Юнес Ель-Айнауї

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Юнес Ель-Айнауї (араб. يونس العيناوي‎, англ. Younes El Aynaoui; народ. 12 вересня 1971(19710912), Рабат) — марокканський професійний тенісист.

Переможець п'яти турнірів АТР в одиночному розряді. Найбільшим професійним досягненням є 14-е місце у світовому рейтингу у березні 2003 р. у віці 31-го року. Лауреат нагороди АТР в номінації «Повернення року» (1998). У 2000 і 2002 роках двічі вибирався до ради гравців АТР.

Біографія[ред.ред. код]

У 1990 році у віці 18 років, Ель-Айнауї поїхав до США у м. Брейдентон, штат Флорида, щоб провести тиждень у тенісній академії Ніка Боллетьєррі. Після цього він вирішив стати професійним тенісистом. Юнес продовжував відточувати свою майстерність в академії протягом наступних двох років. Для того, щоб отримувати дохід він працював водієм автобусу академії, прибирав тренажерний зал, доглядав за ракетками, працював помічником для молодших учнів академії.

Кар'єра[ред.ред. код]

З 1990 року Ель-Айнауї почав виступи у складі збірної Марокко, коли вперше брав участь у Кубку Девіса. У 1992 він виступав на Олімпіаді в Барселоні у складі збірної, де у другому колі змагань поступився п'ятій ракетці світу Борису Беккеру.

У березні 1993 році Юнес здобув перший помітний успіх в одиночному розряді на Гран-прі в Касабланці, де він вперше у своїй кар'єрі вийшов у фінал турнірів АТР. Проте у фіналі поступився аргентинському тенісисту Гілльєрмо Перес-Рольдану.

Особисте життя[ред.ред. код]

Одружився в 1997 році з Анні-Софі. Має троє синів: Юен, Ніл і Ноам.

У 2003 році за результатами опитування марокканського журналу L'Economiste Юнес Ель-Айнауї був визнаний найкращим прикладом для наслідування в країні, випередивши діючого на той час прем'єр-міністра Марокко Гішама ель-Герружа.

Спортивні досягнення[ред.ред. код]

Титули[ред.ред. код]

Legend (Singles)
Великий шолом (0)
Мастерс (0)
ATP Мастерс Серія (0)
ATP Тур (5)

Найкращі партії[ред.ред. код]

Результат Дата Турнір Покриття Суперник Рахунок
Переможець 2 серпня 1999 Відкритий чемпіонат Нідерландів Ґрунт Аргентина Маріано Забалета 6–0, 6–3
Переможець 10 вересня 2001 Відкритий чемпіонат Румунії Ґрунт Іспанія Альберто Монтанес 7–6(7–5), 7–6(7–2)
Переможець 31 грудня 2001 Відкритий чемпіонат Катару хард Іспанія Фелікс Мантілла 4–6, 6–2, 6–2
Переможець 8 April 2002 Гран-прі Хассана II, Марокко Ґрунт Аргентина Гільєрмо Каньяс 3–6, 6–3, 6–2
Переможець 29 квітня 2002 Відкритий чемпіонат BMW, Німеччина Ґрунт Німеччина Райнер Шьюттлер 6–4, 6–4

Посилання[ред.ред. код]