Юрівка (Томашівська сільська громада)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Юрівка
Країна Україна Україна
Область Київська область
Район Фастівський район
Рада Томашівська сільська громада
Основні дані
Засноване 1578
Населення 148
Площа 0,101 км²
Густота населення 1465,35 осіб/км²
Поштовий індекс 08055
Телефонний код +380 4578
Географічні дані
Географічні координати 50°14′21″ пн. ш. 29°42′33″ сх. д. / 50.23917° пн. ш. 29.70917° сх. д. / 50.23917; 29.70917Координати: 50°14′21″ пн. ш. 29°42′33″ сх. д. / 50.23917° пн. ш. 29.70917° сх. д. / 50.23917; 29.70917
Середня висота
над рівнем моря
191 м
Місцева влада
Адреса ради 08013, Київська обл., Фастівський р-н, с.Вільне, вул. Миру, 49а
Карта
Юрівка. Карта розташування: Україна
Юрівка
Юрівка
Юрівка. Карта розташування: Київська область
Юрівка
Юрівка
Мапа

CMNS: Юрівка у Вікісховищі

Ю́рівка — село Томашівської сільської громади Фастівського району Київської області. Населення становить 148 осіб. День села — 14 жовтня.

Історія[ред. | ред. код]

Краєзнавці вважали, що нинішню Юрівку вперше згадано в описі Київського замку за лютий-березень 1552 року як порожнє «митропольське село Юр'євичі», в якому разом з Куликовим, Попадичами, Рословичами, Янковичами, Невеселовим та Іванковичами мешкало до спустошення 146 людей. Але ця згадка не стосується нашої Юрівки. Колишні митрополичі села Рославичі та Іванковичі існують донині та знаходяться в північно-східній частині Васильківського району.

4 грудня 1578 року вперше згадано село Ставки під Брусиловом у власності пана Харлінського. Ймовірно, це село згодом дало початок Юрівці. Це підтверджують, зокрема, наступні згадки. 15 січня 1612 року возний підтвердив грабіж майна пані Катаржини Збаразької паном Адамом Скларським у селі Ставецькім, названим Юрівкою. 17 січня 1617 року село Ставки і хутір Юрівку з усіма землями Єжи Харлінський заставив пану Лукашу Вітовському за 7000 злотих[1].

У 1664 р. Юрівка належала бишівському маєтку. У 1745 р. ця місцевість почала заселятися наново, належала Харлінським.

У липні 1768 року в селі побували козаки Івана Бондаренка[2].

У 1786 р. в Юрівці побудована дерев'яна церква Різдва Пресвятої Богородиці. Метричні книги, клірові відомості, сповідні розписи церкви Різдва Пресвятої Богородиці с. Юрівка Юрівської волості Київського пов. Київської губ. зберігаються в ЦДІАК України[3].

У 1843 р. село купив Йосип Блоцький, а в 1856 його нащадки продали Юрівку професору Київського університету, доктору медицини Едуарду Ернестовичу Міраму. В цей час там проживало 452 людей, із них 169 ревізькі.

У 1906 році в Юрівці місцеві селяни розгромили дві економії поміщика[4].

У 1922 р. в Юрівці організовано сільську раду, першим головою якої був Гончарук. У роки Великої Вітчизняної війни село було майже зруйноване. 81 мешканець Юрівки не повернувся з фронту.

В «Історії міст і сіл Української РСР» про Юрівку початку 1970-х було подано таку інформацію:

Юрівка - село, центр сільської Ради, розташоване на берегах річки Очеретянки, за 36 км від районного центру. Населення - 381 чоловік. Сільраді підпорядковане село Комуна.

В Юрівці - відділок колгоспу ім. Щорса, за яким закріплено 1600 га землі, в т. ч. 1300 га орної. Основний напрям господарства - вирощування льону, зернових, картоплі. Розвинуте тваринництво. У селі є восьмирічна школа, клуб, бібліотека[4].

Нині в Юрівці працює сирзавод ТОВ «Алдолат».

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Букет Є. Історія кожного поселення — сягає коренями у глиб століть // Макарівські вісті. — 2012. — 3 лютого. — № 5 (10705). — С. 4-5.
  2. Букет Євген. Іван Бондаренко — останній полковник Коліївщини. Історичний нарис. — Київ: Видавництво «Стікс», 2014. — 320 с. ISBN 978-966-2401-09-7
  3. http://cdiak.archives.gov.ua/baza_geog_pok/church/yuri_003.xml
  4. а б Історія міст і сіл Української РСР. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР. — 15 000 прим.

Галерея[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]