Яворівський повіт
Яворівський повіт (нім. Bezirk Jaworów, пол. Powiat jaworowski) — історична адміністративна одиниця у складі Австро-Угорщини, Західно-Української Народної республіки, Польщі, УРСР і Третього Райху. Адміністративним центром повіту було місто Яворів.
Округ | Перемиський (до 1867) |
Коронний край | ![]() |
Країна | ![]() ![]() |
Центр | Яворів |
Створений | 1854 |
Площа | 1012,2 км² (1869) |
Населення | 61 007 (1869) |
![]() | |
Найбільші міста | Яворів, Краківець, Великі Очі |
Зміст
Королівство Галичини та Володимирії[ред. | ред. код]
Провісник пізнішого повіту Судовий повіт Яворів (адміністративно-судовий орган влади) був створений наприкінці 1850 р. Повітова судова виконавча влада підпорядковувалась утвореному того ж року апеляційному суду у Львові (за підпорядкованістю до якого повіти вважались належними до Східної Галичини на противагу апеляційному суду у Кракові як критерію належності до Західної Галичини).
Сам Яворівський повіт як орган адміністративної влади після проголошення в 1854 р. був створений 29 вересня 1855 р. (паралельно до наявного судового повіту) у складі Перемиського округу.
Після скасування окружних відомств наприкінці жовтня 1865 р. їх компетенція перейшла до повітових управлінь. За розпорядженням міністерства внутрішніх справ Австро-Угорщини 23 січня 1867 року під час адміністративної реформи місцевого самоврядування збільшені повіти, зокрема до попереднього Яворівського повіту (з 25 самоврядних громад-гмін) приєднані повіт Краківець (з 29 гмін) і 3 гміни (Воля-Старицька, Курники і Вишенька) Янівського повіту, однак залишились 2 повітові суди в Яворові та Краківці.
Повіт Рава Руська складався (за переписом населення 1910 року) з 73 гмін (самоврядних громад) і 52 фільварків та займав площу 1005 км². Якщо в 1900 році населення налічувало 78 002 особи, у 1910 році тут проживало 86 720 осіб. В повіті, переважали українці греко-католики (78 %), євреї становили близько 7 % населення.
Поділ громад повіту між судами 1910 року:
Судовий повіт Яворів:
- Бердихув (Бердихів)
- Брухналь
- Цетуля
- Черчик
- Чернилява
- Чолгині (складалася з сіл Чолгині та Рулів)
- місто Яворів
- Язів Новий
- Язів Старий
- Курники
- Ляшки (складалася з сіл Чорнокунці та Ляшки)
- Молошковичі
- Мосберґ (складалася з сіл Бердікав і Мосберґ)
- Мужиловичі Колонія
- Мужиловичі Народові
- Новосілки
- Вільшаниця
- Віжомля
- Підлуби Великі
- Поруденко
- Порудно
- Прилбичі
- Рогізно
- Шумляв
- Сідлиська
- Стажиська
- Шкло
- Тросцянєц (Тростянець)
- Тучапи
- Вербляни
- Воля-Старицька
- Залужжя
- Завадів
- Збадинь
Судовий повіт Краківець:
- Бунів
- Божа Воля
- Будомир
- Будзинь
- Хотинець
- Чапляки
- Дрогомишль
- Фельбах
- Гнойниці
- Грушів
- Грушовичі
- Гуки
- Колуниці
- Кобильниця Руська
- Кобильниця Волоська
- Коханівка
- містечко Краківець
- Любєнє (Любині)
- Млини
- Мор'янці
- Нагачів
- Пшедбуже
- Реберґ
- Руда Коханівська
- Руда-Краковецька
- Сарни
- Семирівка
- Сколин
- Свидниця
- Щеплоти
- містечко Великі Очі
- Вовча Гора
- Воля Гнійницька
- Вілька Роснівська
- Вілька Зміївська
- Змієвиська
У складі ЗУНР[ред. | ред. код]
Повітовим комісаром спочатку був професор гімназії Михайло Білик, його змінив учитель гімназії Дмитро Ліськевич, якого змінив адвокат Михайло Крижанівський. Головою міської УНРади (бургомістром) був обраний управитель товариства «Народний Дім» Іван Загаєвич, головою Повітової УНРади — вчитель гімназії Онуфрій Власійчук, делегатом до УНРади — о. Теодор Чайковський, сотрудник у Яворові.[1]
Повіт входив до Львівської військової області ЗУНР.
