Яворівський повіт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Яворівський повіт

пол. Powiat jaworowski

Місто Яворів
Найбільше місто Яворів
Країна Flag of Poland (1928–1980).svg Польська Республіка
Регіон Львівське воєводство
Населення
 - повне 86 800 (1921)
 - густота 89
Площа
 - повна 977 км²
POL powiat jaworowski map.svg

Яворівський повіт — історична адміністративна одиниця у складі Австро-Угорщини, Західно-Української Народної республіки, Польщі та УРСР.

В даний час на території Яворівського повіту розташовані наступні адміністративні одиниці:

У складі ЗУНР[ред. | ред. код]

Повіт входив до Львівської військової області ЗУНР.

У складі Львівського воєводства[ред. | ред. код]

У 1920 р. був включений до новоутвореного Львівського воєводства після окупації поляками ЗУНР. Адміністративним центром повіту було місто Яворів з населенням 10 690 осіб, а загальна чисельність населення повіту складала 86800 осіб (за даними перепису населення 1921 року).

Адміністративний поділ[ред. | ред. код]

Яворівський повіт

1 квітня 1930 року села Тучапи і Збадинь-Кутенберг вилучені з Яворівського повіту і включені до Грудецького[1] та утворене село Шутова рішенням Ради міністрів 29 листопада 1929 року шляхом відділення частин від сіл Бунів і Порудно Яворівського повіту[2].

У відповідності до розпорядження міністра внутрішніх справ Польщі від 28 травня 1934 року «Про зміну кордонів Любачівського та Яворівського повітів у Львівському воєводстві»[3] та до розпорядження міністра внутрішніх справ Польщі від 14 липня 1934 року «Про поділ повіту Яворівського у Львівському воєводстві на сільські ґміни»[4], 1 серпня 1934 року у Яворівському повіті були утворені об'єднані сільські гміни.

Міста (Міські ґміни)[ред. | ред. код]

Сільські ґміни[ред. | ред. код]

Кількість:

1920-1929 рр. — 68

1929-1930 рр. — 69

1930-1934 рр. — 67

1934 р. — 66

1934-1939 рр. — 8

Об'єднані сільські ґміни 1934 року Старі сільські ґміни Кількість
1 Ґміна Брухналь Бердихув (Бердихів), Брухналь, Молошковіце (Молошковичі), Моосберґ, Мужиловіце Колонья (Мужиловичі), Мужиловіце Народове (Мужиловичі), Подлуби Велькє (Підлуби), Пшилбіце (Прилбичі), Чолгинє (Чолгині) 9
2 Ґміна Вєлькє Очи Божа Воля, Вєлькє Очи, Вулька Жмійовска, Жмійовіска, Кобильніца Руска, Кобильніца Волоска, Пшедбуже, Руда Кохановска, Руда Краковєцка, Сколін, Сьвідніца, Фельбах, Чаплакі 13
3 Ґміна Вежбяни Вєжбяни (Вербляни), Завадув (Завадів), Тросцянєц (Тростянець), Щеплоти, Яжув Стари (Старий Яр) 5
4 Ґміна Ґнойніце Будзинь, Воля Ґнойніцка, Ґнойніце (Глиниці), Грущовіце (Грушовичі), Млини, Хотинєц 6
5 Ґміна Нагачув Вілча Ґура (Вовча Гора), Гукі, Дрогомисьль (Дрогомишль), Клоніце (Колониці), Коханувка (Коханівка), Ліповєц (Липовець) (з 15.06.1934), Нагачув (Нагачів), Семерувка (Семирівка), Чернілява (Чернилава) 9
6 Ґміна Ожомля Мала Ляшкі, Новосюлкі (Новосілки), Ожомля (Віжомля), Ожомля Мала (Віжомля), Рогузьно (Рогізно), Сєдліска (Оселя), Черчик 7
7 Ґміна Шкло Воля Стажиска (Воля-Старицька), Залуже (Залужжя), Курнікі (Курники), Олшаніца (Вільшаниця), Стажиска (Старичі), Шкло, Цетуля, Яжув Нови (Новий Яр) 8
8 Ґміна Шутова Бонув (Бонів), Вулька Росновска (Роснівка), Любєнє (Любині), Мораньце (Морʼянці), Поруденко, Порудно, Пишувка (Пишівка), Сарни, Шутова (з 29.11.1929) 9
передано до Грудецького повіту Збадинь-Кутенберг (до 01.04.1930), Тучапи (до 01.04.1930) 2
передано до Любачувського повіту Будомєж (Будомир) (до 15.06.1934), Грушув (Грушів) (до 15.06.1934) 2

