Яворівський повіт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Jump to navigation Jump to search
Яворівський повіт
пол. Powiat jaworowski
Місто Яворів
Найбільше місто Яворів
Регіон Львівське воєводство
Населення
 - повне 86 800 (1921)
 - густота 89
Площа
 - повна 977 км²
POL powiat jaworowski map.svg

Яворівський повіт — історична адміністративна одиниця у складі Австро-Угорщини, Західно-Української Народної республіки, Польщі та УРСР.

В даний час на території Яворівського повіту розташовані наступні адміністративні одиниці:

У складі ЗУНР[ред.ред. код]

Повіт входив до Львівської військової області ЗУНР.

У складі Львівського воєводства[ред.ред. код]

У 1920 р. був включений до новоутвореного Львівського воєводства після окупації поляками ЗУНР. Адміністративним центром повіту було місто Яворів з населенням 10690 осіб, а загальна чисельність населення повіту складала 86800 осіб (за даними перепису населення 1921 року).

Адміністративний поділ[ред.ред. код]

Яворівський повіт

1 квітня 1930 року села Тучапи і Збадинь-Кутенберг вилучені з Яворівського повіту і включені до Грудецького[1] та утворене село Шутова рішенням Ради міністрів 29 листопада 1929 року шляхом відділення частин від сіл Бунів і Порудно Яворівського повіту[2].

У відповідності до розпорядження міністра внутрішніх справ Польщі від 28 травня 1934 року «Про зміну кордонів Любачівського та Яворівського повітів у Львівському воєводстві»[3] та до розпорядження міністра внутрішніх справ Польщі від 14 липня 1934 року «Про поділ повіту Яворівського у Львівському воєводстві на сільські ґміни»[4], 1 серпня 1934 року у Яворівському повіті були утворені об'єднані сільські гміни.

Міста (Міські ґміни)[ред.ред. код]

  1. м. Яворов
  2. містечко Краковєц - місто з 1934[5].

Сільські ґміни[ред.ред. код]

Кількість:

1920-1929 рр. - 68

1929-1930 рр. - 69

1930-1934 рр. - 67

1934 р. - 66

1934-1939 рр. - 8

Об'єднані сільські ґміни 1934 року Старі сільські ґміни Кількість
1 Ґміна Брухналь Бердихув (Бердихів), Брухналь, Молошковіце (Молошковичі), Моосберґ, Мужиловіце Колонья (Мужиловичі), Мужиловіце Народове (Мужиловичі), Подлуби Велькє (Підлуби), Пшилбіце (Прилбичі), Чолгинє (Чолгині) 9
2 Ґміна Вєлькє Очи Божа Воля, Вєлькє Очи, Вулька Жмійовска, Жмійовіска, Кобильніца Руска, Кобильніца Волоска, Пшедбуже, Руда Кохановска, Руда Краковєцка, Сколін, Сьвідніца, Фельбах, Чаплакі 13
3 Ґміна Вежбяни Вєжбяни (Вербляни), Завадув (Завадів), Тросцянєц (Тростянець), Щеплоти, Яжув Стари (Старий Яр) 5
4 Ґміна Ґнойніце Будзинь, Воля Ґнойніцка, Ґнойніце (Глиниці), Грущовіце (Грушовичі), Млини, Хотинєц 6
5 Ґміна Нагачув Вілча Ґура (Вовча Гора), Гукі, Дрогомисьль (Дрогомишль), Клоніце (Колониці), Коханувка (Коханівка), Ліповєц (Липовець) (з 15.06.1934), Нагачув (Нагачів), Семерувка (Семирівка), Чернілява (Чернилава) 9
6 Ґміна Ожомля Мала Ляшкі, Новосюлкі (Новосілки), Ожомля (Віжомля), Ожомля Мала (Віжомля), Рогузьно (Рогізно), Сєдліска (Оселя), Черчик 7
7 Ґміна Шкло Воля Стажиска (Воля-Старицька), Залуже (Залужжя), Курнікі (Курники), Олшаніца (Вільшаниця), Стажиска (Старичі), Шкло, Цетуля, Яжув Нови (Новий Яр) 8
8 Ґміна Шутова Бонув (Бонів), Вулька Росновска (Роснівка), Любєнє (Любині), Мораньце (Морʼянці), Поруденко, Порудно, Пишувка (Пишівка), Сарни, Шутова (з 29.11.1929) 9
передано до Грудецького повіту Збадинь-Кутенберг (до 01.04.1930), Тучапи (до 01.04.1930) 2
передано до Любачувського повіту Будомєж (до 15.06.1934), Грушув (до 15.06.1934) 2