Під польською окупацією[ред. | ред. код]
У 1920 р. був включений до новоутвореного Львівського воєводства після окупації поляками земель ЗУНР. Адміністративним центром повіту було місто Яворів з населенням 10 690 осіб, а загальна чисельність населення повіту складала 86800 осіб (за даними перепису населення 1921 року).
Яворівський повіт | |
---|---|
пол. Powiat jaworowski | |
| |
Місто | Яворів |
Найбільше місто | Яворів |
Країна | ![]() |
Регіон | Львівське воєводство |
Населення | |
- повне | 86 800 (1921) |
- густота | 89 |
Площа | |
- повна | 977 км² |
| |
Зміни адміністративного поділу[ред. | ред. код]
1 квітня 1930 року села Тучапи і Збадинь-Кутенберг вилучені з Яворівського повіту і включені до Грудецького[2] та утворене село Шутова рішенням Ради міністрів 29 листопада 1929 року шляхом відділення частин від сіл Бунів і Порудно Яворівського повіту[3].
15 червня 1934 р. села Будомир і Грушів вилучено з Яворівського повіту і приєднано до Любачівського повіту, натомість передано село Липовець (з присілками Лінденау і Майдан)[4].
Відповідно до розпорядження міністра внутрішніх справ Польщі від 28 травня 1934 року «Про зміну кордонів Любачівського та Яворівського повітів у Львівському воєводстві»[5] та до розпорядження міністра внутрішніх справ Польщі від 14 липня 1934 року «Про поділ повіту Яворівського у Львівському воєводстві на сільські ґміни»[6], 1 серпня 1934 року у Яворівському повіті були утворені об'єднані сільські гміни.
Міста (Міські ґміни)[ред. | ред. код]
- м. Яворов
- містечко Краковєц — місто з 1934 р.[7].
Сільські ґміни[ред. | ред. код]
Кількість:
1920—1929 рр. — 68
1929—1930 рр. — 69
1930—1934 рр. — 67
1934 р. — 66
1934—1939 рр. — 8
* Виділено містечка, що були у складі сільських ґмін та не мали міських прав.
Населення[ред. | ред. код]
У 1907 році українці-грекокатолики становили 79 % населення повіту.[8].
У 1939 році в повіті проживало 92900 мешканців (73945 українців-грекокатоликів — 79,6 %, 5255 українців-латинників — 5,3 %, 6545 поляків — 7,05 %, 1060 польських колоністів міжвоєнного періоду — 1,14 %, 5185 євреїв — 5,58 % і 970 німців та інших національностей — 0,1 %)[9].
Публіковані польським урядом цифри про національний склад повіту за результатами перепису 1931 року (з 86 762 населення ніби-то було аж 26 938 (31,03 %) поляків при 55 868 (64,36 %) українців, 3 044 (3,5 %) євреїв і 590 (0,68 %) німців) суперечать даним, отриманим від місцевих жителів (див. вище) та пропорціям за допольськими (австрійськими 1907 року) та післяпольськими (радянськими 1940 і німецькими 1942) звітами.
