Перейти до вмісту

Юркевич Андрій Михайлович

Додати посилання
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Юркевич.
Андрій Михайлович Юркевич
 Солдат
Загальна інформація
Народження18 квітня 1982(1982-04-18)
с. Білозірка, Лановецький район, Тернопільська область, Українська РСР, СРСР
Смерть5 вересня 2014(2014-09-05) (32 роки)
Металіст
Луганська область
Україна Україна
ПохованняМикулинецький цвинтар
ГромадянствоУкраїна Україна
Псевдо«Грізлі»
Військова служба
Роки служби2014
ПриналежністьУкраїна Україна
Вид ЗС Сухопутні війська
Рід військ Механізовані війська
Формування
 «Айдар»
Війни / битвиВійна на сході України
• Засідка під Веселою Горою
Командування
командир 2-го взводу 2-ї роти «Захід»
24-го батальйону територіальної оборони «Айдар»
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «Народний Герой України»
Орден «Народний Герой України»
Почесний громадянин Тернопільської області
Почесний громадянин Тернопільської області
Нагрудний знак «За оборону Донецького аеропорту»
Нагрудний знак «За оборону Донецького аеропорту»
CMNS: Юркевич Андрій Михайлович у Вікісховищі

Андрі́й Миха́йлович Юрке́вич (псевдо «Грізлі»; 18 квітня 1982 с. Білозірка Лановецького району Тернопільської області — 5 вересня 2014, с. Металіст Луганської області) — український військовик, командир 2-го взводу 2-ї роти «Захід» 24-го батальйону територіальної оборони «Айдар» МО України.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Навчався Андрій Юркевич у Тернопільській школі № 13, брав участь в усіх можливих змаганнях, конкурсах, квестах, КВН-ах. Працював у фірмі «Максимум» (Тернопіль).

Андрій Юркевич — боєць спортивного клубу «Характерник» (м. Тернопіль), громадський активіст, активний учасник подій на Майдані, зокрема під час протистояння 18—20 лютого 2014 року.

Після початку війни на сході України вступив до батальйону «Айдар» і в його складі брав участь у звільненні Луганщини, вів щоденник учасника війни у соціальній мережі.

Обставини загибелі

[ред. | ред. код]
Докладніше: Засідка під Веселою Горою

Загинув у засідці проросійських бойовиків на ділянці дороги Щастя — Металіст, поблизу села Весела Гора[1]. 5 вересня, дві групи батальйону висунулися на блокпост на ділянці Металіст — Щастя в Луганській області. Через артобстріл території загону довелося відступити в лісосмугу, а потім машина з бійцями виїхала в бік Щастя.

У машині було 12 осіб першої групи «Термінатора» та 11 бійців — другої, під командуванням Андрія Юркевича. Проїхавши поворот на Кольорові піски, через 1—1,5 км вони під'їхали до блокпоста, на якому майорів український прапор. «Термінатор» (командир групи) вийшов з машини і підійшов до постового. На питання постового: «Хто такі?» відповів «Ми — Айдар». «Айдар!» — крикнув постовий, і одночасно весь блокпост відкрив вогонь по машині наших бійців. Кузов вибухнув і спалахнув через прострелений бензобак і боєприпаси, що здетонували. Багато бійців зазнали поранень і опіків. Вони втікали в зеленку й поле соняшників. Позаду лунали поодинокі постріли — звуки зачистки, очевидно, добивали поранених, які були на блокпості[2][3]

Один із наших поранених дістався до вояків 80-ї бригади і добровольців. Десантники кинулись на допомогу айдарівцям, влетіли на блокпост, вступили в бій.[4]. Підбили танк і БТР противника, зруйнували споруди блокпоста, проїхавши по ньому, і пішли далі в напрямку Щастя[5].

Похорон

[ред. | ред. код]

Поминальні служби відбулися 11 вересня в с. Підгороднє Тернопільського району та в Архікатедральному соборі Тернополя, похований на Микулинецькому цвинтарі.

