Тарич Юрій Вікторович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Юрій Тарич)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Юрій Тарич
Ім'я при народженні Юрій Вікторович Тарич
Дата народження 24 січня 1885(1885-01-24)
Місце народження Полоцьк, Вітебська губернія, Російська імперія
Дата смерті 21 лютого 1967(1967-02-21) (82 роки)
Місце смерті Москва, СРСР[1]
Поховання Ваганьковське кладовище
Громадянство Російська імперія
СРСР СРСР
Професія кінорежисер, сценарист
Alma mater МДУ (1905)
IMDb ID 0850432
орден «Знак Пошани»
Заслужений діяч мистецтв Білоруської РСР заслужений діяч мистецтв РРФСР
орден Трудового Червоного Прапора

Юрій Вікторович Тарич (рос. Ю́рий Ви́кторович Та́рич; нар. 24 січня 1885, Полоцьк, Вітебська губернія, Російська імперія — пом. 21 лютого 1967, Москва, Російська РФСР) — російський кінорежисер, сценарист. Заслужений діяч мистецтв Росії (1935).

Життєпис[ред. | ред. код]

Вчився на юридичному факультеті у Московському університеті (1903—1905). 1905 року за революційну діяльність був заарештований і засланий до Сибіру. Працював актором у драматичних театрах Тобольська, Чити, Вільно, Тамбова, Липецька. Написав сценарій для фільму «Трагедія сім'ї Набатових».

У 1917 році перебрався до Москви. З 1918 року займається театральною діяльністю, пише сценарії, грає у московських театрах, керує Курсантським театром у Кремлі. З 1924 року створює сценарії для фільмів, 1925 року як режисер бере участь у зйомках фільмів. У 1926 році зняв перший білоруський фільм «Лісова бувальщина». В 1931 випустив агітаційний фільм «Висота 88,5».

Був режисером 3-ї фабрики Госкіно, Мінської кіностудії (1938, 1941), Одеської кіностудії художніх фільмів (1939), Центральної об'єднаної кіностудії (1943, Алма-Ати); художнім керівником «Монголкіно» (1945, Улан-Батор), режисером студії «Союздитфільм» (Москва, 1948) та Театру-студії кіноактора тощо. Поставив в Україні кінокартину «Небеса» (1940). Нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора, «Знак Пошани».

Фільмографія[ред. | ред. код]

та інші.

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Экран и культурное наследие Беларуси / А. А. Карпилова [и др.].— Минск: Белорусская наука, 2011.— 384 c. — С.11-23 ISBN 978-985-08-1321-3 (рос.)
  • Кино и время. Вьш. 3-й. Режиссеры советского художественного кино. М., 1963. — С.265—266;
  • Сценаристы советского художественного кино. М., 1972. — С.358;
  • Кино: Энциклопедический словарь. М., 1987. — С.417;
  • Всемирный биографический Энциклопедический словарь. М., 1998, — С.740.