Юрій Дрогобич

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Юрій Котермак
Georgius Drohobich.jpg
Інші імена Georgius Drohobicz
Народився 1450(1450)
Дрогобич, Україна
Помер 4 лютого 1494(1494-02-04)
Краків, Польща
Громадянство Королівство Польське
Національність українець
Ім'я при народженні Юрій Михайлович Котермак
Діяльність Професор, ректор Болонського університету, професор Краківського університету
Alma mater Болонський університет
Титул Ректор Болонського університету, професор
Конфесія католик
Батько Михайло Донат-Котермак
Commons-logo.svg Медіафайли у Вікісховищі
Юрій Котермак на українській поштовій марці
Лицевий бік пам'ятної медалі, випущеної до 500-ліття «Прогностичної оцінки поточного 1483 року Ю. Дрогобича»
Зворотний бік пам'ятної медалі, випущеної до 500-ліття «Прогностичної оцінки поточного 1483 року Ю. Дрогобича»

Юрій Дрогобич, при народженні Юрій Михайлович Донат-Котермак, до ХХ століття відомий як Джорджіо да Леополлі (лат. Georgius Drohobicz de Russia[1]) (1450, Дрогобич, нині Львівська область, Україна — 4 лютого 1494, Краків) — відомий вчений епохи Відродження, освітній діяч, поет, філософ, астроном, астролог. Доктор медицини та філософії. Ректор медицини і вільних мистецтв Болонського університету, професор і віце-канцлер Істрополітанської академії у Братиславі, професор Краківського Ягеллонського університету [2].
Перший український автор друкованої книжки.

До ХХ століття його справжнє ім'я та національність були невідомі історії.

Життя[ред.ред. код]

Народився у Дрогобичі (тоді — Руське воєводство, Королівство Польща) в сім'ї солевара Михайла-Доната.

Першу освіту отримав у священика церкви святого Юра о. Евтимія. Тоді ж отримав перші знання про розрахунок пасхалій і основні знання з латини.

Наприкінці 1468 або на початку 1469 вступив до Яґеллонського університету (Краків), де здобув наукові ступені бакалавра (1470) і магістра (1473). Вивчав медицину та вільні мистецтва в університеті Болоньї, де став доктором філософії (бл. 1478) і медицини (бл. 1482)

У Болоньї в 14781479 і 14801482 роках читав лекції з астрономії. Про високу оцінку його кваліфікації свідчить те, що Юрієві визначено подвійну платню — двісті лір замість звичайних ста.[3] 

З 1481 до 1482 був ректором університету — найстарішого в Європі, в історію якого він увійшов під іменем «Джорджо да Леополі» — Юрія зі Львова. Ректор — адміністративний керманич університету — обирався з викладачів на два роки. Юрій Дрогобич готував з професорами розклад лекцій, заповнював вакансії, встановлював порядок оплати праці професорів, контролював їхню роботу, організовував диспути, мав право кримінальної юрисдикції над усіма, хто перебував на службі чи навчався в університеті.

Підтримував тісні зв'язки з визначними італійськими вченими-гуманістами, серед них Марціо Галеотто, Реґіомонтан.[4]

З 1487 — професор Яґеллонського університету. Помер у м. Кракові, де й похований.

Праця[ред.ред. код]

7 лютого 1483 у Римі видав книгу «Прогностична оцінка поточного 1483 року» (Iudicium pronosticon Anni MCCCCLXXX III), яка є першою відомою друкованою книгою, написаною українцем. У цій книзі, окрім астрологічних прогнозів, були відомості з географії, астрономії, метеорології, філософії. Вчений подає визначені ним координати міст: Вільнюса (Вільно), Дрогобича, Львова, ряду міст Італії й Німеччини, чим виявляє ґрунтовну обізнаність у географії всієї Європи. «Прогностик» певною мірою знайомив європейського читача з країнами Східної Європи. У розділі «про становище Польщі» він підкреслює, що Львів і Дрогобич належать не до Польщі, а до Русі, під якою розуміє «Руське Королівство» — колишні володіння галицько-волинського короля Данила. Така характеристика тодішньої політичної карти Східної Європи свідчить, що за кордоном Юрій Дрогобич прагнув представляти саме Русь, під якою розумів насамперед Галичину.[3]

Юрій Дрогобич зазначав, що населенню християнських країн загрожують «великі небезпеки… у зв'язку з пригнобленням князями і панами». Висловив упевненість у здатності людського розуму пізнати закономірності світу.