Родина

[ред. | ред. код]

Залишилась дружина Христина (до шлюбу Жилюк), з якою одружився 15 жовтня 2005 року.

Творчість

[ред. | ред. код]

11 листопада 2014 року в державному архіві Тернопільської області відбулась презентація книги спогадів про Майдан і Революцію гідності Андрія Юркевича «Моя революція» (видавничий центр «Вектор», наклад п'ятдесят примірників). На презентації виступили директор ДАТО Юрій Гумен, дружина Андрія Христина, воїн АТО і побратим Валерій Чоботарь, директор школи № 13 Руслан Вавричук та батько Михайло.[6]

17 квітня 2015 року в Тернопільському пресклубі дружина Андрія Христина представила перевидання книги «Моя революція» (наклад — 2500 прим.).[7]

Андрій закінчив писати оповідь за два тижні до того, як піти на схід добровольцем. Писав уночі, — «Мушу встигнути це зробити, інакше мене замучить совість». Він прагнув змін і хотів, щоби люди змінилися. Читаючи книгу, дізнаєшся, які труднощі довелося долати молодим патріотам, з перших вуст дізнатися про бої на Інститутській, про те, як під прицілом снайпера рятували поранених побратимів та виносили тіла загиблих. Спогади Андрія Юркевича дають зрозуміти, що спонукало молодих людей не задумуючись, просто з Майдану, йти на фронт захищати Батьківщину.[8]

Вшанування

[ред. | ред. код]
Відкриття кутка пам'яті Андрія Юркевича у Тернопільській ЗОШ № 13

17 квітня 2015 року в Тернопільській ЗОШ № 13, де навчався Андрій Юркевич, відбувся вечір-реквієм та відкриття кутка пам'яті героя.[9]

Кадри з похорону Андрія Юркевича стали початком документального фільму Леоніда Кантера та Івана Яснія «Добровольці Божої чоти».

5 вересня 2015 року на могилі Андрія Юркевича освятили пам'ятник.[10]

Наприкінці 2016 року рішенням виконкому Тернопільської міської ради Тернопільській загальноосвітній школі-ліцею № 13 присвоєно ім'я Андрія Юркевича.[11]

Відзнаки

[ред. | ред. код]
  • орден «За мужність» ІІІ ступеня (2015, посмертно) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України посмертно нагороджений[12].
  • «Почесний громадянин міста Тернополя» (2015, посмертно) — за особисту мужність і високий професіоналізм, який виявлений у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України[13].
  • орден «Честь і слава» (2015, посмертно) — за мужність, самовідданість та зразкове виконання службового обов'язку, проявлені у боротьбі за Незалежність України під час проведення АТО на Сході України, нагороджений громадською волонтерською організацією «Спілка бійців та волонтерів АТО „Сила України“».[14]
  • Орден «Народний Герой України» (2016).
  • почесний громадянин Тернопільської області (21 грудня 2022, посмертно)[15].
  • Його портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 4, ряд 10, місце 10

