Юліян Дрейзін

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Юліян Дрейзін
Юльян Дрэйзін
Юльян Дрэйзін.jpg
Народився 21 червня 1879(1879-06-21)
Катеринослав, Російська імперія (нині — м. Дніпро, Україна)
Помер 28 березня 1942(1942-03-28) (62 роки)
с. Німчиновка, Одинцовський район, Московська область, Російська федерація
Діяльність музикознавство, переклад
Alma mater Московський університет

Юліян Дрейзін у Вікісховищі?

Юліан Дрейзін (21 червня 1879, Катеринослав, Російська імперія (нині — м. Дніпро, Україна) — 28 березня 1942,с. Німчиновка, Одинцовський район, Московська область, Російська федерація) — музикознавець, публіцист, перекладач, педагог; автор роботи «Музика і революція» — першого дослідження в галузі музикознавства в Білорусі.

Переклав білоруською мовою низку творів античних авторів («Антігона» Софокла, «Іліаду» Гомера). Відомо понад 820 його перекладів, пов'язаних із музикою. Уклав словник «Музичні терміни» (опублікований в серії «Білоруська наукова термінологія»).

Біографія[ред. | ред. код]

Народився в 1879 в сім'ї лікаря і акушерки. Першу освіту здобув у Віленській гімназії, потім закінчив медичний факультет Юрьївського університету. Випускник Московського університету (1908), закінчив історико-філологічний факультет. Брав приватні уроки у професорів Московської консерваторії.

Викладав грецьку та латинську мови, а також теоретичні курси в навчальних закладах Могильова. У 1919 заснував тут перший громадський симфонічний оркестр в Білорусі, який складався з двадцяти чоловік, де Юліан Дрейзін виконував партію першої скрипки. З 1925-1935 в Мінську, викладав історію та теорію музики в Білоруському педагогічному, Білоруському музичному технікумах і Білоруській державній консерваторії, античні мови — в Камвузі і БДУ, працював у Інституті білоруської культури, Академії наук, білоруським радіокомітеті. З його ініціативи по білоруському радіо транслювалися концерти білоруських співаків.

У другій половині 1920-х був членом Білоруського товариства драматичних письменників і композиторів. З вересня 1926 — один з найактивніших співробітників товариства. У 1929 направлений на першу всеросійську музичну конференцію в Санкт-Петербург. У 1930 на кошти товариства видаються його переклади. У 1930-х з початком репресій білоруського інтелігенції був неодноразово критикований за помилки «контрреволюційного характеру». Незабаром був виключений з Білоруського товариства драматичних письменників і композиторів і секції композиторів Білорусі.

У 1931 (або в 1932) правління товариства повідомило, що «комісія по перевірці складу членів Т-під виключила зі складу Т-во … Юліяна Дрейзіна, як ідеологічно чужого і такого, що досі не порвав з минулим і не визнав свої помилки».[1]".

Останньою статтею Ю. Дрейзіна стала публікація «Музичне життя Білорусії», після якої в газетах «ЛІМ» і «Зьвязда» з'явилися статті — «обвинувальні вироки» Х. Дунця і Я. Шараховського. Написавши «покаяльний» лист, вчений з родиною в 1935 виїхав з Мінська і оселився в селищі Німчиновка під Москвою. Пізніше викладав грецьку мову у вищих навчальних закладах столиці Російської федерації. У 1938-1942 викладач, потім доцент філологічного факультету Московського університету і педагогічного інституту.

Помер у 1942 в Немчиновці. Мав дочку — Віру Дрейзін.

Бібліографія[ред. | ред. код]

Юліян Дрейзін публікувався під псевдонімами Ю. Д., Д., Е. Ж.-а, О., Е. Ж., Ю-н, Альфа, Гамма, Строгі, Нэўма, Слухач, Зат-ка, Фа, А. К-оў, Арыон, Орфей, Бэта.