* Виділено містечка, що були у складі сільських ґмін та не мали міських прав.

Населення[ред.ред. код]

У 1907 році українці-грекокатолики становили 79% населення повіту[6].

У 1939 році в повіті проживало 92900 мешканців (73945 українців-грекокатоликів — 79,6%, 5255 українців-латинників — 5,3%, 6545 поляків — 7,05%, 1060 польських колоністів міжвоєнного періоду — 1,14%, 5185 євреїв — 5,58% і 970 німців та інших національностей — 0,1%)[7].

Публіковані польським урядом цифри про національний склад повіту за результатами перепису 1931 року (з 86 762 населення ніби-то було аж 26 938 (31,03%) поляків при 55 868 (64,36%) українців, 3 044 (3,5%) євреїв і 590 (0,68%) німців) суперечать даним, отриманим від місцевих жителів (див. вище) та пропорціям за допольськими (австрійськими 1907 року) та післяпольськими (радянськими 1940 і німецькими 1942) звітами.

Перейменування[ред.ред. код]

Рішенням міністра внутрішніх справ 4 травня 1939 року змінені німецькі назви поселень (колоній) на польські[8]:

  • Поток Яворовскі замість Фельбах (нім. Fehlbach)
  • Станіславувка замість Моозберґ (нім. Moosberg)
  • Міхалувка замість Бердікав (нім. Berdikau)
  • Ліповчик замість Лінденав (нім. Lindenau)

СРСР[ред.ред. код]

Після приєднання західно-українських земель до Українською РСР повіт включений 27 листопада 1939 р. до складу новоутвореної Львівської області. Повіт ліквідований відповідно до Указу Президії Верховної Ради УРСР від 17 січня 1940 року у зв'язку з поділом на Краковецький і Яворівський райони.

Україна[ред.ред. код]

В межах України нині перебуває майже уся територія колишнього Яворівського повіту, окрім практично усієї територій ґмін Ґнойніце (в Україні залишилось лише село Глининці) та Велькі Очі (в Україні залишилися села Божа Воля, Передвір'я, Руда, Руда-Краковецька, Свидниця) та села Майдан Липовецький ґміни Нагачув.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Dz.U. 1929 nr 87 poz. 655 (пол.)
  2. Dz.U. 1929 nr 90 poz. 675
  3. Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 28 maja 1934 r. o zmianie granic powiatów lubaczowskiego i jaworowskiego w województwie lwowskiem // Dziennik Ustaw…s. 726 (пол.)
  4. Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 14 lipca 1934 r. o podziale powiatu jaworowskiego w województwie lwowskiem na gminy wiejskie// Dziennik Ustaw…s. 1121 (пол.)
  5. Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 27 marca 1934 r. o podniesieniu niektórych miasteczek w województwie lwowskiem do rzędu miast, objętych ustawą gminną z 1889 r. (пол.)
  6. Українці. Частка у населенні повітів
  7. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — с. 32.
  8. Zarządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 4 maja 1939 r. o ustaleniu nazw niektórych miejscowości w powiecie gródeckim, jaworowskim, lwowskim, niżańskim, samborskim i żółkiewskim w województwie lwowskim. (пол.)

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]