Станіслав Ян Яблоновський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Станіслав Ян Яблоновський
SJabłonowski.JPG
Народився 3 квітня 1634(1634-04-03)
Яблунів або Люча
Помер 3 квітня 1702(1702-04-03) (68 років)
Львів
Громадянство Річ Посполита
Діяльність дипломат
Титул князь[1]
Посада Польний гетьман коронний
Звання Воєвода руський
польний гетьман коронний
гетьман великий коронний
Батько Ян Станіслав Яблоновський
Мати Анна з Острозьких
Рід Яблоновські
Родичі Ходоровський Кшиштоф Станіслав (шваґро)
Дружина Маріанна з Казановських
Діти Ян-Станіслав, Ядвіґа Тереза, Анна, Александр Ян, Станіслав Кароль
  • Herb Jabłonowskich.PNG

Станіслав Ян Яблоновський гербу Прус ІІІ (пол. Stanisław Jan Jabłonowski, 3 квітня 1634  Яблунів або Люча — 3 квітня 1702, Львів) — польський державний і військовий діяч. Представник магнатського роду Яблоновських, батько Яна Яблоновського, дід короля Станіслава Лещинського.

Біографія[ред.ред. код]

Народився 3 квітня 1634 року в Яблунові (або в Лючі[2]). Навчався у Краківському університеті, згодом — у Франції. Брав участь у воєнних діях проти козацьких військ під час національно-визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького, війнах з Московською державою 1655 р., Швецією 1656 р.

З 1664 року — руський воєвода. Був у дружніх стосунках з Яном III Собеським, підтримував його політику. Учасник всіх великих битв, що відбулися на землях Речі Посполитої у другій половині 17 століття. Учасник польсько-козацької війни 1655 — 57 років та польсько-козацько-татарської війни 1667-71 років. В битві під Підгайцями командував польською піхотою та артилерією.

Як і Ян Собеський, добився від короля Франції пенсії за інформаційну службу та конкретну політичну діяльність на користь французького двору, що було близьким до терміну державна зрада.[3]

Після постанови польського сейму про скасування козаччини в межах Польщі (1699 р.) видав наказ гетьманові й полковникам розпустити козаків, здати укріплені місця польській команді.

1673 р. керував загонами польської кінноти у битві під Хотином. 1675 року успішно очолював оборону замку Золочева під час нападу татар.[4] 1676 р. був призначений гетьманом польним коронним, 1682 р. великим коронним гетьманом.

1683 р. відзначився у битвах під Віднем та під Парканами. У наступних роках брав участь у походах польського війська на Кам'янець-Подільський (1684 р.), у Буковину (1685 р.), Волощину (1686 р.).

Перед татарським нападом 11 лютого 1691 р. за його наказом було укріплене передмістя над тодішньою Млинівкою, головно коло т. зв. Мурованого мосту,[5] але татари вдерлись з Клепарова.[6]

1692 р. став краківським каштеляном. Того ж року заклав перший камінь нової фортеці Окопи Святої Трійці. 1694 р. командував польським військом, розгромивши татар під Устечком. Наступного року обороняв Львів від татарського нападу.
1698 р. імператор Священної Римської імперії Леопольд І надав титул князя.[1] Після смерті Яна III Собеського намагався здобути польський престол, але згодом підтримав кандидатуру Авґуста II Сильного.

Спроваджував польських колоністів до Галичини.

Помер у Львові через те, що відкрилась рана, яку отримав у Данії. Був похований у сімейному склепі костелу єзуїтів міста. У 1728 р. найстарший син фундував виготовлення надгробку з написом (плита; лапідарна форма, опис його заслуг), який на початку XIX ст. Чорторийські забрали до Пулав і був знищений під час повстання 1830 р.[7]

Посади[ред.ред. код]

Стражник великий коронний (1660 р.), обозний великий коронний (1661 р.), воєвода руський (1664 р.), польний гетьман коронний (з 1676 р.), великий коронний гетьман (з 1682 р.), каштелян краківський (з 1692 р.). Староста барський, кам'янецький, жидачівський, серадзький, вінницький, сьвецький, корсунський, черський, білоцерківський, богуславський, буський, мендзижецький, мостиський, блонський, янівський, ніжинський.[1]

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б в Jabłonowscy (01) (пол.)<
  2. Nowak T. Jabłonowski Stanisław Jan na Jabłonowie i Ostrogu h. Prus III (1634—1702)… — S. 232.
  3. Дашкевич Я. Павло Тетеря // Володарі гетьманської булави: Історичні портрети / Автор передмови В. А. Смолій. — К. : Варта, 1994. — 560 с. — С. 262; 272. — ISBN 5-203-01639-9.
  4. Золочів // часопис «Галицька брама». — Львів : Центр Європи, 2007. — № 1—2 (145—146). — С. 21.
  5. тепер сходження вулиць Замарстинівської та Комунальної
  6. Крип'якевич І. Історичні проходи по Львові. — Львів : Каменяр, 1991. — С. 19. — ISBN 5-7745-0316-X.
  7. Nowak T. Jabłonowski Stanisław Jan na Jabłonowie i Ostrogu h. Prus III (1634—1702)… — S. 237.

Література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Попередник
Стефан Чарнецький
POL województwo ruskie IRP COA.svg Воєвода pуський
1664-1692
POL województwo ruskie IRP COA.svg Наступник
Марек Матчиньський
Польща Це незавершена стаття про особу Польщі.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.