Юхим Митюк

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Юхим Митюк
Юхим Митюк
Юхим Митюк
Голова міської думи Києва
1787 — 1790
Попередник Василь Копистенський
Наступник Григорій Радзицький
Народився 1732
Помер 28 березня (9 квітня) 1810[1]
Київ, Київська губернія, Російська імперія
Підданство Російська імперія
Рід Митюки
Батько Никифор Митюк
Професія купець
Релігія православ'я

Юхи́м Никифорович Митю́к (1732 — 28 березня (9 квітня) 1810, Київ, Київська губернія, Російська імперія) — діяч київського магістрату, 2-й голова міської думи Києва в 1787—1790 роках.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 1732(1732) року. Походив із заможної купецької родини Митюків. Син купця Никифора Митюка. Мешкав на Кожум'яках. Спільно з батько очолив торгову справу, згодом ставши купцем I гільдії. Придбав 3 садиби та постоялий двір. Водночас брав активну участь у роботі міського магістрату. 1766 року призначено інстигатором магістрату. Вже у 1770-х роках значиться як один з багатших київських купців.

У 1781 або 1782 році обирається райцею. У 1780-х роках стає купецькою старшиною та гласним міської думи. Це дозволило отримати ранг бунчукового товариша. 1787 році обирається головою міської думи Києва. Продовжив політику попередника — Василя Копистенського щодо захисту інтересів міста з приводу передачі прибутків з Васильківської митниці. Голова та члени думи наполягали на передачі прибутків з митниці в розпорядження думи, а правитель київського намісництва Семен Ширков — до приказу громадського призренія (піклування). Зрештою досягнуто згоди щодо збільшення прибутків міської думи, а натомість доходи від Васильківської митниці спрямовано до приказу. У 1788 році зустрічав імператрицю Катерину II під час перебування в Києві.

У 1790 році поступився посадою Григорію Радзицькому. 1792 року після смерті батька об'єднав родинну власність та капітали. В подальшому займався купецькою діяльністю, проте не забував про справи міста, беручи участь у загальних зборах. 1797 році виступав поручителем виконання будівельних робіт зі зведення арсеналу Києво-Печерської цитаделі.

У 1802 році обирається бурмистром. У 1806 році разом з війтом Георгієм Рибальським увійшов до складу комісії з міських доходів і витрат. Вона керувала фінансовими надходженнями та витратами, а також торговою сферою. Був доволі активним її членом, намагаючись ліквідувати дефіцит коштів, який продовжував невпинно зростати.

Помер у Києві 28 березня (9 квітня) 1810 року[2], похований на міському кладовищі[2].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. метрична книга
  2. а б Запис про смерть в метричній книзі Хрестовоздвиженської церкви на Подолі за 1810 рік // ЦДІАК України. Ф. 127. Оп. 1079. Спр. 1334а. Арк. 47зв–48.

Джерела[ред. | ред. код]