Юр'єв Зиновій Юрійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Юр'єв Зіновій Юрійович
рос. Юрьев Зиновий Юрьевич
Ім'я при народженні Зяма Юдович Грінман
Псевдо Зіновій Юр'єв
Народився 1 липня 1925(1925-07-01) (94 роки)
Чашники, Вітебська область, БРСР
Громадянство СРСР СРСР
Росія Росія
Національність єврей
Діяльність прозаїк, журналіст
Мова творів російська
Роки активності 1964
Напрямок проза
Жанр фантастична повість, роман, оповідання
Magnum opus Повна переробка
Діти Юр'єв Михайло Зіновійовичd
Премії «Аеліта» (1982)

Зино́вій Ю́рійович Ю́р'єв (рос. Зино́вий Ю́рьевич Ю́рьев, при народженні Зяма Юдович Гринман, 1 липня 1925(19250701), Чашники) — російський письменник-фантаст та журналіст.

Біографія[ред. | ред. код]

Зяма Грінман народився 1 липня 1925 року в містечку Чашники в Білорусі. У 1942—1946 роках майбутній письменник проходив службу в Радянській Армії. Після демобілізації Зяма Грінман закінчив Московський інститут іноземних мов. Після закінчення інституту він працював учителем англійської мови в школі та в технікумі. Пізніше вже під псевдонімом «Зиновій Юр'єв» розпочав працювати у всесоюзному сатиричному журналі «Крокодил». У цьому журналі Зиновій Юр'єв розпочав публікуватися у 1952 році, початково як сатирик та памфлетист. Перший свій фантастичний твір — повість «Фінансист рачки» — письменник опублікував у 1964 році в журналі «Смена». Більшу частину творчості Юр'єва складають романи-памфлети, присвячені розвінчуванню так званої «західної пропаганди» (зокрема, «Повна переробка», «Позов», «Біле зілля»), частина його творів присвячена контакту з іншими цивілізаціями («Повелитель еллів», «Дарую вам пам'ять»), деякі твори присвячені також проблемі клонування людини («Людина під копірку»). У останні роки існування СРСР творчість письменника була частково спрямована на критику існуючого в СРСР ладу, зокрема це помітно в романі «Бета Сім при ближчому розгляді», частково помітно також в пізніших версіях роману «Чорний Яша». У романі «Далекі родичі» письменник на фоні фантастичного сюжету критикує порядки в радянському будинку пристарілих. Узагалі Юр'єв був досить продуктивним письменником, проте швидко досяг свого рівня, і в його пізніших творах містяться елементи самоповтору.

Після розпаду СРСР Зиновій Юр'єв не сприйняв нову російську дійсність, і на тривалий час відійшов від фантастики. Тривалий час він займався підприємницькою діяльністю — разом із дружиною видавав англомовний журнал «Путівник Росією». З початку ХХІ століття повернувся до фантастики, видав ще кілька романів «Брат мій, ящер», «Чуже тіло», «Ангел смерті подає у відставку», «Провидець».

У творчому доробку Зиновія Юр'єва є також книга про відомого хокеїста Валерія Харламова «Форвард № 17», написана у співавторстві із відомим спортивним журналістом Володимиром Дворцовим. Зиновій Юр'єв є також автором сценарію до фільму «Ідеальний злочин», а також неопублікованих кіносценаріїв «72 градуси нижче нуля», «П'ятдесят на п'ятдесят», «Така жорстока гра — хокей».

Особисте життя[ред. | ред. код]

Зиновій Юр'єв одружений, його дружина журналіст. Його син, Михайло Зиновійович Юр'єв (1959—2019) був відомим російським підприємцем, був також депутатом Державної думи Росії та пізніше заступником її голови у 1995—1999 роках.[1]

Твори[ред. | ред. код]

Романи[ред. | ред. код]

  • 1973 «Белое снадобье»
  • 1975 «Полная переделка»
  • 1977 «Быстрые сны»
  • 1978 «Чёрный Яша»
  • 1980 «Дарю вам память»
  • 1982 « Иск»
  • 1988 «Повелитель эллов»
  • 1990 «Бета Семь при ближайшем рассмотрении»
  • 2008 «Брат мой, ящер»
  • 2011 «Чужое тело»
  • 2012 «Ангел смерти подаёт в отставку»
  • 2012 «Предсказатель»

Повісті[ред. | ред. код]

  • 1964 «Финансист на четвереньках»
  • 1965 «Звук чужих мыслей»
  • 1966 «Башня мозга»
  • 1967 «Альфа и омега»
  • 1970 «Рука Кассандры»
  • 1971 «Кукла в бидоне»
  • 1973 «Человек под копирку»
  • 1976 «Быстрые сны»
  • 1984 «Беседы с королем Цурри-Эшем двести десятым»
  • 1984 «Часы без пружины»
  • 1985 «Тонкий голосок безымянного цветка»
  • 1991 «Дальние родственники»
  • 2007 «Смертельное бессмертие»

Нагороди та премії[ред. | ред. код]

Зіновій Юр'єв був лауреатом премії «Аеліта» у 1982 році та премії «Великий Роскон» (2007).

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]