Явдась Митрофан

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Явда́сь Митрофа́н (*3 червня 1903 — †1966) — протоієрей УАПЦ, родом з с. Якимове на Миргородщині.

Навчався в полтавському Інституті Народної Освіти. Висвячений на священика УАПЦ в 1925 р. Як священик працював в роках 1925—1927 в с. Куземину на Полтавщині та в роках 1927—1929 в м. Зінькові. Заарештований ОГПУ 8 вересня 1929 року. Сидів у Полтавській тюрмі (колишня Духовна Семінарія). Засуджений Трійкою ОГПУ на 7 років. Відбував заслання на Далекому Сході в шахтах «Дальлага» ОГПУ. Повернувся з заслання на Україну в кінці 1937 року.[1]

В час Другої Світової Війни жив в м. Нікополі на Дніпропетровщині, згодом у Дніпропетровському. В роках 1941—1942, як помічник протоієреєві Симону Явтушенкові, допомагав організувати церковне життя УАПЦ в Нікопольському районі.

На еміграції в Західній Німеччині за захист ідей УАПЦ 1921 року й участь в Ашаффенбургському З'їзді УАПЦ (1947) був позбавлений сану і відлучений від Церкви синодальними єпископами в 1947 році.[1] З 1950 адміністратор і благовісник УАПЦ-соборноправної у Західній Німеччині, де 1952—1953 організував пастирські курси і видавав «Бюлетень Благовісництва УАПЦ».

З 1957 р. у Вотербурі (Коннектикут, США), де брав участь в організації Братства ім. митрополита Василя Липківського і в ред. журналу «Церква і Життя». Явдась автор праці «Українська Автокефальна Православна Церква. Документи для історії УАПЦ» (1956).[2]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Протеієрей Митрофан Явдась, Українська Автокефальна Православна Церква. Документи для історії УАПЦ, вид. Краєвої Ради УАПЦ у Федеральній Республіці Німеччини, Мюнхен. 1956
  2. Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж ; Нью-Йорк : Молоде життя ; Львів ; Київ : Глобус, 1955—2003.

Джерела та література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]