Публікацыі ў часопісах
  • Новыя плыні ў сучаснай музыцы // Полымя. 1925. № 3.
  • Музыка ў творах беларускіх паэтаў (Янка Купала) // Полымя. 1925. № 4.
  • Музыка ў творах беларускіх паэтаў (Якуб Колас, Цішка Гартны, Зьмітрок Бядуля) // Полымя. 1925. № 6.
  • Білоруська музыка // Музыка (Харків). 1925. № 5, 6, 7, 8.
  • Нові білоруські музични твори // Музыка (Харків). 1925. № 9, 10
  • Беларуская песьня на Украіне (Факты і ўражаньні) // Полымя. 1926. № 3.
  • Школа і музыка // Асьвета. 1926. № 3.
  • Проблемы нацыянальнай музыкі // Асьвета. 1926. № 11 (2).
  • Бэтховэн. Жыцьцяпіс і творчасьць (Да сталецьця ад дня сьмерці) // Полымя. 1927. № 2.
  • Бэтговэн (Да сталецьця ад дня яго сьмерці) // Маладняк. 1927. № 3.
  • Катрычнік і музыка // Полымя. 1927. № 7.
  • Кастрычнік і беларуская музыка // Узвышша. 1927. № 5.
  • Музыка в Белоруссии // Музыка и революция. 1927. № 7, 8.
  • Шануйце мову // Узвышша. 1928. № 1. С. 179—180.
  • Антычныя мотывы ў поэзіі М. Багдановіча // Узвышша. 1927. № 2 (8).
  • Франц Шубэрт (Да стагодзьдзя з дню сьмерці) // Узвышша. — 1929. — № 1 (13) — С. 83—97.
  • Н. Паганіні: да 150-годзьдзя з дню нараджэньня // Мастацтва і рэвалюцыя. 1933. № 1, 2.
  • Музичное жицця Білоруси // Радянська музика (Харків). 1933. № 5.
  • Музыкальная жизнь Белоруссии // Советская музыка. 1934. № 7.
Публікації у окремих виданнях
  • Дрейзин, Ю. Н. Докладъ преподавателя Могилевской мужской Императора Александра I Благословенного гимназіи Ю. Н. Дрейзина о преподаваніи латинского языка / Ю. Н. Дрейзин // Матеріалы по организаціи школьнаго обученія на началахъ научной педагогики. Вып. IX. — Вильна: Типографія А, Г, Сыркина, Большая ул., собств. домъ, 1915. — С. 74—88.
  • Дрейзин, Ю. Н. Музыка и революция. Лекции об историческом развитии музыки, читан. в крунте в 1921 г. / Ю. Н. Дрейзин. — Могилев, издательство Красноармейского Университета имени 16-ой армии , 1921. — 112 с.
  • Беларуская навуковая тэрмінолёгія. Вып. 7. Музычныя тэрміны / склад. Ю. М. Дрэйзін. — Коштам Інстытуту Беларускае культуры ў Менску, 1926. — 41 с.
  • Дрэйзін, Ю. Музыка ў творах Якуба Коласа / Ю. Дрэйзін // Якуб Колас у літаратурнай крытыцы. Да дваццацігадовага юбілею яго літаратурнай дзейнасці / злажыў Ул. Дзяржынскі. — Менск: БДВ, 1926. — С. 121—131.
  • Пасхалов, В. Белорусская музыка / В. Пасхалова, Ю. Дрейзин // БСЭ: в LVX т. / под общ. ред. Н. И. Бухарина [и др.]; гл. ред. О. Ю. Шмидт. — М., 1927. — Т. V. — С. 375—378
  • Дрэйзін, Ю. Музыка ў творах Янкі Купалы / Ю. Дрэйзін // Янка Купала ў літаратурнай крытыцы / пад рэд. З. Жылуновіча і М. Байкова. — Менск: БДВ, 1928. — С. 204—223.
  • Дрейзин, Ю. Музыка в Белоруссии / Ю. Дрейзин // Белорусская культура, сб. 1. — Минск, 1928. — С. 46—48
Рукописи
  • Характеризовать отношеніе Эразма къ идеямъ гуманизма и реформаціи на основаніи colloquia familiaria, 1903.
  • De sermone Polybiano, 1904.
  • Программа по классу музыки в 1-й Могилевской Государственной школе им. Н. А. Римского-Корсакова, 1923.
  • Дыялектычныя працэсы ў гісторыі музыкі. Тэзісы дакладу, 133.
  • Вучэбны дапаможнік па музычным выхаванні ў агульнадукацыйных школах (у сааўт. з .М. Мацісонам, М. Равенскім, М. Леўчанкам), 1934.
  • Античные реминисценции в сочинениях В. И. Ленина, 1940.
Оперні лібрето
  • Аладаў М. І. Опера «Тарас на Парнасе», 1927. Лібрэта Ю. М. Дрэйзін.
Тексти до музичних творів
  • Равенскі М. Я. Кантата «Беларусь» для хору і сімфанічнага аркестру да 15-годдзя Кастрычніцкай рэвалюцыі, 1932 (3). Словы Ю. М. Дрэйзіна.
  • Тэксты да масавых песень на музыку І. Любана, М. Аладава, Г. Самохіна, М. Мацісона, М. Равенскага.
Публікації перекладів текстів музичних творів
