Юлія Кристева

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Юлія Кристева
Юлия Кръстева
Юлія Кристева, 2008 р.
Юлія Кристева, 2008 р.
Дата народження 24 червня 1941(1941-06-24) (75 років)
Місце народження Слівен, Болгарія
Національність болгарка
Громадянство Франція Франція
Alma mater Софійський університет Святого Климента Охридського
Мова творів болгарська, французька, англійська
Рід діяльності новеліст, філософ
Жанр роман, есе
Нагороди Officer of the Legion of Honour[d], Командор ордена «За заслуги»[d], Премія Людвіга Хольберга і Премія Ганни Арендт[d]
Wikiquote-logo.svg Висловлювання у Вікіцитатах
Commons-logo.svg Медіафайли у Вікісховищі

Ю́лія Кри́стева (Крістева, болг. Юлия Кръстева, фр. Julia Kristeva; *24 червня 1941, Слівен, Болгарія) — болгарська і французька письменниця, філософ, літературознавець.

Біографія[ред.ред. код]

Народилася в Слівені, у Болгарії. У 60-ті переїхала до Франції. Наприкінці 1960-х приєдналась до групи «Тель-Кель». Навчалась у декількох французьких університах. Дружина письменника Філіпа Соллерса.

Наукова і письменницька діяльність[ред.ред. код]

Філософські погляди Юлії Кристевої формувались під впливом структуралізму. У своїх ранніх працях Кристева досліджувала семіотичні, літературні і психоаналітичні структури, розглядаючи ці дискурси у площині їх взаємозв'язку і взаємовпливі. Кристева зосереджує особливу увагу на структурних опозиціях — дуалізмах, які у психоаналітичному контексті виражаються як стосунок між суб'єктом та іншим. У праці «Семіотика. Дослідження самантичного аналізу» Юлією Кристевою введено в науковий обіг термін «інтертекстуальність».

Твори[ред.ред. код]

Романи
  • L’Horloge enchantée, Fayard, 2015.
  • Тереза, моя любов (Thérèse mon amour), récit, Fayard, 2008
  • Убивство у Візантії (Meurtre à Byzance)
  • Володіння (Possession)
  • Старий і вовки (Le vieil homme et les loups)
  • Самураї (Les Samouraïs)
Есе
  • Історії кохання (Histoires d'amour, Деноель, 1983
  • Жаргон та метажаргон: тупик (Jargon et méta-jargon: l'impasse, Fayard, 1985
  • Чужі для нас самих (Étrangers à nous-mêmes), Fayard, 1988, ISBN 2-213-02177-5
  • Ненависть і прощення (La Haine et le Pardon), Fayard, 2005.
  • Жіночий геній (Le Génie féminin), том 1 : Ганна Аренд (Hannah Arendt), Fayard, 1999 ; том 2 : Мелані Кляйн (Melanie Klein), Ed.: gallimard-folio, 2003, ISBN 2-07-042739-0 ; том 3 : Колетт (Colette), Fayard, 2002.
  • Чуттєвий час (Le Temps sensible. Proust et l'expérience littéraire), Галлімар, 1994, Folio Essais, 2000.
  • Сама, жінка (Seule, une femme)
  • Ця наймовірна потреба віри (Cet incroyable besoin de croire), Bayard, 2007
Інші тексти
  • Мова, ця незнайомка (Le Langage, cet inconnu), «Le point de la question», S.G.P.P., 1969. [опубліковано під псевдонімом Julia Joyaux]
  • Мова, ця незнайомка. Ініціація в лінгвістику (Le Langage, cet inconnu. Une initiation à la linguistique), Points Seuil, 1969.
  • Спочатку була любов. Психоаналіз віри (Au commencement était l'amour. Psychanalyse et foi), «Textes du XXe», Hachette, 1985.
  • Семіотика. Дослідження самантичного аналізу (Semeiotike. Recherches pour une sémanalyse), Seuil, 1969
  • Романний текст. Семіологічний підхід до трансформаційно-дискурсивної моделі (Le texte du roman). Approche sémiologique d'une structure discursive transformationnelle, La Haye, Mouton, 1970
  • Китайці (Des Chinoises), Des Femmes, 1974 ; перевид. Pauvert, 2001.
  • Полілог (Polylogue), Seuil, 1977
  • Про китайських жінок (About Chinese Women) London: Boyars, 1977
  • Влада жаху (Pouvoirs de l'horreur. Essai sur l'abjection), Seuil, 1980.
  • Революція поетичної мови (La Révolution du langage poétique.) L'avant-garde à la fin du XIXe, Lautréamont et Mallarmé, 1985
  • Чорне сонце. Депресія і меланхолія (Soleil noir. Dépression et mélancolie), Gallimard, 1987
  • Сенс і нонсенс бунту (Sens et non-sens de la révolte), Fayard, 1996.
  • Інтимний бунт (La Révolte intime), Fayard, 1997.
  • Нові хвороби душі (Les Nouvelles Maladies de l'âme), Fayard, 1993, ISBN 2-213-02961-X

Твори, перекладені українською[ред.ред. код]

  • Крістева Ю. Stabat Mater / Пер. з фр. Христини Сохоцької // Антологія світової літературно-критичної думки ХХ ст. — Львів: Літопис, 2002. — С. 662–679.
  • Крістева Ю. Самі собі чужі / Пер. з фр. Зої Борисюк. — Київ: Вид-во Соломії Павличко «Основи», 2004. — 264 с.
  • Крістева Ю. Полілог / Пер. з фр. Петра Таращука. — Київ: Юніверс, 2005. — 480 с.
  • Крістева Ю. Сили жаху. Есей про відразу // Незалежний культурологічний часопис «Ї». — № 37. — 2005. — С. 38-53.
  • Крістева Ю. Час жінок // Про рівність статей. Збірник / Пер. з фр. під заг. ред. О. Хоми. — К.: ППС-2002, 2007. — С. 25-46.

Література[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]



Письменник Це незавершена стаття про письменника.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.