* Виділено містечка, що були у складі сільських ґмін та не мали міських прав.

Населення[ред. | ред. код]

У 1907 році українці-грекокатолики становили 79% населення повіту.[6].

У 1939 році в повіті проживало 92900 мешканців (73945 українців-грекокатоликів — 79,6%, 5255 українців-латинників — 5,3%, 6545 поляків — 7,05%, 1060 польських колоністів міжвоєнного періоду — 1,14%, 5185 євреїв — 5,58% і 970 німців та інших національностей — 0,1%)[7].

Публіковані польським урядом цифри про національний склад повіту за результатами перепису 1931 року (з 86 762 населення ніби-то було аж 26 938 (31,03%) поляків при 55 868 (64,36%) українців, 3 044 (3,5%) євреїв і 590 (0,68%) німців) суперечать даним, отриманим від місцевих жителів (див. вище) та пропорціям за допольськими (австрійськими 1907 року) та післяпольськими (радянськими 1940 і німецькими 1942) звітами.

Перейменування[ред. | ред. код]

Рішенням міністра внутрішніх справ 4 травня 1939 року змінені німецькі назви поселень (колоній) на польські[8]:

  • Поток Яворовскі замість Фельбах (нім. Fehlbach)
  • Станіславувка замість Моозберґ (нім. Moosberg)
  • Міхалувка замість Бердікав (нім. Berdikau)
  • Ліповчик замість Лінденав (нім. Lindenau)

СРСР[ред. | ред. код]

Після приєднання західно-українських земель до Українською РСР повіт включений 27 листопада 1939 р. до складу новоутвореної Львівської області. Повіт ліквідований відповідно до Указу Президії Верховної Ради УРСР від 17 січня 1940 року у зв'язку з поділом на Краковецький і Яворівський райони.

Україна[ред. | ред. код]

В межах України нині перебуває майже уся територія колишнього Яворівського повіту: міські ґміни Краковець та Яворів, сільські ґміни Брухналь, Вежбяни, Нагачув, Ожомля Мала, Шкло, Шутова повністю, ґміна Велькі Очі — села Божа Воля, Передвір'я, Руда, Руда-Краковецька, Свидниця, ґміна Ґнойніце — села Глининці та Глиницька Воля.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Dz. U. 1929 nr. 87 poz. 655 (пол.)
  2. Dz. U. 1929 nr. 90 poz. 675
  3. Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 28 maja 1934 r. o zmianie granic powiatów lubaczowskiego i jaworowskiego w województwie lwowskiem // Dziennik Ustaw… — S. 726.(пол.)
  4. Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 14 lipca 1934 r. o podziale powiatu jaworowskiego w województwie lwowskiem na gminy wiejskie// Dziennik Ustaw… — S. 1121 (пол.)
  5. Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 27 marca 1934 r. o podniesieniu niektórych miasteczek w województwie lwowskiem do rzędu miast, objętych ustawą gminną z 1889 r. (пол.)
  6. Українці. Частка у населенні повітів
  7. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — С. 32.
  8. Zarządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 4 maja 1939 r. o ustaleniu nazw niektórych miejscowości w powiecie gródeckim, jaworowskim, lwowskim, niżańskim, samborskim i żółkiewskim w województwie lwowskim (пол.)

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]