Вербицький Юрій Тарасович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Юрій Тарасович Вербицький
Юрій Вербицький.jpg
Юрій Вербицький у горах Криму
Народився 25 серпня 1963(1963-08-25)
Львів, Українська РСР
Помер 22 січня 2014(2014-01-22) (50 років)
біля села Гнідин, Бориспільський район, Київська область, Україна
Поховання
Громадянство СРСР СРСР, Україна Україна
Місце проживання Львів, Україна
Діяльність сейсмолог[d]
Сфера роботи геофізика, сейсмологія
Alma mater Національний університет «Львівська політехніка»
Науковий ступінь кандидат фізико-математичних наук
Заклад Інститут геофізики імені С. І. Субботіна НАН України
Відомий завдяки: Небесна сотня
Діти дочка Уляна
Нагороди
Герой України
Медаль «За жертовність і любов до України»
загинув під час подій Євромайдану

Надгробок Юрія Вербицького на полі почесних поховань Личаківського цвинтару у Львові

Юрій Тарасович Вербицький (25 серпня 1963(19630825), Львів, Українська РСР — 21 або 22 січня 2014, біля с. Гнідин, Бориспільський район, Київська область, Україна) — Герой України[1], сейсмолог, кандидат наук. Син українського геофізика Тараса Вербицького, брат сейсмолога Сергія Вербицького.[2][3] Активіст Євромайдану; був викрадений разом з Ігорем Луценком невідомими 21 січня 2014 року і вбитий після катувань[4].

Біографія[ред. | ред. код]

Народився в родині геофізика Тараса Зиновійовича Вербицького та Тетяни Василівни Борачок. Мав старшого брата Сергія, 1958 року народження.

У 1985 році закінчив факультет геодезії Львівського політехнічного інституту. З 1994 року працював у відділі сейсмічності Карпатського регіону Інституту геофізики НАН України, Львів. У 2013 захистив дисертацію на тему «Методичні та прикладні аспекти комплексного банку геофізичної інформації Карпатського регіону» і отримав науковий ступінь кандидата фізико-математичних наук. Займався створенням апаратури і програмного забезпечення геофізичних і сейсмічних досліджень.

Захоплювався альпінізмом[5]; мав перший розряд з альпінізму, долав маршрути найвищої категорії складності на Кавказі[6]. У 1988 році в Юрія народилась донька Уляна.

Юрій спеціально взяв відпустку на роботі, поїхав на Майдан в середині січня 2014 року.[7].

Викрадення[ред. | ред. код]

Юрія Вербицького викрали разом з Ігорем Луценком 21 січня 2014 р. безпосередньо з приміщення офтальмологічного відділення Жовтневої лікарні у місті Києві. До лікарні з Будинку профспілок його привіз Ігор Луценко для надання медичної допомоги через травму ока.[8] За словами Луценка, викрадачів було чоловік 10, яких найняла Партія Регіонів, щоб чинити безлад в столиці на період Євромайдану. Викрадачі спеціально розшукували постраждалих учасників Євромайдану по київським лікарням, щоб з ними жорстоко розправитися. Ігор Луценко повідомив, що[9]

« ... нас із цим чоловіком, його звали Юрій, скрутили, побили і, кинули до чорного мікроавтобуса, який на великій швидкості рушив у бік лісу. Там нас спочатку разом допитували з елементами насилля, а потім розтягнули по різних кінцях лісу і обробляли окремо. Я лише чув, що дуже сильно пресують цього Юрія. Чому його, а не мене? Бо він, виявився зі Львова, а для цих людей, за їхніми ж словами, це особлива каста ворогів. Тому за нього взялися, так би мовити, найбільш охочі люди. Мною, порівняно з ним, практично не займалися. Все це тривало хвилин 40, годину. Потім нас знову погрузили в автобус і кудись відвезли з мішками на голові ... »

За словами Луценка, викрадачі дуже професійно займалися побиттям людей[9] й їх професійність в проведенні допитів однозначно свідчила про стиль міліціонерів.[9]

