Яблунівка (Прилуцький район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Яблунівка
Країна Україна Україна
Область Чернігівська область
Район/міськрада Прилуцький район
Рада Яблунівська сільська рада
Код КОАТУУ 7424189701
Основні дані
Засноване 1629[1]
Населення 1569
Площа 8,918 км²
Густота населення 175,94 осіб/км²
Поштовий індекс 17591
Телефонний код +380 4637
Географічні дані
Географічні координати 50°27′31″ пн. ш. 32°11′20″ сх. д. / 50.45861° пн. ш. 32.18889° сх. д. / 50.45861; 32.18889Координати: 50°27′31″ пн. ш. 32°11′20″ сх. д. / 50.45861° пн. ш. 32.18889° сх. д. / 50.45861; 32.18889
Середня висота
над рівнем моря
128 м
Водойми річка Руда
Місцева влада
Адреса ради 17591, Чернігівська обл., Прилуцький р-н, с. Яблунівка, вул. Незалежності, 16
Карта
Яблунівка. Карта розташування: Україна
Яблунівка
Яблунівка
Яблунівка. Карта розташування: Чернігівська область
Яблунівка
Яблунівка
Мапа

Яблуні́вка — село в Україні, у Прилуцькому районі Чернігівської області. Центр сільської ради, до відання якої також входить село Яблунівське.

Географія[ред. | ред. код]

Селом протікає річка Руда, ліва притока Переводу.

Історія[ред. | ред. код]

Вперше згадується 1629 року. У 1654-1781 роках входила до складу полкової сотні Прилуцького полку, належала прилуцькому полковникові Дмитру Лазаревичу Горленку. 1709 Скоропадський передав село Гамаліївському монастирю (Харлампіївському). У 1910 — 719 дворів, 4368 жителів, 2 церковно-парафіяльні і земська школи, відбувалося три ярмарки на рік.

Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років помер щонайменше 591 житель села[2].

У 1935-1959 Яблунівка була центром району Чернігівської області. У різний час в Яблунівці виходили газети «За більшовицькі колгоспи Яблунівщини», «Колгоспне слово», «Комсомольсько-молоднеча сторінка», «Прапор Леніна».[3]

21 січня 1959 р. Яблунівка втратила статус райцентру внаслідок ліквідації району з поділом його території між Малодівицьким і Прилуцьким районами.[4]

1973 року до Яблунівки приєднано село Бердівщина.

Населення[ред. | ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1941 особа, з яких 794 чоловіки та 1147 жінок[5].

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 1565 осіб[6].

Мова[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[7]:

Мова Відсоток
українська 98,28 %
російська 1,53 %
молдовська 0,13 %
білоруська 0,06 %

Освіта і культура[ред. | ред. код]

Навчальні заклади:

Комплекс будівель яблунівської школи-інтернату

Бібліотека

Яблунівська сільська бібліотека має один з найбільших і найстаріших фондів району. Тут є художня література, що видавалася ще в часи Німецько-радянської війни. Збереглися також праці Мічуріна, словники, довідники.

Серед активних читачів бібліотеки початку 60-х років 20 ст. — учень Яблунівської середньої школи Віталій Леус, в майбутньому письменник, журналіст, краєзнавець.

Яблунівська сільська бібліотека-філіал Прилуцької ЦБС Адреса: с. Яблунівка; вул. Яблунівська; Керівник: Бурдюг Ольга Андріївна. Години роботи: 10.00-18.00; вихідний: понед.,вівтор. Користувачі: жителі сіл Яблунівка, Яблунівське; працівники сільського господарства; службовці; пенсіонери; вчителі, учні ЗОШ; безробітні та ін.

  • кінець 19 ст. — народна земська бібліотека;
  • Початок 20 ст. — волосна бібліотека;
  • 21.03.1921 — хата-читальня;
  • 1928 — Яблунівська волосна бібліотека;
  • 1935 — Яблунівська районна бібліотека;
  • 1959 — Яблунівська сільська бібліотека;
  • 1978 — Яблунівська сільська бібліотека-філіал Прилуцької ЦБС;

Бібліотека надає послуги: -ВСО; В тому числі платні послуги: -видача комерційної літератури та періодики.

Фонд бібліотеки: 27668.

У 1928 у Яблунівці відкрито волосні бібліотеки. У 1935 створюється Яблунівська райбібліотека (зав. Білоус Г. М.). Після того, як його забрали на війну, завідувачкою була його дружина Білоус Ганна Петрівна. Під час війни 15 тис. книг згоріли. Бібліотечні фонди потребували поповнення. Після звільнення 275 книг подарував бібліотеці політвідділ 136-ї стрілецької дивізії, що визволила село. Бібліотеку розмістили в церковній капличці. У 1953 відкривається бібліотека для дітей, де завідувачем був Гладкий Микола Олексійович, який згодом став завідувачем Яблунівської бібліотеки.[8]

Пам'ятки історії та культури[ред. | ред. код]

У Яблунівці зберіглася пам'ятка архітектури 1-ї пол. 19 ст. — церква Преображення Господнього (Спасо-Преображенська церква).[9]

Збудована 1815 у формах класицизму, коштом місцевої поміщиці Пелагеї Горленко (в дівоцтві — Покутинська).[10] Церква мурована, квадратна у плані, з чотириколонними портиками тосканського ордеру з південного, східного та західного боків. По кутах — циліндричні, баштоподібні об'єми, у південно-східній частині — сходи, що ведуть на хори. Завершує споруду напівсферичний купол на круглому барабані. Поруч розташована триярусна, мурована восьмигранна дзвіниця.[11]

Збереглася будівля земської школи, збудована на початку XX століття (нині — один з корпусів Яблунівської загальноосвітньої школи-інтернату І-ІІІ ступенів). Це — типовий зразок архітектури навчальних закладів Російської імперії.[12]

Видатні земляки[ред. | ред. код]

Уродженцями села є:

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ВРУ
  2. Яблунівка. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020. 
  3. Чернігівщина: Енцикл. довідник. — К.: УРЕ, 1990. — С.966.
  4. s:Указ Президії ВР УРСР від 21.01.1959 «Про ліквідацію деяких районів Чернігівської області»
  5. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Чернігівська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. 
  6. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Чернігівська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. 
  7. Розподіл населення за рідною мовою, Чернігівська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. 
  8. Архівована копія. Архів оригіналу за 2013-07-04. Процитовано 2011-08-31. 
  9. Архівована копія. Архів оригіналу за 19 травень 2017. Процитовано 2 серпень 2019. 
  10. http://www.orthodox.cn.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=134&Itemid=76
  11. Чернігівщина: Енцикл. довідник. — К.: УРЕ, 1990. — С.655.
  12. http://ukrainaincognita.com/zemski-shchkoly/yablunivka
  13. http://ukr-tur.narod.ru/personalii/ukrgeo/b/baranovskyymo/baranovskyymo.htm
  14. http://www.allaces.ru/p/people.php?id=00000006160