Юрій Дрогобич

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Юрій Котермак
Georgius Drohobich.jpg
Інші імена Georgius Drohobicz
Народився 1450
Дрогобич, Україна
Помер 4 лютого 1494(1494-02-04)
Краків, Польща
Громадянство Королівство Польське
Національність українець
Ім'я при народженні Юрій Михайлович Котермак
Діяльність Професор, ректор Болонського університету, професор Краківського університету
Титул Ректор Болонського університету, професор
Конфесія католик
Батько Михайло Донат-Котермак

Commons-logo.svg Медіафайли у Вікісховищі

Пам'ятник Юрію Дрогобичу у м. Дрогобич
Юрій Котермак на українській поштовій марці
Лицевий бік пам'ятної медалі, випущеної до 500-ліття «Прогностичної оцінки поточного 1483 року Ю. Дрогобича»
Зворотний бік пам'ятної медалі, випущеної до 500-ліття «Прогностичної оцінки поточного 1483 року Ю. Дрогобича»

Юрій Дрогобич, при народженні Юрій Михайлович Донат-Котермак, до ХХ століття відомий як Джорджіо да Леополлі (лат. Georgius Drohobicz de Russia[1]) (1450, Дрогобич, нині Львівська область, Україна — 4 лютого 1494, Краків) — відомий вчений епохи Відродження, освітній діяч, поет, філософ, астроном, астролог. Доктор медицини та філософії. Ректор медицини і вільних мистецтв Болонського університету, професор і віце-канцлер Істрополітанської академії у Братиславі, професор Краківського Ягеллонського університету [2].
Перший український автор друкованої книжки.

До ХХ століття його справжнє ім'я та національність були невідомі історії.

Життя[ред.ред. код]

Народився у Дрогобичі (тоді — Руське воєводство, Королівство Польща) в сім'ї солевара Михайла-Доната.

Першу освіту отримав у священика церкви святого Юра о. Евтимія. Тоді ж отримав перші знання про розрахунок пасхалій і основні знання з латини.

Наприкінці 1468 або на початку 1469 вступив до Яґеллонського університету (Краків), де здобув наукові ступені бакалавра (1470) і магістра (1473). Вивчав медицину та вільні мистецтва в університеті Болоньї, де став доктором філософії (бл. 1478) і медицини (бл. 1482)

У Болоньї в 14781479 і 14801482 роках читав лекції з астрономії. Про високу оцінку його кваліфікації свідчить те, що Юрієві визначено подвійну платню — двісті лір замість звичайних ста.[3] 

З 1481 до 1482 був ректором університету — найстарішого в Європі, в історію якого він увійшов під іменем «Джорджо да Леополі» — Юрія зі Львова. Ректор — адміністративний керманич університету — обирався з викладачів на два роки. Юрій Дрогобич готував з професорами розклад лекцій, заповнював вакансії, встановлював порядок оплати праці професорів, контролював їхню роботу, організовував диспути, мав право кримінальної юрисдикції над усіма, хто перебував на службі чи навчався в університеті.

Підтримував тісні зв'язки з визначними італійськими вченими-гуманістами, серед них Марціо Галеотто, Реґіомонтан.[4]

З 1487 — професор Яґеллонського університету. Помер у м. Кракові, де й похований.

Праця[ред.ред. код]

7 лютого 1483 у Римі видав книгу «Прогностична оцінка поточного 1483 року» (Iudicium pronosticon Anni MCCCCLXXX III), яка є першою відомою друкованою книгою, написаною українцем. У цій книзі, окрім астрологічних прогнозів, були відомості з географії, астрономії, метеорології, філософії. Вчений подає визначені ним координати міст: Вільнюса (Вільно), Дрогобича, Львова, ряду міст Італії й Німеччини, чим виявляє ґрунтовну обізнаність у географії всієї Європи. «Прогностик» певною мірою знайомив європейського читача з країнами Східної Європи. У розділі «про становище Польщі» він підкреслює, що Львів і Дрогобич належать не до Польщі, а до Русі, під якою розуміє «Руське Королівство» — колишні володіння галицько-волинського короля Данила. Така характеристика тодішньої політичної карти Східної Європи свідчить, що за кордоном Юрій Дрогобич прагнув представляти саме Русь, під якою розумів насамперед Галичину.[3]

Юрій Дрогобич зазначав, що населенню християнських країн загрожують «великі небезпеки… у зв'язку з пригнобленням князями і панами». Висловив упевненість у здатності людського розуму пізнати закономірності світу.