Подібне[джерело?] викрадення намагалися вчинити міліціонери та «Беркут» і 22 січня 2014 р. під лікарнею швидкої допомоги в Києві, де вони чатували на поранених активістів, яких туди привозять швидкі.[10] Після прибуття журналістів до лікарні швидкої допомоги бандити швидко втекли на своїх автобусах без державних номерів.[10]

22 січня 2014 р. тіло Юрія Вербицького було знайдено в околицях села Гнідин Бориспільського району Київської області зі слідами тортур.[11] Рідний брат Юрія упізнав його тіло у морзі Борисполя.[12]

Nuvola apps kaboodle.svg Зовнішні відеофайли
Nuvola apps kaboodle.svg Похорон Юрія Вербицького

23 січня 2014 року Львівська міська рада прийняла рішення надати родині загиблого усю необхідну допомогу з організації поховання[13].

Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]

  • 23 січня 2014 року в Тернополі з'явилась площа Героїв Євромайдану.
  • 24 січня 2014 року мешканці села Гнідин на місці, де було знайдено тіло Юрія Вербицького, встановили хрест.
  • 6 березня 2014 року Гнідинська сільська рада Бориспільського району перейменувала провулок Леніна на вулицю Юрія Вербицького.[джерело?]
  • 15 травня 2014 року Львівська міська рада назвала сквер на вул. Коломийській, 15 іменем Юрія Вербицького.
  • 1 грудня 2014 року на фасаді Львівської СШ № 27 на вулиці Свєнціцького, 15, де навчався Юрій Вербицький було відкрито меморіальну таблицю.[14]
  • 19 червня 2015 року Львівська міська рада присвоїла школі СШ N27 Львова, де навчався Юрій Вербицький, його ім'я[15]
  • Львівський гірський клуб «Екстрем», членом якого був Юрій Вербицький, у рамках ініціативи «Герої України на вершинах світу» планує назвати іменем Юрія Вербицького безіменну вершину на теренах Східного Кавказу. Ініціативу львів'ян вже підтримали їхні грузинські колеги[16].
  • в листопаді 2015-го у львівській школі № 27 відкрито музей Юрія Вербицького[17].

Нагороди[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Указ Президента України від 21 листопада 2014 року № 890/2014 «Про присвоєння звання Герой України»
  2. Д. В. Малицький, О. В. Кендзера, С. Т. Вербицький, Ю. Т. Вербицький. Пам'яті Тараса Зиновійовича Вербицького (до 75-річчя з дня народження)
  3. Сергій Тарасович Вербицький. Сайт ІГФ ім. С. І. Субботіна
  4. Юрий Вербицкий, которого выкрали вместе с Луценко, был убит после пыток. Брат опознал тело (рос.)
  5. Недаремна смерть Юрія Вербицького
  6. Через смерть Вербицького, який замерз насмерть після тортур, плачуть навіть чоловіки-альпіністи
  7. Сьогодні у Львові — день жалоби / Радіо Свобода, 23.01.2014
  8. Невідомі викрали активіста Ігоря Луценка Українська правда, 21 січня 2014
  9. а б в Катування у лісі та допити про Майдан: викрадення Ігоря Луценка Українська правда, 21 січня 2014 р.
  10. а б На поранених активістів під лікарнею чатували міліція і «Беркут» Українська правда, 22 січня 2014 р.
  11. У Бориспільському районі виявлено два трупи зі слідами тортур Українська правда, 22 січня 2014
  12. Вербицький, якого викрадали разом з Луценком, мертвий Українська правда, 22 січня 2014 р.
  13. ЗІК
  14. http://press-centr.com/ua/news/Yuriy-Verbitskiy-vizhiv-u-strashniy-avari-v-horakh-shchob-stati-Herom-Nebesno-Sotni
  15. Львовский горсовет присвоил имя похищенного и замученного бандитами во время Революции Достоинства героя Небесной Сотни Юрия Вербицкого его родной школе. ФОТО
  16. На честь Юрія Вербицького назвуть одну з вершин на Кавказі. УП. 30 січня 2014
  17. У Львові відкрили меморіальний музей загиблого під час протестів на Майдані Ю.Вербицького
  18. Патріарх Філарет нагородив почесними медалями родичів героїв Небесної сотні // ТСН, 5 липня 2015

Посилання[ред. | ред. код]