Юсуф Хасс Хаджіб Баласагуні
| Юсуф Хасс Хаджіб Баласагуні | |
|---|---|
| يوسف خاصّ حاجب | |
 | |
| Народився | 1015 Баласагун |
| Помер | 1075 Кашгар |
| Поховання | Mausoleum of Yusuf Khass Hajibd  |
| Громадянство | Караханідська держава |
| Діяльність | поет |
| Знання мов | тюркські мови |
| Мова творів | Тюркська |
| Конфесія | іслам |
 Юсуф Хасс Хаджіб Баласагуні у Вікісховищі | |
Юсуф Хасс Хаджіб Баласагуні (араб. يوسف خاص حاجب البلاساغوني, між 1015—1085 роками) — визначний тюркський поет і філософ ХІ століття. Автор першого енциклопедичного твору тюркською мовою «Кутадгу біліг» або ж «Благодатні знання». Його філософське бачення світу поєднує в собі одразу три течії: філософське, шаманське та ісламське сприйняття світу. До того ж, значно вплинули на його філософію доісламські релігії та вірування: маніхейство, буддизм, зороастризм, інші течії, притаманні кочовим народам, в оточенні яких жив Баласагуні усе своє життя.[1]
Встановити точні біографічні дані з життя вченого не так вже і просто. Турецький дослідник Р. Аратта визначив дату його народження як 1016-ті роки, спираючись на те, що він написав свою працю у 462 році за мусульманським літочисленням (1070-ті роки за нашим), коли Баласагуні було 54 роки. Інший же тюркський дослідник, А.Ділачара, стверджує, що Юсуф Юаласагуні народився у 1018 році. Однозначно відомо, що народився він у місті Баласагун (сучасне передмістя Токмаку).[2] Конкретно назвати його національність теж непросто. У мовному плані він однозначно тюрок, за громадянством належав до Караханідського царства, а етнічно більш за все був казахом або киргизом.[3] Отримав освіту у передових культурних центрах свого часу: Кашгарі, Фарабі, Бухарі. За період свого навчання досконало вивчив арабську та перську мови, завдяки чому з легкістю читав твори своїх попередників-філософів, зокрема Аль-Фарабі, Авіценни та Шах-наме Фірдоусі. У віці 54 років написав свою славнозвісну працю «Благодатне знання», яку подарував кагану Табгач-Богра-Кара-Хакан-Алі Хасану. Правитель не залишився у боржниках і за подаровану книгу удостоїв Баласагуні титулу Хасс Хаджіб (міністр, головний радник, великий візир). Помер у віці 55 років у Кашгарі (сучасний Китай). Похований там само у своєму іменному мавзолеї.
Філософія Баласагуні досить незвична і має відгуки у різних релігійно-філософських течіях світу. Її основу становить перипатетизм — течія, що фактично почала формуватись ще за часів Аристотеля, а далі розвивалась в основному серед східних мислителів. Юсуф Баласагуні був глибоко переконаний, що світ, створений Богом, розвивається та існує цілком самостійно, з власними законами та закономірностями. Наслідуючи своїх попередників, Баласагуні підтримує концепцію про те, що світ побудований з чотирьох матеріальних тіл: землі, повітря, води та вогню. Вони ж є основою миру та життя у світі. Його концепція насичена гуманізмом та раціоналізмом по відношенню до сприйняття світу людьми, осмислення процесів, що відбуваються, розуміння важливості матеріальних благ в житті. Він також розглядає людство як чітко диференційовані соціально-економічні стани, з огляду на те, яку саме роль вони займають в житті усього світу.[4]
Баласагуні писав дуже багато. Його роботи пов'язані з дуже великим розмаїттям тематик та наук, зокрема з філософією, гносеологією, астрологією, фізикою та іншими науками. Він описує у працях ідею Арістотеля, тільки вже з огляду на геоїдну форму Землі. Описує ідеї з приводу походження людської свідомості та розуму, детально згадує усі 12 знаків Зодіаку та багато іншого. Зокрема, дуже цікава праця «Наука бути щасливим»[5]. Проте, найбільш фундаментальною та знаменитою залишається його робота «Кутадгу біліг». Вона являє собою енциклопедичну довідку, написану в поетичній формі. Оповідає про чотирьох людей, які уособлюють собою складові справедливості: Кунтууду Елік (ім'я справедливості та мудрості правління), Айтолду (успіх, благо, удача), Акдилмиш (мудрість) та Откурмуш (стриманість та терпіння). Збереглись три варіанти тексту поеми: написаний уйгурським письмом з афганського Герату, написаний арабським письмом з Каїрської бібліотеки та знайдений в узбецькому Намангані. Написана поема у розмірі мутакариб арабської системи аруз і є першим прикладом використання арузу в тюркській літературі. Форма написання — сдвоєний вірш маснаві. «Благодатне знання» оповідає про появу людства та його норми поведінки, про появу держави та поняття суспільства.
- ↑ Диалог и толерантность в ХХІ веке. Тюркоязычный мир о возможностях диалога между христианским Западом и мусульманским Востоком. — Авт.- Сост. Брусиловский Д. А. — Нео Принт 2015—1664 с.
- ↑ Баласагуні Кутадгу біліг
- ↑ Брусиловський Д. А. З історії культури. Питання історії Киргизстану. с.173-179
- ↑ Артыкбаев К.К вопросу изучения литературных памятников Средневековья: Избранное.- Фрунзе: 1984
- ↑ Баласагуні Ю. Наука бути щасливим. Переклад Гребньова. — Б.Раритет 2005
- Баласагуні Ю. «Наука як бути щасливим» у пер. Гребньова — Б.Раритет, 2005
- Брусиловський Д. А. З історії культури. Специфіка міжнародного і міжрелігійного діалогу в тюркомовному світі. Питання історії Киргизстану № 1-2 (32) — Б.НАН КР, 2015
- Баласагуні Ю. «Благодатне знання» пер. С.Іванова — Б.: «Киргиз Жер», 2015
- Диалог и толерантность в ХХІ веке. Тюркоязычный мир о возможностях диалога между христианским Западом и мусульманским Востоком. — Авт.- Сост. Брусиловский Д. А. — Нео Принт 2015—1664 с.
- Артикбаєв К. До питань про вивчення літературних пам'яток Середньовіччя: Вибране — Фрунзе 1984