  • Моцарт. Калыханка. Тэкст у перакладзе Юльяна Дрэйзіна. Для аднаго голасу з акампанімэнтам фортэп'яна. — Коштам і працай Беларускага таварыства драматычных пісьменьнікаў і кампазытараў у Менску, 1929 (30). — 4 с.
  • Шыльлер. «Да волі». Тэкст хору ў сімфоніі. Вольны пераклад Ю. М. Дрэйзіна.
Інші публікації перекладів
  • Сафокль. Антыгона / Сафокль; пераклад з старагрэцкае мовы Ю. М. Дрэйзіна. — Менск: Выданьне ЦБ Маладняка, 1926. — 104 с.
  • Барычэўскі, А. І. «Сучаснае ў старажытным». Пераклад урыўку з «Іліады» VI, 390—496. Разьвітаньне Гэктара з Андромахай Гомэра / А. І. Барычэўскі // Узвышша. — 1928. — № 3 (9). — С. 111—115.
  • Вайс, Л. У аўтара музыкі «Інтэрнацыяналу» (З газэты «Ротэ Фанэ» ад 6/1 1927 г.) / Л. Вайс; пераклаў Арыон // Зьвязда. — 1927. — 11 верас.
  • Коменский, Ян Амос. Избранные педагогические сочинения. Том III. Мир чувственных вещей в картинках или изборажение и наименование всех главнейшых предметов в мире и действий в жизни («Orbis sensualium pictus») / Ян Амос Коменский; пер. с латин. яз. Ю. Н. Дрейзина; под ред. и со вступ. ст. проф. А. А. Красновского. — М.: Гос. Уч.-пед. изд. Наркомпросса РСФСР, 1941. — 352 с.
  • Эўрыпід. Бакханкі / Эўрыпід; пераклад Ю. Дрэйзіна. Публікацыя А. Жлуткі, падрыхтоўка тэксту і камэнтара да публ. Л. Баршчэўскага // Дзеяслоў. — 2012. — № 6 (61). — С. 222—258.
Публікації перекладів оперних лібрето (у дужках — рік постановок опер з лібрето)
  • Цырульнік з Сэвільлі. Опэра ў дзьвух дзеях. Музыка Дж. Росіні. Лібрэта Ч. Стэрбіні. Пераклад з італьянскага першатвору Ю. Дрэйзіна. — Коштам і працай Беларускага таварыства драматычных пісьменьнікаў і кампазытараў у Менску, 1930. — 21 с (1930, 1934)
Рукописи перекладів оперних лібрето (у дужках — рік постановок опер з лібрето)
  • Даргамыжскі «Русалка» (1927, 1929, 1939); Гуно «Фауст» (1928); Рымскі-Корсакаў «Залаты пеўнік» (1931), «Апрычнікі» («Царская нявеста») (1933, 1934, 1938), «Сьнегурачка», «Казкі аб цары Салтане»; Бізэ «Кармэн» (1932, 1933, 1935, 1937); Чайкоўскі «Яўгені Анегін» (1933, 1934, 1936, 1940), «Пікавая дама» (1934, 1935, 1936, 1940), «Чаравічкі»; Барадзін «Князь Ігар» (1934, 1935); Рахманінаў «Алеко»; Мусаргскі «Барыс Гадуноў», «Сарочынская ярмарка»; Вердзі «Аіда»; Абер «Нямая з Портычы»; Пучыні «Богема»; Д'Альбэр «Даліна»; Нікалаі «Віндзорскія кумкі»; Іпалітаў-Іванаў, нумары з опэры «Оле з Нордлянда»; Моцарта, нумары з опэры «Шлюб Фігаро»
Рукописи перакладів текстів романсів і пісень (у дужках — кількість перекладених творів)
  • на музыку Аладава (3), Арлова, Арэнскага (10), Балакірава (9), Барадзіна (7), Белага, Бэтговэна (4), Брамса, Васіленскі, Васільева-Буглая (10), Глінкі (11), Гліера (9), Грачанінава (20), Грыга (13), Давідзенкі (14), Даргамыскага (19), Каваля (13), Красева (17), Кюі (10), Мэндэльсона, Мусарскага (25, у тым ліку песьні цыкляў «Дзіцячая», «Бяз сонца»), Рахманінава (18), Рымскага-Корсакава (18), Чайкоўскага (29), Чарапніна, Шапэна, Шубэрта (22), Шумана (7) і інш.
Рукописи перакладів текстів арій з опер, ораторіїв, кантат
  • на музыку Баха, Бэтговэна, Бізэ, Вагнэра, Вэбэра, Вэрдзі, Гайдна, Гэндэля, Глінкі, Глюка, Леанкавала, Маснэ, Моцарта, Мусарскага, Напраўніка, Нікалаі, Пэргалезі, Пучыні, Рымскага-Корсакава, Сэн-Санса, Чайкоўскага і інш.
Інші рукописи перекладів
  • М Кашкін «Падручнік тэорыі музыкі»; Сафокл «Эдып-тыран»; Арыстафан «Лізістрата»; Эўрыпід «Бакханкі»; Люкрэцыюс «De rerom natura» («Аб прыродзе рэчаў»), кн. 1; Гамэр «Одысэя» (1 песьнь), сумесна з М. Грамыкам; Шніцлер «Зялёны какаду» («Зялёны папугай»)

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]


  1. БДАМЛМ. — Фонд 81. —Воп. 1. — С. 23