Яворівський повіт
| Яворівський повіт | |
|---|---|
|
пол. Powiat jaworowski | |
|
| |
| Місто | Яворів |
| Найбільше місто | Яворів |
| Країна | .svg){kind=small} Польська Республіка
|
| Регіон | Львівське воєводство |
| Населення | |
| - повне | 86 800 (1921) |
| - густота | 89 |
| Площа | |
| - повна | 977 км² |
| |
Яворівський повіт — історична адміністративна одиниця у складі Австро-Угорщини, Західно-Української Народної республіки, Польщі та УРСР.
В даний час на території Яворівського повіту розташовані наступні адміністративні одиниці:
- Яворівський район, Львівської області, Україна;
- частково Ярославський та Любачівський повіти, Підкарпатського воєводства, Польщі.
Зміст
У складі ЗУНР[ред. | ред. код]
Повіт входив до Львівської військової області ЗУНР.
У складі Львівського воєводства[ред. | ред. код]
У 1920 р. був включений до новоутвореного Львівського воєводства після окупації поляками ЗУНР. Адміністративним центром повіту було місто Яворів з населенням 10 690 осіб, а загальна чисельність населення повіту складала 86800 осіб (за даними перепису населення 1921 року).
Адміністративний поділ[ред. | ред. код]
1 квітня 1930 року села Тучапи і Збадинь-Кутенберг вилучені з Яворівського повіту і включені до Грудецького[1] та утворене село Шутова рішенням Ради міністрів 29 листопада 1929 року шляхом відділення частин від сіл Бунів і Порудно Яворівського повіту[2].
У відповідності до розпорядження міністра внутрішніх справ Польщі від 28 травня 1934 року «Про зміну кордонів Любачівського та Яворівського повітів у Львівському воєводстві»[3] та до розпорядження міністра внутрішніх справ Польщі від 14 липня 1934 року «Про поділ повіту Яворівського у Львівському воєводстві на сільські ґміни»[4], 1 серпня 1934 року у Яворівському повіті були утворені об'єднані сільські гміни.
Міста (Міські ґміни)[ред. | ред. код]
- м. Яворов
- містечко Краковєц — місто з 1934 р.[5].
Сільські ґміни[ред. | ред. код]
Кількість:
1920-1929 рр. — 68
1929-1930 рр. — 69
1930-1934 рр. — 67
1934 р. — 66
1934-1939 рр. — 8
* Виділено містечка, що були у складі сільських ґмін та не мали міських прав.
Населення[ред. | ред. код]
У 1907 році українці-грекокатолики становили 79% населення повіту.[6].
У 1939 році в повіті проживало 92900 мешканців (73945 українців-грекокатоликів — 79,6%, 5255 українців-латинників — 5,3%, 6545 поляків — 7,05%, 1060 польських колоністів міжвоєнного періоду — 1,14%, 5185 євреїв — 5,58% і 970 німців та інших національностей — 0,1%)[7].
Публіковані польським урядом цифри про національний склад повіту за результатами перепису 1931 року (з 86 762 населення ніби-то було аж 26 938 (31,03%) поляків при 55 868 (64,36%) українців, 3 044 (3,5%) євреїв і 590 (0,68%) німців) суперечать даним, отриманим від місцевих жителів (див. вище) та пропорціям за допольськими (австрійськими 1907 року) та післяпольськими (радянськими 1940 і німецькими 1942) звітами.
Перейменування[ред. | ред. код]
Рішенням міністра внутрішніх справ 4 травня 1939 року змінені німецькі назви поселень (колоній) на польські[8]:
- Поток Яворовскі замість Фельбах (нім. Fehlbach)
- Станіславувка замість Моозберґ (нім. Moosberg)
- Міхалувка замість Бердікав (нім. Berdikau)
- Ліповчик замість Лінденав (нім. Lindenau)
СРСР[ред. | ред. код]
Після приєднання західно-українських земель до Українською РСР повіт включений 27 листопада 1939 р. до складу новоутвореної Львівської області. Повіт ліквідований відповідно до Указу Президії Верховної Ради УРСР від 17 січня 1940 року у зв'язку з поділом на Краковецький і Яворівський райони.
Україна[ред. | ред. код]
В межах України нині перебуває майже уся територія колишнього Яворівського повіту: міські ґміни Краковець та Яворів, сільські ґміни Брухналь, Вежбяни, Нагачув, Ожомля Мала, Шкло, Шутова повністю, ґміна Велькі Очі — села Божа Воля, Передвір'я, Руда, Руда-Краковецька, Свидниця, ґміна Ґнойніце — села Глининці та Глиницька Воля.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Dz. U. 1929 nr. 87 poz. 655 (пол.)
- ↑ Dz. U. 1929 nr. 90 poz. 675
- ↑ Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 28 maja 1934 r. o zmianie granic powiatów lubaczowskiego i jaworowskiego w województwie lwowskiem // Dziennik Ustaw… — S. 726.(пол.)
- ↑ Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 14 lipca 1934 r. o podziale powiatu jaworowskiego w województwie lwowskiem na gminy wiejskie// Dziennik Ustaw… — S. 1121 (пол.)
- ↑ Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 27 marca 1934 r. o podniesieniu niektórych miasteczek w województwie lwowskiem do rzędu miast, objętych ustawą gminną z 1889 r. (пол.)
- ↑ Українці. Частка у населенні повітів
- ↑ Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — С. 32.
- ↑ Zarządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 4 maja 1939 r. o ustaleniu nazw niektórych miejscowości w powiecie gródeckim, jaworowskim, lwowskim, niżańskim, samborskim i żółkiewskim w województwie lwowskim (пол.)
Джерела[ред. | ред. код]
- Mielcarek A. Podziały terytorialno-administracyjne II Rzeczypospolitej w zakresie administracji zespolonej. — Warszawa: Neriton, 2008. — 231 s. — ISBN 978-83-7543-400-2. (пол.)
- Jaworów 1 // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. — Warszawa : Filip Sulimierski i Władysław Walewski, 1882. — T. III : Haag — Kępy. (пол.) — S. 519—527. (пол.)
Посилання[ред. | ред. код]
- Eastern Borderlands Places (англ.)
- Gminy województwa lwowskiego 1930 (пол.)
- Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 14 lipca 1934 r. o podziale powiatu jaworowskiego w województwie lwowskiem na gminy wiejskie (пол.)
- Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 28 maja 1934 r. o zmianie granic powiatów lubaczowskiego i jaworowskiego w województwie lwowskiem (пол.)
| |||||