З 1487 року працював професором медицини Ягеллонського університету, мав чин королівського лікаря.

Викладацька діяльність Юрія Дрогобича була спрямована на поширення гуманістичних ідей епохи Відродження. Він вважав, що ідеал доброчесності — Бог, до якого людина може наблизитися завдяки самовдосконаленню.

У бібліотеках Парижа збереглися копії двох астрологічних трактатів Юрія Дрогобича, а в Баварській державній бібліотеці в Мюнхені — його прогноз на 1478 рік, переписаний німецьким гуманістом Г. Шеделем. Ці праці свідчили про ґрунтовну обізнаність вченого з античною і середньовічною літературою.

Відомі учні[ред.ред. код]

Серед його студентів був майбутній видатний астроном Миколай Коперник, автор трактату «Про обертання небесних сфер», що поклав початок нового геліоцентричного погляду на будову Сонячної системи.

Вшанування пам'яті[ред.ред. код]

  • У Дрогобичі, на Батьківщині, споруджено пам'ятник українському вченому, який відкрив Президент України Леонід Кучма.
  • На честь 500-ліття з дня виходу у світ «Прогностика…» Юрія Дрогобича в Україні на громадських засадах було випущено (близько 100 примірників) пам'ятну медаль (відзнаку) з барельєфом Юрія Дрогобича. Вона передана як пам'ятка про визначну подію в історії українського народу відомим діячам культури і науки в Україні та за кордоном.
  • В незалежній Україні випущена поштова марка із зображенням Юрія Котермака-Дрогобича.
  • В 2009 випущено монету, присвячену Міжнародному Року Астрономії, на реверсі якої зображення Юрія Котермака-Дрогобича[5].
  • В Дрогобичі діяла кав'ярня «Котермак» (2014—2015).
  • Іменем Юрія Дрогобича названі вулиці у Дрогобичі, Львові, Калуші, Краматорську.
  • 2011 на фасаді Болонського університету відкрито меморіальну дошку Юрію Дрогобичу[6].
  • На честь Юрія Дрогобича названий 17 курінь УПЮ імені Юрія Котермака (Дрогобича).
  • 1994 вийшла друком історична повість Ярослава Ісаєвича «Юрій Дрогобич».[7]
  • Один з епізодів документально-історичного серіалу «У пошуках істини» присвячений Юрію Дрогобичу. [1]
  • Дрогобицькій школі № 16 присвоєно ім'я Юрія Дрогобича (рішення президії Дрогобицької міської Ради народних депутатів першого демократичного скликання від 25 червня 1990 року).

Примітки[ред.ред. код]

  1. Magister Georgius Drohobicz de Russia
  2. Імена в медицині у відгомоні часу. 2015 рік. Календар знамен. та пам’ятн. дат / Укладачі: С. М. Булах, Л. Є. Корнілова, М. С. Слободенюк. Наук. консультант засл. працівник культури України Р. І. Павленко. Ред. Н. М. Бортнік.— К.: Національна наук. мед. бібліотека України, 2015.— С. 4.
  3. а б Юрій Дрогобич в контексті формування української еліти. Юрій Дрогобич в контексті формування української еліти. Процитовано 2016-06-16. 
  4. Він був ректором у Болоньї — Юрій Котермак
  5. http://www.bank.gov.ua/Bank_mn/YUV_M/Coins/Other/Astronomia.htm
  6. Чит. Дмитро Федан, У Болонському університеті відкрили меморіальну дошку Юрію Дрогобичу // Каменярі. — 2011. — 11 березня. — № 9. — С. 2.
  7. Ісаєвич Я. Юрій Дрогобич. Історична повість… — С. 17—95.

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]