Перейменування[ред. | ред. код]
Рішенням міністра внутрішніх справ 4 травня 1939 року змінені німецькі назви поселень (колоній) на польські[10]:
- Поток Яворовскі замість Фельбах (нім. Fehlbach)
- Станіславувка замість Мосберґ (нім. Moosberg)
- Міхалувка замість Бердікав (нім. Berdikau)
- Ліповчик замість Лінденав (нім. Lindenau)
СРСР[ред. | ред. код]
Після приєднання західно-українських земель до Українською РСР повіт включений 27 листопада 1939 р. до складу новоутвореної Львівської області. Повіт ліквідований відповідно до Указу Президії Верховної Ради УРСР від 17 січня 1940 року у зв'язку з поділом на Краковецький і Яворівський райони.
Третій Райх[ред. | ред. код]
Під час німецької окупації у 1941—1944 рр. Яворівський повіт був відновлений як адміністративна одиниця Крайсгауптманшафту Лемберг-Ланд — складової частини Дистрикту Галичина. Відновлений також був і поділ на гміни (волості). Однак після повторного захоплення території повіту радянськими військами його знову поділено на ті ж райони.
Сучасність[ред. | ред. код]
В даний час на території Яворівського повіту розташовані наступні адміністративні одиниці:
- Яворівський район, Львівської області, Україна — майже уся територія колишнього Яворівського повіту: міські ґміни Краковець та Яворів, сільські ґміни Брухналь, Вежбяни, Нагачув, Ожомля Мала, Шкло, Шутова повністю, ґміна Велькі Очі — села Божа Воля, Передвір'я, Руда, Руда-Краковецька, Свидниця, ґміна Ґнойніце — села Глининці та Глиницька Воля;
- частково Ярославський та Любачівський повіти, Підкарпатського воєводства, Польщі.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Олег ПАВЛИШИН. ОРГАНІЗАЦІЯ ЦИВІЛЬНОЇ ВЛАДИ ЗУНР У ПОВІТАХ ГАЛИЧИНИ (ЛИСТОПАД — ГРУДЕНЬ 1918 РОКУ).
- ↑ Dz. U. 1929 nr. 87 poz. 655 (пол.)
- ↑ Dz. U. 1929 nr. 90 poz. 675
- ↑ Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 28 maja 1934 r. o zmianie granic powiatów lubaczowskiego i jaworowskiego w województwie lwowskiem. (пол.)
- ↑ Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 28 maja 1934 r. o zmianie granic powiatów lubaczowskiego i jaworowskiego w województwie lwowskiem // Dziennik Ustaw… — S. 726.(пол.)
- ↑ Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 14 lipca 1934 r. o podziale powiatu jaworowskiego w województwie lwowskiem na gminy wiejskie// Dziennik Ustaw… — S. 1121 (пол.)
- ↑ Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 27 marca 1934 r. o podniesieniu niektórych miasteczek w województwie lwowskiem do rzędu miast, objętych ustawą gminną z 1889 r. (пол.)
- ↑ Українці. Частка у населенні повітів
- ↑ Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — С. 32.
- ↑ Zarządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 4 maja 1939 r. o ustaleniu nazw niektórych miejscowości w powiecie gródeckim, jaworowskim, lwowskim, niżańskim, samborskim i żółkiewskim w województwie lwowskim (пол.)
Джерела[ред. | ред. код]
- Mielcarek A. Podziały terytorialno-administracyjne II Rzeczypospolitej w zakresie administracji zespolonej. — Warszawa: Neriton, 2008. — 231 s. — ISBN 978-83-7543-400-2. (пол.)
- Jaworowski powiat // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. — Warszawa : Filip Sulimierski i Władysław Walewski, 1882. — Т. III : Haag — Kępy. (пол.)
Посилання[ред. | ред. код]
- Eastern Borderlands Places (англ.)
- Gminy województwa lwowskiego 1930 (пол.)
- Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 14 lipca 1934 r. o podziale powiatu jaworowskiego w województwie lwowskiem na gminy wiejskie (пол.)
- Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 28 maja 1934 r. o zmianie granic powiatów lubaczowskiego i jaworowskiego w województwie lwowskiem (пол.)
|