Юсипів Іван Романович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Юсипів Іван Романович
UA-OR2-PVT-GSB-H(2015).png Старший солдат
Юсипів Іван Романович.jpg
Загальна інформація
Народження 31 травня 1993(1993-05-31)
Сирітське Перше, Ширяївський район, Одеська область, Україна
Смерть 10 березня 2015(2015-03-10) (21 рік)
Славне, Мар'їнський район, Донецька область, Україна
Військова служба
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС Emblem of the Ukrainian Ground Forces.svg Сухопутні війська
Рід військ БЗ МВ.svg Механізовані війська
Формування
28-а механізована бригада.png
 28 ОМБр
Війни / битви

Війна на сході України

Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Іва́н Рома́нович Юсипів (31 травня 1993(19930531), с. Сирітське Перше, Ширяївський район, Одеська область, Україна — 10 березня 2015, с. Славне, Мар'їнський район, Донецька область, Україна) — український військовик, учасник російсько-української війни, старший солдат Збройних сил України, командир бойової машини — механік-водій (28-ма окрема механізована бригада).

Життєвий шлях[ред. | ред. код]

Виростав зі старшими братами Романом та Русланом. Здобув середню освіту в Новоєлизаветівській загальноосвітній школі, був учасником шкільної команди КВК «Веселі бджілки», ведучим шкільних свят, захищав честь школи на різних спортивних змаганнях. Продовжив навчання в Одеському професійному училищі за спеціальностями водія та електрослюсаря. Пройшов строкову службу в лавах ЗСУ. Після армії працював в Одесі.

Призваний за мобілізацією 1 серпня 2014-го. Командир бойової машини — механік-водій МТ-ЛБ 28-ї окремої механізованої бригади, в/ч А0666, смт Чорноморське.

Служив разом із братом в одній військовій частині. Два місяці проходили перепідготовку на Широколанівському полігоні, а з жовтня брали участь в антитерористичній операції на сході України. В грудні 2014-го побував вдома у короткотерміновій відпустці та одружився з коханою дівчиною.

10 березня 2015-го вояки зі взводного опорного пункту (ВОП) 2804 в селі Славне Мар'їнського району на БТРі та МТ-ЛБ вирушили на допомогу своїм побратимам, котрі встановлювали мінні загородження для оборони блокпосту й натрапили на «Урал» з російськими терористами. Під час бойового виїзду близько 16:30 МТ-ЛБ наїхала на протитанкову міну, внаслідок вибуху Іван загинув на місці, його брат Руслан зазнав осколкового поранення та перелому ноги[1].

Без Івана лишились батьки Валентина Петрівна та Роман Семенович, брати Руслан та Роман, дружина Інна.

Похований в селі Сирітське Перше.

Нагороди та вшанування[ред. | ред. код]

  • Указом Президента України № 291/2016 від 4 липня 2016 року, «за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі», нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[2].
  • 29 травня 2015-го на будівлі Новоєлизаветівської ЗОШ I—III ступенів відкрито меморіальну дошку Івану Юсипіву.

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]