Юн Мей
| Юн Мей | ||||
|---|---|---|---|---|
| 咏梅 | ||||
 | ||||
| На Берлінському МКФ, 2019 р. | ||||
| Народилася |
14 лютого 1970 (54 роки) Хух-Хото | |||
| Громадянство |
 КНР | |||
| Діяльність | актриса | |||
| Alma mater | University of International Business and Economicsd | |||
| Роки діяльності | 1997–тепер. час | |||
| IMDb | ID 3619308 | |||
| Нагороди та премії | ||||
| Срібний ведмідь найкращій акторці | ||||
|
| ||||
 Юн Мей у Вікісховищі | ||||
Юн Мей (кит. 咏梅; нар. 14 лютого 1970) — китайська актриса, найбільш відома роллю у фільмі «Прощай, сину мій», за яку отримала Срібного ведмедя на 69-му Берлінському міжнародному кінофестивалі.
Ранні роки[ред. | ред. код]
Юн Мей — етнічна монголка. Народилася у Хух-Хото, столиці Внутрішньої Монголії[1][2]. Її монгольське ім'я — Сунжидма (монг. ᠰᠦᠨᠵᠢᠳᠮ ᠠ, Сүнжидмаа, Sünžidmaa). Навчалася у Бейдзінському Університеті міжнародного бізнесу й економіки[en][1].
Кар'єра[ред. | ред. код]
Закінчивши університет, вона працювала у зовнішній торгівлі, а згодом у студії телеведучої Сюй Ґехуей[2]. За рекомендацією Сюй Йон Мей знялася в телевізійній драмі «The Man Who Herds the Clouds» (1997), якою розпочала свою акторську кар'єру. Роль у телевізійній драмі «A Chinese-style Divorce» (2004) зробила виконавицю популярною[3].
У 2015 році Юн Мей зіграла у фільмі Хоу Сяосяня «Вбивця», що брав участь у головному конкурсі Каннського кінофестивалю.
Наступною гучною кінокартиною за її участі стала «Прощай, сину мій» режисера Ван Сяошуая, де вона виконала роль матері, що втратила єдиного сина. Прем'єра фільму відбулася на 69-му Берлінському міжнародному кінофестивалі[4][5]. Там вона отримала Срібного ведмедя за найкращу жіночу роль[5][6], ставши першою актрисою материкового Китаю, що отримала цю нагороду[2].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б 咏梅 我的生活比剧本精彩多了. Xinhua. 22 березня 2019. Архів оригіналу за 18 квітня 2019. Процитовано 18 квітня 2019.
- ↑ а б в Hai Qing 海清 (18 лютого 2019). 蒙古族演员咏梅 擒“银熊”. Inner Mongolia Morning News. Архів оригіналу за 18 квітня 2019. Процитовано 18 квітня 2019.
- ↑ Cao Songbo 曹嵩博 (2 лютого 2012). 咏梅：我不是个有野心的演员. Culture China. Архів оригіналу за 30 жовтня 2014. Процитовано 18 квітня 2019.
- ↑ Chen, Meiling (18 лютого 2019). Chinese actors win top awards at Berlin festival. China Daily. Архів оригіналу за 20 вересня 2020. Процитовано 18 квітня 2019.
- ↑ а б Lead roles in Chinese saga ‘So Long My Son’ share best actor awards. South China Morning Post (англ.). 17 лютого 2019. Архів оригіналу за 17 листопада 2020. Процитовано 18 квітня 2019.
- ↑ Meza, Ed (16 лютого 2019). Berlin Film Festival 2019: Nadav Lapid’s ‘Synonyms’ Wins Golden Bear. Variety. Архів оригіналу за 17 лютого 2019. Процитовано 18 квітня 2019.
Посилання[ред. | ред. код]
|
