Юхан Кукк
| Юхан Кукк | |
|---|---|
 | |
| Народився |
13 квітня 1885 Kärud, Avanduse Rural Municipalityd, Ляене-Вірумаа, Естонія |
| Помер |
4 грудня 1942 (57 років) СРСР |
| Країна |
 Естонія |
| Діяльність | політик, економіст |
| Alma mater | Rīgas politehniskais institūts[d] (1910) |
| Знання мов | естонська |
| Посада | Minister of Financed, President of the Riigikogud, державний старійшина Естонії і депутат Рійґікоґуd |
| Партія | Естонська робітнича партіяd |
Юхан Кукк (ест. Johan (Johann) Kukk; 13 квітня 1885, волость Салла, Вірумаа — 4 грудня 1942, Архангельська область) — естонський та радянський державний діяч, підприємець.
Біографія[ред. | ред. код]
Закінчив торговий факультет Ризького політехнічного інституту (1910), стажувався в Німеччині. У 1910—1912 працював в Першому позиково-ощадному товаристві в Тарту. У 1911—1919/1920 займався журналістською діяльністю в кооперативному виданні Ühistegevusleht. З 1914 — керівник кооперативного бюро, в 1915—1919 — голова Товариства сприяння кооперації. У 1917—1919 — член Тимчасового земського ради Естонії. У 1917—1918 — керівник фінансового департаменту Естляндського губернського правління. 19 лютого 1918 заочно був включений до складу Комітету порятунку Естонії, але 20 лютого він взяв самовідвід і був замінений Костянтином Коник, також брав участь у комісії з редагування декларації незалежності.
У 1918—1919 — міністр фінансів і державного майна Тимчасового уряду Естонії. У 1919 — член Установчих зборів. У 1919—1930 — голова ради Естонського кооперативного союзу. У 1919—1920 — міністр фінансів Естонії. З 1920 — голова ради Rahvapank (Народного банку). У 1920—1921 — міністр торгівлі і промисловості Естонії. У 1920—1926 — член Рійгікогу (парламенту), в 1921—1922 — його голова. З 21 листопада 1922 по 2 серпня 1923 — державний старійшина (глава держави). У 1923—1924, 1926—1930 — директор Естонського центрального суспільства споживчих спілок. У 1924—1925 — директор Банку Естонії. У 1925—1940 — голова ради National Peat Industry (з 1936 — Estonian Peat Industry). У 1931—1940 — голова ради Балтійської бавовняної фабрики. У 1933—1940 — директор Kreenbalt Ltd. У 1933—1934 читав лекції з фінансової та промислової політики в Тартуському університеті. У 1936—1940 — голова Всеестонського союзу текстильних підприємств. У 1937—1940 — член ради Палати торгівлі та промисловості. Критично ставився до авторитарного режиму Костянтина Пятс, сталому після державного перевороту 1934. У 1940 був заарештований органами НКВС, помер в ув'язненні. Похований в Таллінні на цвинтарі Хійу-Раху.
| ||||||||||||||||
|