З 1487 року працював професором медицини Ягеллонського університету, мав чин королівського лікаря.

Викладацька діяльність Юрія Дрогобича була спрямована на поширення гуманістичних ідей епохи Відродження. Він вважав, що ідеал доброчесності — Бог, до якого людина може наблизитися завдяки самовдосконаленню.

У бібліотеках Парижа збереглися копії двох астрологічних трактатів Юрія Дрогобича, а в Баварській державній бібліотеці в Мюнхені — його прогноз на 1478 рік, переписаний німецьким гуманістом Г. Шеделем. Ці праці свідчили про ґрунтовну обізнаність вченого з античною і середньовічною літературою.

Відомі учні[ред.ред. код]

Серед його студентів був майбутній видатний астроном Миколай Коперник, автор трактату «Про обертання небесних сфер», що поклав початок нового геліоцентричного погляду на будову Сонячної системи.

Вшанування пам'яті[ред.ред. код]

  • У Дрогобичі, на Батьківщині, споруджено пам'ятник українському вченому, який відкрив Президент України Леонід Кучма.
  • На честь 500-ліття з дня виходу у світ «Прогностика…» Юрія Дрогобича в Україні на громадських засадах було випущено (близько 100 примірників) пам'ятну медаль (відзнаку) з барельєфом Юрія Дрогобича. Вона передана як пам'ятка про визначну подію в історії українського народу відомим діячам культури і науки в Україні та за кордоном.
  • В незалежній Україні випущена поштова марка із зображенням Юрія Котермака-Дрогобича.
  • В 2009 випущено монету, присвячену Міжнародному Року Астрономії, на реверсі якої зображення Юрія Котермака-Дрогобича[5].
  • В Дрогобичі діяла кав'ярня «Котермак» (2014—2015).
  • Іменем Юрія Дрогобича названі вулиці у Дрогобичі, Львові, Калуші, Краматорську.
  • 2011 на фасаді Болонського університету відкрито меморіальну дошку Юрію Дрогобичу[6].
  • На честь Юрія Дрогобича названий 17 курінь УПЮ імені Юрія Котермака (Дрогобича).
  • 1994 вийшла друком історична повість Ярослава Ісаєвича «Юрій Дрогобич».[7]
  • Один з епізодів документально-історичного серіалу «У пошуках істини» присвячений Юрію Дрогобичу. [1]
  • Дрогобицькій школі № 16 присвоєно ім'я Юрія Дрогобича (рішення президії Дрогобицької міської Ради народних депутатів першого демократичного скликання від 25 червня 1990 року).

Примітки[ред.ред. код]

  1. Magister Georgius Drohobicz de Russia
  2. Імена в медицині у відгомоні часу. 2015 рік. Календар знамен. та пам’ятн. дат / Укладачі: С. М. Булах, Л. Є. Корнілова, М. С. Слободенюк. Наук. консультант засл. працівник культури України Р. І. Павленко. Ред. Н. М. Бортнік.— К.: Національна наук. мед. бібліотека України, 2015.— С. 4.
  3. а б Юрій Дрогобич в контексті формування української еліти. Юрій Дрогобич в контексті формування української еліти. Процитовано 2016-06-16. 
  4. Він був ректором у Болоньї — Юрій Котермак
  5. http://www.bank.gov.ua/Bank_mn/YUV_M/Coins/Other/Astronomia.htm
  6. Чит. Дмитро Федан, У Болонському університеті відкрили меморіальну дошку Юрію Дрогобичу // Каменярі. — 2011. — 11 березня. — № 9. — С. 2.
  7. Ісаєвич Я. Юрій Дрогобич. Історична повість… — С. 17—95.

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]