Юліан Медвецький

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Юліан Медвецький
Юліан Медведський.png
Народився 18 жовтня 1845(1845-10-18)
м. Перемишль
Помер 7 січня 1918(1918-01-07) (72 роки)
м. Львів
Поховання
Країна Flag of Hungary (1896-1915; angels; 3-2 aspect ratio).svg Австро-Угорщина
Flag of the Habsburg Monarchy.svg Австрійська імперія
Національність українець
Діяльність геолог, мінералог
Alma mater Віденський університет
Галузь мінералогія, геологія
Заклад Національний університет «Львівська політехніка»
Членство Академія знаньd
Батько Григорій
Мати Софія з роду Ступницьких
Нагороди
Орден Залізної Корони 3 ступеня
Кавалер командорського хреста ордена Франца Йосифа

Почесний професор
Золота медаль Віденської міжнародної виставки

Юліан Медвецький, або Медведський (пол. Julian Niedźwiedzki; 18 жовтня 1845, Перемишль — 7 січня 1918, Львів) — український[2][3][4] та польський[5] вчений та педагог. Ректор Політехнічної школи (тепер — Національного університету «Львівська політехніка») у 1879,1880,1884,1885,1887,1888 навчальних роках.

Біографія[ред. | ред. код]

Правдоподібно, син урядника магістрату Григорія Медвецького та Софії зі Ступницьких.

Після закінчення Перемишльської гімназії в 1864 р. Юліан Медвецький вступив до Віденського університету спочатку на богословський, а згодом на природничий факультет, який закінчив у 1873 році. Там він став учнем, а пізніше і другом визначного австрійського геолога Едуарда Зюсса і мінералога Густава Чермака, які й визначили його подальшу професійну діяльність.

З 1870 по 1873 pp. Юліан Медвецький працював співробітником Австрійського державного геологічного управління в Відні, брав участь у багатьох геологічних експедиціях.

У 1873 р. його запросили на посаду професора кафедри мінералогії і геології, створеної 1872 р. в Технічній академії (пізніше Політехнічна школа) у Львові, де він пропрацював до кінця життя. 29 серпня 1873 став звичайним професором цісарсько-королівської Технічної академії. Навчальний процес у Технічній академії він розпочав з викладання мінералогії, яка була головним предметом на хіміко-технічному факультеті, та створення геолого-мінералогічного музею. Згодом він викладав курс петрографії і геології на хімічному, інженерному, будівельному, сільськогосподарському і лісотехнічному факультетах. З 1882 року Юліан Медвецький працював приват-доцентом Львівського університету, а згодом був обраний на посаду професора кафедри мінералогії. Створений ним музей за рівнем систематики і кількості зразків став одним з найкращих у Європі.
Протягом 1879—1888 років Юліана Медвецького тричі обирали ректором Львівської політехніки і чотири рази (від 1877 до 1901 р.) деканом хіміко-технологічного факультету. Тут він написав два фундаментальні підручники — з петрографії, який витримав три видання (1898, 1906, 1909), і мінералогії (1906) та понад п'ятдесят наукових праць з різних галузей мінералогії, кристалографії, петрографії і геології.

Помер 7 січня 1918 р. і похований на Личаківському цвинтарі у Львові. Згодом могила була зруйнована. У 1993 році її було відновлено, а у 2005 було встановлено пам'ятник.[6]

Визнання[ред. | ред. код]

Внесок Юліана Медвецького в геологічну науку отримав міжнародне визнання. В 1887 р. його обрали членом-кореспондентом, а 1893 р. — дійсним членом Польської академії наук у Кракові. Він також був членом декількох відомих наукових товариств, у тім числі Українського Наукового Товариства імені Шевченка у Львові, Польського товариства природників імені Коперника у Львові, Всеросійського мінералогічного товариства в Петербурзі. Австрійський уряд нагородив його орденом Залізної корони третього ступеня, а румунський — орденом Командора.

Наукова праця[ред. | ред. код]

Організував геологічну лабораторію для наукових досліджень і навчальних цілей та за 35 років зібрав колекцію з кількох десятків тисяч зразків мінералів, яка наповнила геолого-мінералогічний музей, що за рівнем систематизації та кількістю зразків був одним із найкращих в Європі.

Був одним із засновників і протягом 14 років головою Польського товариства природознавців ім. М. Коперника. Також був дійсним членом Краківської Академії наук, членом-кореспондентом Віденського геологічного закладу.

Активно займався громадською діяльністю як член товариства «Просвіта» та Наукового товариства ім. Шевченка. Підтримував товариство українських студентів Політехніки «Основа». В 1909 р. подарував книги бібліотеці товариства. Як дійсний член НТШ, тісно співпрацював з організацією, а наприкінці життя подарував бібліотеці 2000 томів книг. Член Українського технічного товариства.[7]

Праці[ред. | ред. код]

  1. Niedzwiedzki J. Spostrzeżenia geologiczne w okolicy Przemyśla // Kosmos. 1876.- t. 1. — Z. 6., S. 263—268; Z. 7., S. 318—325.
  2. Niedzwiedzki J. Beitrage zur Geologie der Karpathen // Jahrb. Der k. k. geol. Reichsanst. 1876. Bd. 26, III Heft. S. 331.
  3. Niedzwiedzki J. Minerały z Kałusza // Kosmos, 1877. — t. 2. — S.
  4. Niedzwiedzki J. Stosunki geologiczne formacyi solonośnéj Wieliczki i Bochni // Kosmos. 1883. Z. 8, 9, 11.
  5. Niedzwiedzki J. O skamielinach // Kosmos. 1884. Z. 9.
  6. Niedzwiedzki J. Beitrage zur Kenntniss der Salzformation von Wieliczka und Bochnia sowie der an diese angrezenden Gebigsglieder. Lemberg, 1884.
  7. Niedzwiedzki J. W sprawie poszukiwań wody dla Lwowa // Kosmos. 1885. Z. 10. S. 83-84.
  8. Niedzwiedzki J. Petrografia. Lemberg (1889, 1906, 1909)
  9. Niedzwiedzki J. О formacji solney koło Kałusza // Kosmos. 1891. Z. 16. S. 135—147.
  10. Niedzwiedzki J. Miocen koło Rzeszowa // Kosmos. 1891. Z. 16. S. 403—405.
  11. Niedzwiedzki J. Przyczynek do geologii okolicy Krakowa // Kosmos. 1900. Z. 25. S. 393—398.
  12. Niedzwiedzki J. Przyczynek do geologii pobrzeża Karpat przemyskich // Kosmos. 1901. Z. 26. S. 538—555.
  13. Niedzwiedzki J. O występowaniu piętra barrem na obszarze wsi Sopotnik // Kosmos. 1903. Z. 28. S. 564.
  14. Niedzwiedzki J. Mineralogia ogólna. Lemberg, 1906
  15. Niedzwiedzki J. O bursztynach z Karpat galicyjskich // Kosmos, 1909. t. 34.
  16. Niedzwiedzki J. Nowe odsłonięcia złoża soli potasowych w Kałuszu // Kosmos. 1910. Z. 35. S. 135—137.
  17. Niedzwiedzki J. О wieku warstw występujacych na zachodniej stronie Przemyśla // Kosmos. 1910. Z. 35. S. 787—791.

Нагороди[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]