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Юркевич Андрій Михайлович («Грізлі»)
  2. ↑ Айдарівець Андрій Юркевич із Тернополя загинув через підлість ворогів // 20 хвилин (Тернопіль), 8 вересня 2014
    .Багато тіл лежало в лісосмузі, у деяких були розпороті животи, — «айдарівці» про обмін полоненими і загиблими // iPress. — 2014. — 11 вересня.
  3. ↑  Ukrainian civil war 18+\Война украине засада на колонну укропов на YouTube — на 17.35-17.55 // Max Graymouse. — 2015. — 7 лютого.
  4. ↑ «Не стало айдарівця „Гріззлі“…» // НОВА Тернопільська газета. — 2014. — № 34 (10—16 вересня). — С. 9.
    Айдар розповів про розгром під Луганськом у день перемир'я // Корреспондент.net. — 2014. — 11 вересня.
  5. ↑ Стали відомі подробиці бою, в якому загинуло двоє лучан-«айдарівців» [Архівовано 18 квітня 2015 у Wayback Machine.] // Четверта влада. — 2014. — 11 вересня.
  6. ↑ Презентація книги Андрія Юркевича у Тернополі // Майдан. — 2014. — 11 листопада
    Презентували книгу про революцію загиблого в АТО Андрія Юркевича // Телекомпанія TV-4. — 2014. — 12 листопада.
    У Тернополі побачила світ книга загиблого на Сході Героя // Телеканал ІНТБ. — 2014. — 12 листопада.
  7. ↑ Дружина Героя Андрія Юркевича — Христина: «Герой — це та людина, яка віддала життя за ближнього. Таким був мій чоловік» // Тернопільський прес-клуб. — 2015. — 17 квітня.
    Книгу айдарівця Андрія Юркевича повезуть і на Схід // 20 хвилин (Тернопіль). — 2015. — 17 квітня.
  8. ↑ Вчора у Чорткові презентували книжку Андрія Юркевича («Грізлі») «Моя Революція» [Архівовано 29 червня 2015 у Wayback Machine.] // Золота пектораль. — 2015. — 4 червня.
  9. ↑ Пам'ять Андрія Юркевича вшанували напередодні його Дня народження на YouTube // Телекомпанія TV-4. — 2015. — 19 квітня.
  10. ↑ Рік тому загинули Герої «Металург» і «Грізлі» на YouTube // Телеканал ІНТБ. — 2015. — 7 вересня.
  11. ↑ Пшоняк, І. Школа № 13 носитиме ім'я айдарівця Андрія Юркевича / Іван Пшоняк // Тернопіль вечірній. — 2016. — № 43 (22 груд.). — С. 8. — (Особистості).
  12. ↑ Указ Президента України від 28 червня 2015 року № 365/2015 «Про відзначення державними нагородами України»
  13. ↑ Звання «Почесний громадянин Тернополя» посмертно присвоїли Героям АТО [Архівовано 2015-12-24 у Wayback Machine.] // Тернопільська міська рада. — 2015. — 18 серпня.
  14. ↑ [1]
  15. ↑ Рідні матимуть по 65 тисяч: 10 військових отримали звання «Почесний громадянин Тернопільської області» // Тернополяни. — 2022. — 21 грудня.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Ще один герой пішов у засвіти / Колектив фірми «Максимум» // Вільне життя плюс. — 2014. — № 74 (12 вер.). — С. 3 — (Слово колег).
  • Маньовська, В. Війна забирає в нас найкращих / Вікторія Маньовська // Вільне життя плюс. — 2014. — № 76 (19 вер.). — С. 3 — (Героям слава!).
  • Чекав у засідці героя кат…: Навіки будем у небеснім батальйоні // Вільне життя плюс. — 2014. — № 82 (15610) (10 жовт.). — С. 5.

Посилання

[ред. | ред. код]
Зовнішні відеофайли
Бійці батальйону «Айдар» вітають з Днем Незалежності, 24 серпня 2014 на YouTube // Громадське Телебачення. — 2014. — 24 серпня. (фрагмент із Андрієм Юркевичем з 1:47)
«Грізлі» про допомогу батальйону Айдар на YouTube // Відеоканал «39 жіноча сотня Самооборони». — 2014. — 12 вересня.
#Тернопіль провів в останню путь 2-х героїв #АТО на YouTube // 5 канал. — 2014. — 11 вересня.
Пам'яті Ореста Квача, Романа Іляшенка та Андрія Юркевича на YouTube // Відеоканал Віктора Мацикура. — 2015. — 4 січня.
Загиблому на Сході Андрію Юркевичу прийшла повістка на YouTube // Телеканал ІНТБ. — 2015. — 14 серпня.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Юркевич Андрій Михайлович
українська персоналія Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до Тернопільської області України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Юркевич_Андрій_Михайлович&oldid=43782741