Ябур Василь
Василь Ябур (28 жовтня 1936, Стащін, окрес Снина) — мовознавець, педагог і кодифікатор русинської мікромови на Пряшівщині (Словаччина).
Навчався в російській гімназії в Гуменнім в 1947—1953 рр. Після того як в ЧССР припинилася русифікація русинів-українців, у 1954 р. закінчив навчання в українській середній школі в Снині. Потім продовжив освіту у Вищій школі російської мови та літератури в Празі, яку закінчив у 1958 році. В Університеті Коменського в Братиславі захистив дисертацію на ступінь кандидата наук (1987) і отримав звання доцента (1991).
Як фахівець із функціонального мовознавства, викладав у 1961—1977 рр. у Педагогічній школі в Пряшові, в 1964—1986 рр. в Університеті Павла Йозефа Шафарика і в 1986—1993 рр. у Вищій педагогічній школі в Нітрі.
Після революції 1989 року, Василь Ябур почав займатися кодифікацією русинської мікромови.
Ябур є автором (або співавтором, разом з Анною Плішковою) серії підручників пряшівським варіантом русинської мікромови для університетів, а також співавтором і головним редактором публікації «Правила русинського языка» з 1994 року, яка заклала основу нормативів русинської мікромови в Словаччині.
Посилання[ред. | ред. код]
- Павло Роберт Маґочій. Жертовність і сміливість: Василь Ябур і русиньска мова
- П. Медвідь. Василь Ябур дістав премію А. Духновіча. Нагородила го і універзіта
- П. Медвідь. Округлый юбілей Василя Ябура, кодіфікатора нашого языка
- Василь ЯБУР, Анна ПЛЇШКОВА, Кветослава КОПОРОВА. ҐРАМАТІКА РУСИНЬСКОГО ЯЗЫКА