лютого, вона знайшла його вже мертвим.[1]

Регентство[ред. | ред. код]

Графиня після смерті чоловіка узяла на себе регентство на час малолітства сина. Відразу після цього землі Шаумбург-Ліппе окупували війська ландграфа Гессен-Касселя Вільгельма IX, який стверджував, що після смерті Філіпа престол графства став вакантним. Юліана із дітьми знайшли притулок у Міндені, звідки графиня звернулася по допомогу до короля Пруссії та імператора. В результаті підтримки Ганновера, Пруссії та Імперської Ради вона домоглася швидкого виводу гессенських військ зі своїх земель. Окупанти залишили Шаумбург-Ліппе 18 квітня.

Портрет Юліани пензля Й. Г. Тішбейна

20 листопада 1787 призначила співрегентом райхсграфа Йоганна Людвіга фон Вальмоден-Ґімборна, позашлюбного сина короля Великої Британії Георга II.

У січні 1790 або 1791 року народила сина від придворного камергера, барона Клеменса Августа фон Кааса:[3]

  • Клеменс Антон (17901836) — барон фон Альтхаус, генерал армії Перу, був одружений з Марією Мануелою Флорес дель Кампо і Трістан, мав чотирьох дітей.

Графиню змальовували як освічену, енергійну та чуйну жінку. Її правління стало надзвичайно корисним для графства. Вона провела глибокі реформи в економіці та освіті, скоротила двір, продовжила політику толерантності до євреїв та досягла успіху у зниженні податків. Підтримувала сільське господарство. Зменшила строк військової служби до шести років. Особистим лікарем та радником призначила Бернхарда Крістофа Фауста.[4] На прохання графині, він безкоштовно розповсюджував свій «Катехизис здоров'я» у школах Шаумбург-Ліппе.[5]

На початку 1790-х років замовила перетворення замку Гагенбург на сучасний заміський палац. Вважається, що перші проекти, створені Клеменсом Августом фон Фагедесом, були готові вже восени 1791 року, однак остаточний варіант було схвалено лише у січні 1793 року. Вже навесні 1793 року почалися будівельні роботи.[6][7]

У 1794 році вирішила перетворити містечко Айльзен на курорт, заради чого придбала 23 акра землі в районі джерел у селян. Згодом цю справу продовжив її син.[8]

Двічі на тиждень в замку проходили публічні концерти. Юліана періодично сама брала участь у музичних і театральних виставах.[9] Концертмейстером придворної капели був Йоганн Крістоф Фрідріх Бах, якого у 1795 році змінив вайльбурзький капельмейстер Франц Крістоф Нойбауер.

Протягом наполеонівських воєн матір Юліани та її сестра також проживали у Шаумбург-Ліппе. У лютому 1795 року Ульріка Елеонора померла у Бюккебурзі.

Наприкінці жовтня 1799 року графиня захворіла на сильну простуду. Згодом, здавалося, небезпека минула, однак трапився рецидив, і 9 листопада Юліана померла. Згідно свого побажання, була похована з матір'ю у мавзолеї у Шаумбурзькому лісі.[10]

Генеалогія[ред. | ред. код]

Філіп Гессен-Філіпстальський
Philipp von Hessen-Philippsthal (1655-1721).jpg
 
Катерина Сольмс-Лаубахська
 
Йоганн Вільгельм
Johann Wilhelm von Sachsen-Eisenach b.jpg
 
Крістіна Юліана Баден-Дурлахська
Christine Juliane of Baden-Durlach duchess of Saxe-Eisenach.JPG
 
Філіп Гессен-Філіпстальський
Philipp von Hessen-Philippsthal (1655-1721).jpg
 
Катерина Сольмс-Лаубахська
 
Лебрехт Хоймський
Lebrecht, Prince of Anhalt-Zeitz-Hoym (1669-1727).jpg
 
Ебергардіна Якоба фон Веєде
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Карл I
 
 
 
 
 
Кароліна Крістіна Саксен-Ейзенахська
Karoline Christine of Saxe-Eisenach.jpg
 
 
 
 
 
Вільгельм Бархвельдський
Wilhelm, Landgraf von Hessen-Philippsthal-Barchfeld.jpg
 
 
 
 
 
Шарлотта Вільгельміна Хоймська
Charlotte Wilhelmine, Landgräfin von Hessen-Philippsthal-Barchfeld.jpg
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Вільгельм Гессен-Філіпстальський
Wilhelm Landgraf von Hessen-Philippsthal, by Gustav Altmöller.jpg
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Ульріка Елеонора Гессен-Філіпсталь-Бархвельдська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Юліана
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в Otto Zaretzky: Juliane (Gräfin zu Schaumburg-Lippe). In: Allgemeine Deutsche Biographie. Band 55, Duncker & Humblot, Leipzig 1910, стор. 810–813. [1] (нім.)
  2. Замок Бюккебург [2] (нім.)
  3. За деякими даними, він був її морганатичним чоловіком.
  4. Нові біографії. Бернхард Крістоф Фауст [3] (нім.)
  5. Стаття «Mit den Reformen von Fürstin Juliane zum „Frauenort“» від 11 лютого 2011 року [4] (нім.)
  6. Thorsten Albrecht: Pläne und Bauten C. A. von Vagedes. Architekt und schaumburg-lippischer Landbaumeister, 1760-1795 (Veröffentlichungen der niedersächsischen Archivverwaltung „Inventare und kleinere Schriften des Staatsarchivs in Bückeburg, Heft 3“). Ausstellungskatalog, Bückeburg 1995.
  7. Історія замку Гагенберг [5] (нім.)
  8. Історія Бад-Айльзена [6] (нім.)
  9. Horst-Rüdiger Jarck: Juliane Wilhelmine Luise, Gräfin zu Schaumburg-Lippe. In: Neue Deutsche Biographie. Band 10, Duncker & Humblot, Berlin 1974, ISBN 3-428-00191-5, стор. 653 [7] (нім.)
  10. Мавзолей у Шаумбурзькому лісі [8] (англ.)

Література[ред. | ред. код]

  • Stefan Brüdermann, Fürstin Juliane zu Schaumburg-Lippe – eine Regentin der Spätaufklärung, in: Schaumburgische Mitteilungen 1. 2017, стор. 134–152.

Посилання[ред. | ред. код]