Юнкер (значення)
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
Юнкер (від сер.-н.-нім. Juncherre — «молодий пан») — багатозначний термін.
- Юнкер (Росія) — вихованець російського військового училища.
- Юнкер — німецький поміщик в широкому сенсі, прусський у вузькому; також загальніше — представник стану землевласників.
- Юнкер СС — кандидат на присвоєння первинного офіцерського звання СС у період існування нацистського Третього Райху.
- Юнкер — парашутні системи що розробляє іванівський парашутний завод «Політ».[1]
- Юнкер Олександр Логинович (1795—1860) — генерал-лейтенант, учасник Вітчизняної війни 1812.
- Юнкер Василь Васильович (1840—1892) — російський мандрівник.
- Ґотліб-Фрідріх-Вільгельм Юнкер (1705—1746) — член С.-Петербурзької Академії Наук.
- Жан-Клод Юнкер (нар. 1954) — прем'єр-міністр (з 1995) і міністр фінансів (з 1989) Люксембургу, Президент Єврокомісії.
- Іоанн Юнкер (1679—1759) — лікар та хімік, професор університету в Галле[2].
- Іоанн Християн Вільгельм Юнкер (1761—1800) — лікар, професор медицини в Галле[3].
- Карл Юнкер (1867-†) — австрійський бібліограф, автор ряду історичних праць[4].
- Мадс Юнкер (нар. 1981) — данський футболіст.
- Юнкер Стів (нар. 1972) — канадський хокеїст.
- Християн Юнкер (1668—1714) — німецький філолог та історик, історіограф Саксонського дому[5].
- Герман Юнкер — німецький й австрійський єгиптолог.
- Юнкери (телесеріал) — за однойменною повістю Олександра Купріна (2006)
- Юнкерс (значення)
- ↑ Армії РФ поставили вантажні парашути “Юнкер-ДГ-250” (укр.). 10 листопада 2023. Процитовано 11 листопада 2023.
- ↑ Юнкер, Иоанн // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- ↑ Юнкер, Иоанн-Христиан-Вильгельм // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- ↑ Юнкер, Карл // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- ↑ Юнкер, Христиан // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)